Енергокомпанії візьмуть більше вугілля і менше газу

Голова Фонду держмайна Олександр Рябченко, як відповідальний за продаж, влаштував компаніям “роуд-шоу”, яке почалося ще влітку, але тільки зараз стартує реальний продаж — на 25 листопада призначено конкурс з приватизації “Західенерго” і “Київенерго”.

7 листопада ФДМ організував телеміст між Києвом, Франкфуртом-на-Майні, Нью-Йорком, Віднем, Лондоном, щоб продемонструвати відкритість приватизації. До цього дня з 14 компаній, які передбачалося продати, на конкурс потрапили лише дві, а загальний список скорочений до 11.

Тим не менш, Рябченко заявив про початок повномасштабної приватизації і мав намір це підтвердити інвесторам особисто.

Він заявив, що інвесторам запропоновано придбати 45,103% акцій ПАТ “Західенерго” при стартовій ціні 1,932 млрд грн і 25% акцій ПАТ “Київенерго” — 432,305 млн грн.

Незабаром, можливо, до кінця 2011 року — на початку 2012 року уряд встигне виставити на продаж ще 25% “Дніпроенерго”, 50% “Вінніцяобленерго”, 50% “Дніпрообленерго”, 50% “Закарпаттяобленерго”, 46% “Черкасіобленерго”, 45% “Крименерго”, 45% “Чернівціобленерго”, 40,06% “Донецькобленерго” та 25,99% “Тернопільобленерго”.

Директор департаменту електроенергетики Міненерго Микита Костянтинів сказав, що кожна з компаній буде продана набагато дорожче середньоринкової ціни.

Зокрема, за його словами, заявлена ​​вартість виставлених на продаж “Західенерго” і “Київенерго” вже перевищує в ціні в середньому на 40%.

Рябченко пояснив настільки істотне перевищення тим, що держава “високо оцінює свої компанії”. Крім того, ФДМ намагається уникнути звинувачень у тому, що він продає майно лише “наближеним особам” і за низькою ціною.

Нагадаємо, що саме в цьому уряд було звинувачено учасниками ринку і світовим співтовариством при продажу шести обленерго в 2001 році, кількох ГЗК, а також “Криворіжсталі” в 2004 році.

Голова Фонду вважає, що в умовах, коли 60% теплової генерації в країні контролюється державою, ні про яку конкуренцію на ринку не може бути й мови. Продаж — єдиний вихід.

Однак поки що в кожній компанії держава залишить собі по 25%, але в майбутньому, якщо робота компаній буде задовольняти владу, уряд позбавиться участі у компаніях повністю. Але це — довгострокова перспектива.

На думку президента НАК “Енергетична компанія України” (НАК ЕКУ; в її склад зараз входять дві компанії, виставлені на продаж) Петра Омеляновського, без істотних інвестицій жоден з об'єктів не зможе розвиватися. Причина — значна зношеність енергоблоків, обладнання та ліній електропередач.

Костянтинів заявив, що настав той момент, коли “підтримувати інвестиції тільки за рахунок тарифів і держбюджету вже неможливо”. Втім, він пообіцяв, що питання тарифів буде ще обговорюватися.

Але найголовніша новина полягає в тому, що Україна зробила остаточну ставку на виробництво саме теплової енергії і саме за рахунок спалювання вугілля, а не газу.

Після газових угод 2009 року ціна на газ збільшувалася щоквартально, тому генеруючі компанії переходили на використання вугілля.

Влітку 2011 року президент Віктор Янукович під час знаменитої “зустрічі під парасольками” заявив, що в Україні буде істотно збільшено видобуток вугілля, щоправда, тоді він не пояснив, як і за рахунок чого. Це стало відомо трохи пізніше, коли уряд запланував змусити покупців енергокомпаній використовувати більшу частину вугілля місцевого видобутку.

Ця ідея формалізувалася у вигляді інвестиційного зобов'язання купувати не менше 70% вугілля виключно українського видобутку.

Виявилось, що ні висока стартова ціна, ні жорстка умова використання виключно українських енергоносіїв не збило попит на енергокомпанії. Зокрема, за даними ФДМ, заявки на участь у приватизації “Київенерго” подали вже три компанії, а на “Західенерго” — дві.

Костянтинів прогнозує, що у зв'язку з такими умовами приватизації обсяг видобутку енергетичного вугілля до 2030 року має зрости з 50 млн, які видобуваються зараз, до 75 млн тонн на рік.

На телеміст прийшов і Михайло Волинець, заступник голови Комітету Верховної ради з питань ПЕК, ядерної політики і безпеки, а також лідер Незалежної профспілки гірників, та поцікавився, чи не буде спокуси у тій же “Західенерго” купувати польське вугілля, що набагато якісніше українського.

В.о. голови правління “Західенерго” Володимир Мазяр зазначив, що хоча генеруючі потужності розташовані біля самого західного кордону, що дає можливість імпортувати польське вугілля, він сподівається, що умови продажу енергокомпанії будуть сприяти розвитку вуглепрому в західному басейні Україні.

Він також сказав, що за своїми характеристиками, зокрема, за температурою горіння, польське вугілля поступається українському.

У Міненерго прогнозують, що споживання електроенергії найближчими роками істотно зросте. Зокрема, до 2030 року воно може підвищитися з нинішніх 183 млрд кВт/год до 272 млрд кВт/год на рік.

Однією з причин цього вважається скорочення споживання природного газу. Зазначимо, що цей процес вже триває — закупівля великих обсягів вугілля вже почалося і ось-ось буде носити масовий характер через умови приватизації.

Також відомо, що Україна до 2017 року має намір скоротити імпорт газу з Росії з 41 млрд кубометрів до 12 млрд кубометрів. Також будуть скорочені поставки російського вугілля.

Павло Коваль, голова делегації Європарламенту ЄС з співпраці з парламентом України, сказав, що подібні телемости дають можливість отримати від української влади відповіді на багато питань.

Тому Коваль поцікавився, як процес приватизації буде впливати на енергетичну безпеку в Україну та ЄС? Рябченко відповів, що очікувані інвестиції в українські компанії дозволять провести модернізацію — відомо, що зношеність енергоблоків становить більше 70%. І як мінімум 50% виручених від продажу коштів ФДМ обіцяє вкласти в модернізацію.

Андрій ЧЕРНІКОВ