Економічний прогноз для України: оптимістичний песимізм НБУ

  Недоступність багатьох даних суттєво ускладнює аналіз стану нашої економіки. Хоча необхідність такого аналізу в нинішніх умовах критична. На щастя, гриф “секретно” оминув Інфляційний звіт НБУ — мабуть, єдиний на сьогодні системний погляд на економічне сьогодення і ризики, що загрожують нам.

Загалом прогноз виглядає оптимістично, однак не будемо обманюватися — оптимізм базується на багатьох, причому фундаментальних, “якщо”. З безперечних плюсів наразі лише припинення з початку 2023-го емісії гривні для фінансування держбюджету. Але рік тільки розпочався, і ці самі “якщо” іще будуть…

Статус-кво

ВВП. Через енергетичний терор Росії спад ВВП України в четвертому кварталі 2022 року поглибився до 35% у річному обчисленні. Та й частини проблем, що накопичилися за рік, не вирішено. Наприклад, зберігаються значні втрати, яких зазнала промисловість, зокрема металургія. Водночас завдяки кращим результатам третього кварталу й швидкій адаптації частини бізнесу та населення до нових умов оцінка падіння реального ВВП 2022 рокуполіпшилася до 30,3%.

Інфляція. Споживчі ціни зросли на 26,6%, але прогноз позитивний — за останні три місяці показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався. Стабілізації зростання цін допомогли деокупація та відновлення виробників, яке випереджало попит споживачів. Стримували інфляцію також постійні тарифи на житлово-комунальні послуги, фіксований курс гривні й налагодження, нехай і часткове, логістики.

Платіжний баланс, попри величезні проблеми з логістикою і не менші з виробництвом, витягнули. Дефіцит торгівлі компенсувався надходженням грантів і стабільних грошових переказів від трудових мігрантів, низький їм уклін. Допомогли й західні гроші: 2022 року Україна одержала понад 32 млрд дол. США міжнародної допомоги, з яких понад 14 млрд дол. становили гранти. Завдяки цьому вдалося профінансувати більшу частину дефіциту зведеного бюджету (понад 27% ВВП без урахування грантів), а також під кінець року наростити міжнародні резерви до 28,5 млрд дол., чого цілком достатньо для стійкості валютного ринку.

Прогнози

Базовий сценарій прогнозу НБУ ґрунтується на співробітництві з МВФ, здійсненні злагодженої монетарної та фіскальної політики і поступовому нівелюванні низки ризиків, зокрема в енергетиці.

Що важливо, базовий сценарій передбачає серйозне зниження “ризиків безпеки” з початку 2024 року — тобто кінець гарячої фази війни, що потягне за собою розблокування морських портів, зниження премії за суверенний ризик і повернення в Україну вимушених мігрантів. По суті, сценарій не базовий, а оптимістичний. І навіть за таких вступних проблем у нас буде гора.

По-перше, ціновий тиск залишиться значним через наслідки війни, а вповільнення інфляції 2023 року буде лише до 18,7%. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах дефіциту електроенергії, що зберігається. Звичайно, Нацбанк упевнений, що в наступні роки інфляція вповільнюватиметься швидше — до 10,4% 2024 року й до 6,7% 2025-го, але плани на роки сьогодні подібні до ворожіння на картах. Природно, утихомирювати інфляцію будуть традиційно — жорсткою монетарною політикою: НБУ продовжить утримувати дисконтну ставку на рівні 25% щонайменше до кінця першого кварталу 2024 року. Що, як відомо, сповільнює економіку.

Звідси — по-друге. НБУ очікує незначного зростання ВВП у 2023 році — на 0,3%. Звичайно, після такого падіння навіть маленький плюс тішить, але хотілося б вибратися з провалу, в який ми звалилися, швидше. На думку Нацбанку, причини погіршення прогнозу: енергетичний терор і очікуваний скромний урожай. На прийнятні темпи зростання вийдемо лише до 2024 року — реальний ВВП зросте на 4,1%, а 2025 року економічне зростання прискориться до 6,4%. Але пам'ятаймо: за умови, що воєнні дії завершаться до початку 2024-го.

По-третє, 2023-го вже очікується значний дефіцит платіжного балансу. З одного боку, знизиться експорт торгівлі продуктами харчування через гірші врожаї, з іншого — імпорт зросте через підвищений попит на енергоносії та генератори з акумуляторами. Але гроші будуть.

Враховуючи анонсовані обсяги міжнародної допомоги та прогрес у переговорах із МВФ, загальний обсяг офіційного фінансування 2023 року може перевищити 38 млрд дол. Це дасть можливість уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту і підтримати міжнародні резерви на достатньому рівні навіть в умовах тривалішого збереження високих ризиків безпеки. Очікується, що до кінця 2023 року міжнародні резерви становитимуть близько 27 млрд дол. і надалі уже тільки зростатимуть.

Звичайно, за відсутності ризиків, а їх, на жаль, чимало.

Ризики

Основними ризиками залишаються довший термін повномасштабної воєнної агресії Росії, а також подальше руйнування об'єктів критичної інфраструктури.

Базовий сценарій нового макропрогнозу передбачає відчутне зменшення ризиків безпеки лише з початку наступного року.

Кожен наступний місяць війни — це втрати, людські, інфраструктурні й фінансові. Адже зростання бюджетних видатків більш ніж імовірне, а от зростання доходів — навпаки. Уже зараз енергетичні проблеми, що призводять до простоїв як у виробництві, так і в торгівлі, — більш ніж реальний ризик зниження податкових платежів до держбюджету.

Криза на ринку праці, пов'язана з міграцією як внутрішньою, так і зовнішньою, — це ризики для Пенсійного фонду, наповнення якого до війни було нашою головною проблемою після держборгу. Ритмічність надходжень від західних союзників поліпшилася, але далека від ідеалу, в результаті не виключено, що до емісії НБУ ще повертатиметься хоча б заради виплати пенсій.

Емісія сама по собі ризик, причому як девальвації гривні, так і зростання інфляції. Ще один інфляційний ризик — тарифи ЖКГ, мораторій на їхнє підвищення не може бути вічним, особливо при тих втратах, яких зазнають енергетики.

Інтенсифікація й затягування війни, дефіцит електроенергії внаслідок терактів Росії можуть суттєво обмежити економічну активність і посилити інфляційний тиск. Тобто й зростання ВВП цілком може перетворитися на падіння, і майже 19-відсоткова інфляція здатися казкою.

Українська економіка, враховуючи обставини, продемонструвала небачену стійкість, а український бізнес — завидну адаптивність, але час грає проти нас. Ми не можемо чекати, поки гладкий схудне. І замість оптимістичного погляду в майбутнє хотілося б раціонального ставлення до сьогодення і хоча б розуміння, що, крім надії, в нас є ще й план “Б” на випадок, якщо війна затягнеться на роки, а не на рік.

Юлія МЕЛЬНИЧУК