Коли Дональд Трамп вирішив оголосити своїм кандидатом у віцепрезиденти сенатора від штату Огайо Джеймса Девіда Венса, президент Джо Байден іще не ухвалив рішення зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів. На хвилі ентузіазму, яка охопила республіканців після перемоги на дебатах 27 червня та невдалого замаху на їхнього кандидата 13 липня, ніхто не висловлював сумнівів щодо такого вибору. Однак 21 липня Байден заявив, що не балотуватиметься. Це, безумовно, змушує республіканців переглянути свою стратегію. Почали звучати думки, що вибір Венса є помилкою. За нових умов він, навпаки, може ускладнити електоральні перспективи кампанії Трампа. Особливо у разі нових скандалів на кшталт того, що знову розкручується в інформпросторі — інтерв'ю Венса одіозному Такеру Карлсону 2021 року, в якому він відніс віце-президента Камалу Харріс до “бездітних леді-кошатниць”.
Чому ж Дональд Трамп вирішив зробити віцепрезидентом саме Венса, сенатора, також відомого критичними заявами щодо підтримки України?
Біографія Джея Ді Венса загалом є його сильною стороною. Адже нинішній кандидат у віцепрезиденти зумів піднятися до вершин американської політики, перебуваючи на вкрай невигідних стартових позиціях. Вихований переважно бабусею (оскільки батько покинув сім’ю, а матір була наркозалежною), Венс іще замолоду продемонстрував неабияку наполегливість. Кілька років служив у Іраку, здобув якісну освіту. Працював у сфері юриспруденції та венчурній кампанії. 2016 року видав автобіографічну книгу “Сільська елегія: спогади про родину та культуру в стані кризи”, яка стала бестселером і була екранізована. Політикою почав цікавитися ще після здобуття юридичної освіти. 2022 року за підтримки Дональда Трампа був висунутий кандидатом у сенатори від штату Огайо й переміг досвідченого політика-демократа Тіма Райана.
Ще одна сильна сторона Венса — його походження. Венс родом зі штатів Іржавого поясу. До них належать Пенсільванія, Огайо, Індіана, Мічиган та Іллінойс. Пенсільванія та Мічиган також є так званими хиткими штатами, в яких вирішуватиметься результат виборів. У XXI столітті відбулося зміщення соціальної бази Республіканської й Демократичної партії. Республіканці дедалі більше асоціюються з політичною силою, яка підтримує робітників. А сам Венс не цурається виступати на захист цієї категорії населення, підтримує профспілки, критикує транснаціональні корпорації. Безумовно, його популярність серед робітничого класу є плюсом для кампанії республіканців. Додатковий бонус Венса — його зв’язки з великим бізнесом із Кремнієвої долини.
Трамп також міг обрати Венса своїм віцепрезидентом, тому що той асоціюється з радикальним MAGA-крилом Республіканської партії та зможе максимально мобілізувати крайній ультраконсервативно налаштований електорат. Проте ця сильна сторона водночас ризикує стати й слабкою, оскільки Джей Ді потенційно здатний відштовхнути частину незалежних і поміркованих виборців. Якщо від демократів у президенти балотуватиметься Камала Гарріс, вона спробує атакувати його щодо питань абортів і прав жінок. Це може поставити Трампа в незручне становище. Адже його позиції справді слабші серед жінок. З іншого боку, в Гарріс також є чимало вразливих місць. Важливо, яка сторона зможе краще скористатися слабкостями опонента.
Перші опитування після рішення Байдена знятися з перегонів фіксують незначний розрив між Трампом і Гарріс у межах статистичної похибки в той чи той бік. Але вони ще не є репрезентативними, оскільки на них упливає чинник несподіваного рішення Байдена. Потрібен час, аби оцінити справжню електоральну картину. З іншого боку, є опитування Forbes/HarrisX від 19—21 липня, яке було проведено ще перед тим, як Байден знявся з перегонів. У ньому Трамп упевнено випереджає Камалу Гарріс із показником 50 на 41%. Це опитування демонструє кілька цікавих нюансів. Підтримка Трампа та Гарріс серед латиноамериканців однакова. Гарріс справді має перевагу над Трампом серед жінок. Але більшість білих жінок схильна голосувати за республіканця, а не за Гарріс.
Джей Ді Венс відомий жорстко скептичним ставленням до підтримки України. За кілька днів до 24 лютого 2022 року майбутній кандидат у віцепрезиденти заявив: мене не надто хвилює, що станеться з Україною, а більше хвилює смерть американців від фентанілу, який доставляють із Мексики. Венс критикував виділення “необмеженої допомоги” Україні. У квітні 2023 року разом із вісімнадцятьма республіканцями написав президенту Джо Байдену листа, в якому закликав до її припинення. У грудні 2023 року сенатор запропонував прийняти той факт, що Україна не зможе повернути втрачені території й напевно їй доведеться поступитися частиною з них Росії. Також він стверджував, що Україну не потрібно брати в НАТО, і виступав за переговори з Росією як “спосіб установлення миру”. Критикував український уряд за корупцію та стверджував, що адміністрація Байдена не провела належного аудиту допомоги Україні.
