Економічні міфи-2017: про що найбільше брехали політики

Влітку 2017 року Центр економічної стратегії провів дослідження про те, як українці сприймають реформи. Виявилося, що люди бачать проблеми у пенсійній системі та медицині, але не підтримують їх реформування.

“Не подобається реформа медицини, бо не можна перекреслити всього того, що набули за попередні роки. Медицина зовсім не була такою поганою, щоб впроваджувати нове — потрібно добре подумати”, — сказав один з опитуваних.

Водночас він відзначив, що існують проблеми медичної системи та назвав її зовсім не безкоштовною, як про це люблять розповідати політики.

Певною мірою тези політиків та експертів формують свідомість людей. Тож які міфи політики поширювали протягом 2017 року?

VoxCheck проаналізував 948 висловлювань 71 політика та чиновника. Це цитати за весь 2017 рік. Проект не тільки перевірив твердження, а й провів контент-аналіз — розбив цитати за темами. Виявилося, що у промовах політиків згадувалося 87 тем: податки, корупція, війна, армія, тарифи, газ та інші.

Однак найбільш популярними були теми про закони, які приймалися протягом року: пенсійна та медична реформа, держбюджет на 2018 рік. Також політики говорили про стан економіки та хизувалися гарними соціологічними рейтингами.

Топ-5 найбільш популярних тем серед політиків у 2017 році*

Тема	Кількість цитат, де згадувалася тема
Пенсійна реформа	134
Реформа охорони здоров'я	99
Бюджет	97
Макроекономіка	59
Соціологічні опитування	40

* — серед перевірених проектом VoxCheck

Міф №1. Пенсіонерів стане не 12 млн, а 5 млн.

Цієї осені політики зламали не один спис навколо пенсійної реформи. Опозиція критикувала ледь не кожен пункт законопроекту №6614, а влада, переважно прем'єр-міністр Володимир Гройсман, роз'яснювали реформу та хвалили її.

Міф про те, що після ухвалення реформи кількість пенсіонерів зменшиться з 12 млн до 5 млн, не раз повторювали Олег Ляшко та Ігор Мосійчук з Радикальної партії, а також Олександр Вілкул з Опозиційного блоку.

НЕПРАВДА

“За філософією Гройсмана кількість пенсіонерів зменшується з 12 млн людей до 5 млн”.

Ігор Мосійчук, депутат від Радикальної партії

Перевірити цю тезу легко. Нинішню кількість пенсіонерів зменшувати ніхто не буде — куди можна подіти 7 млн пенсіонерів? Однак суть реформи полягає у тому, щоб у майбутньому люди виходили на пенсію повільніше. Тобто кількість пенсіонерів буде скорочуватися поступово та природним чином.

Враховуючи тенденцію скорочення населення, через десятиліття або через кілька десятиліть сукупна кількість пенсіонерів справді може сягнути 5 млн, але навряд чи депутати говорили про таку далеку перспективу.

Міф №2. Лікарні закриють, лікарів звільнять, медичну систему зруйнують.

2017 рік почався для VoxCheck з перевірки конфлікту між головою Інституту серця кардіохірургом Борисом Тодуровим та в. о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун. 4 січня Тодуров звинуватив Супрун у провалі закупівлі ліків.

Вердикт VoxCheck був не на користь лікаря. Проблеми із закупівлями тривали з 2014 року, і команда Супрун зробила дуже багато, щоб скоротити розрив між планом та реальною поставкою ліків.

У червні медична тема вибухнула з новою силою. Напередодні голосування у Верховній Раді за медичну реформу політики почали посилено критикувати відповідний законопроект. Результат не змусив себе чекати: реформу відклали аж до жовтня, коли нарешті її схвалили у дещо зміненому вигляді.

Переважно проти реформи виступала опозиція, не враховуючи Міхеїла Саакашвілі. Він майже ніколи не критикує реформи в Україні — тільки їх повільний темп. Юлія Тимошенко, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Вадим Рабинович, Олег Ляшко часто стверджували, що лікарні будуть закриватися, людей звільнять, а медицина для людей стане платною.

МАНІПУЛЯЦІЯ

“Практично ми (в результаті реформи. — Ред.) виходимо на платну медицину”.

Юрій Бойко, депутат, лідер фракції “Опозиційний блок”, 8 червня 2017 року.

Одна з головних цілей медичної реформи — зробити медицину якісною та доступною, позбутися тотальної корупції.

Хоча за Конституцією медичні послуги в країні повинні надаватися безкоштовно, вони давно перестали бути такими. Люди платять майже на кожному кроці у лікарнях та поліклініках.

Щоб вирішити ситуацію з хабарами, підвищити зарплату лікарів та змусити лікарні надавати якісні послуги, МОЗ запропонувало запровадити спільну плату за послуги: частину платитиме держава, частину — населення.

Люди платитимуть за окрему послугу — те, що вони роблять зараз офіційно у приватних клініках або неофіційно — у державних. Детально VoxUkraine писала про це у матеріалі “Хрестовий похід Уляни Супрун”.

Утім, ініціативу про спільну плату так і не прийняли, і в жовтні парламент проголосував за закон, де медицина все ще залишається формально безкоштовною для людей.

Влітку цей пункт ще був у проекті, і Бойко явно маніпулював інформацією, кажучи, що медицина стане платною. Важлива частина медичних послуг — первинна, екстрена та паліативна допомога — залишалася безкоштовною, а щодо решти держава гарантувала оплату своєї частки. Політик про це не казав.

Цю тезу VoxCheck спростував протягом 2017 року 12 разів. Це тільки те, що фактчекерам натрапило на олівець, а скільки разів політики говорили про введення платної медицини, і це не ніхто не перевірив?

Міф №3. У 2018 році силовики отримають купу грошей, а інші — ні.

На початку вересня Мінфін вніс у парламент проект державного бюджету на 2018 рік, і це стало однією з тем, що найчастіше обговорювалися політиками. Одним з найпопулярніших міфів стала теза про те, що силовикам підвищують бюджет у рази, тоді як інші сфери залишають майже без грошей.

НЕПРАВДА

“Порівняно з бюджетом 2017 року на 50% пропонується збільшити витрати на поліцію та прокуратуру, на Кабмін, апарат Верховної Ради — на 70%”.

Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку, 17 жовтня 2017 року.

Держбюджет на силові відомства збільшився значно менше: на 16,2% — для Генпрокуратури та 27,3% — для Національної поліції. Видатки на Кабмін та Верховну Раду зросли на 27% та 36% відповідно.

Однак є також окремий рядок у бюджеті, де визначене зростання витрат на реформу державного управління на майже 400%. Тільки от це донорський проект і реалізується він на кошти Євросоюзу.

Міф №4. Безробіття зросло на 60%, а ВВП упав на 80%.

Зростання економіки — улюблена тема владних політиків. Петро Порошенко та Володимир Гройсман люблять констатувати зростання ВВП та промисловості. Це справді відбувається, хоча й дуже повільно, якщо брати до уваги те, як сильно економіка впала у 2014-2015 роках.

Про катастрофічне падіння зайнятості політики говорять не менше — про це згадував навіть Гройсман, коли ще не був призначений прем'єр-міністром. Про це казав і Олександр Вілкул.

НЕПРАВДА

“С 2013 года безработица в Украине выросла на 60%”.

Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку, 3 липня 2017 року.

Це не так. Коли Вілкул це казав, безробіття зросло на 38%, а не 60%. Йдеться про період з 2013 року по перший квартал 2017 року: безробіття було 7,3%, а стало 10,1%. За наступні три місяці 2017 року безробіття знизилося до 9,6%.

Інша тема — про падіння ВВП. Її часто коментує Юлія Тимошенко.

МАНІПУЛЯЦІЯ

“За 3,5 року на 80% вони прикінчили ВВП країни, вважайте, майже в два рази у валютному обчисленні”.

Юлія Тимошенко, лідер “Батьківщини”, 15 листопада 2017 року.

Очевидно, Тимошенко має на увазі номінальний розмір ВВП у доларовому еквіваленті. За даними Світового банку, у 2013 році він становив 183,3 млрд дол, а у 2016 році — 93,3 млрд дол. Тобто падіння становило 49% — у два рази. Зниження на 80% означало б падіння у п'ять разів.

Однак основна причина цього — не стільки падіння економіки, скільки девальвація гривні і втрата територій. Якщо брати реальний ВВП, скоригований на інфляцію, то він у 2016 році був на 13,74% нижчим за показник 2013 року.

Міф №5. Мене і мою партію люди підтримують найбільше.

Політики часто використовують дані соціологічних опитувань, щоб похвалити себе або розкритикувати опонентів. Наприклад, Міхеїл Саакашвілі казав, що він — один з найпопулярніших політиків в Україні та Грузії, а лідер фракції “Самопоміч” Олег Березюк хизувався високим рейтингом.

НЕПРАВДА

“По всем опросам, я один из самых популярных деятелей Грузии”.

Міхеїл Саакашвілі, голова партії “Рух нових сил”, 5 липня 2017 року

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ

“По всем опросам, я один из самых популярных политиков Украины”.

Міхеїл Саакашвілі, голова партії “Рух нових сил”, 28 липня 2017 року.

В Україні Саакашвілі посідає восьме місце у списку найпопулярніших політиків, а у Грузії щодо нього нема даних — він давно не бере участі у політиці країни.

ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ

“Самопоміч”, “Батьківщина” набагато випереджають рейтинг провладних партій”.

Олег Березюк, лідер фракції “Самопоміч”, 20 червня 2017 року.

За даними соціологічних опитувань групи “Рейтинг” та Центру Разумкова від червня 2017 року, “Батьківщина” мала найвищий відсоток прихильників, але “Самопоміч” поступалася БПП.

 

Олена ШКАРПОВА, Олексій КРИМЕНЮК