Джей Ді Венс голосував проти пакету підтримки Україні в розмірі 61 млрд доларів. У квітні 2024 року Венс написав статтю “Математика про Україну не збігається”, в якій повторив озвучені раніше тези. Політик звернув увагу на недостатнє виробництво боєприпасів у США, що не дає змоги обігнати РФ і надати Україні достатню допомогу для перемоги у війні. Венс також розкритикував український контрнаступ 2023 року й назвав повернення кордонів 1991 року “фантастикою”. Соратник Трампа стверджує, що Україна має прийняти “оборонну стратегію”, щоби “зберегти свою дорогоцінну військову силу та здобути час для початку переговорів”. З іншого боку, Венс слушно зауважив, що в адміністрації Байдена “немає життєздатного плану перемоги українців у цій війні”.
В інтерв’ю та заявах 2024 року Венс говорив, що не хоче, щоб Росія завоювала Україну, але підтримує “заморожування” конфлікту близько до нинішньої лінії фронту. Також американський політик виступає за нейтральний статус України, на якому наполягає Кремль, в обмін на надання “певної американської допомоги у сфері безпеки в довгостроковій перспективі”.
Наскільки небезпечною для України є антиукраїнська позиція кандидата у віцепрезиденти від республіканців? Для відповіді на це запитання слід врахувати низку важливих моментів. Віцепрезидент США — не та фігура, яка відповідає за зовнішню політику. Це прерогатива самого президента. А також державного секретаря й радника президента з питань національної безпеки. Наразі нам невідомо, хто працюватиме на цих посадах в адміністрації Дональда Трампа, якщо він виграє ці вибори.
Крім того, в минулому Венс уже демонстрував здатність змінювати політичні погляди. Колись він гостро критикував Трампа, називав його політичні пропозиції “аморальними й абсурдними”, а самого Дональда — “непридатним” до президентської посади. Однак за кілька років визнав, що глибоко помилявся, публічно вибачився перед Трампом і отримав прощення. Також раніше Венс висловлювався за повну заборону абортів на національному рівні. Та згодом пом’якшив свою позицію й наблизив її до позиції Трампа, віддаючи це рішення на розгляд штатів. Коригувати свої політичні погляди типово для багатьох політиків. Не можна повністю виключати, що Венс також змінить позицію щодо підтримки України.
Правильно підібрана комунікаційна стратегія з республіканським спікером Майком Джонсоном, який теж був налаштований украй скептично щодо виділення допомоги Україні, принесла свої плоди. З Венсом потрібно намагатися спілкуватися. Він може виглядати цинічним. Окремі його висловлювання щодо України викликають категоричне несприйняття. Але він має гострий аналітичний розум і не раз демонстрував мистецтво політичної гнучкості. Дехто вважає, що соратник Трампа є “політичним хамелеоном”, не обтяженим відданістю будь-якій ідеології. Проте Джей Ді Венс навряд чи хотів би бути свідком нового фіаско США на міжнародній арені, такого, як в Афганістані. Посилення Росії та інших авторитарних режимів під час гіпотетичного другого президентства Дональда Трампа неминуче зрикошетить і по Венсу та може завадити йому в майбутньому поборотися за крісло президента.
Також перш ніж впадати в паніку чи емоційну реакцію відторгнення, реагуючи на республіканського кандидата у віцепрезиденти, варто усвідомити не надто привабливу істину. Багато американських політиків, у тому числі з нинішньої демократичної адміністрації Джо Байдена, можуть насправді поділяти скептичні думки Венса. Зокрема як щодо можливостей України вийти на кордони 1991 року, так і щодо перспектив її членства в НАТО та необхідності йти на переговори з агресором. Просто вони не наважуються озвучити це публічно.
У політиці важливо, що каже політик. Але ще важливіше, що він робить. І чи можна скоригувати його поведінку та змінити ставлення. До виборів у США українському суспільству потрібно підходити більш холоднокровно, аналітично та помірковано.
Україні категорично не можна зараз повторювати помилку 2016 року, коли багато публічних осіб нашої держави відверто висловлювали підтримку Гілларі Клінтон — кандидатці в президенти від Демократичної партії. А потім були змушені видаляти свої публікації у соцмережах і витрачати багато часу, аби налагодити відносини з адміністрацією Дональда Трампа. На тлі того, що російська анексія Криму та окупація частини Донбасу відбулася саме за демократичної адміністрації Обами—Байдена, а Гілларі Клінтон стояла біля витоків політики “перезавантаження відносин” із Росією 2009 року, поведінка значної частини українського політикуму виглядала щонайменше дивною й трохи інфантильною. Сподіваємося, цього разу наші політичні еліти будуть значно обережнішими й не дозволять зробити себе частиною внутрішньопартійної боротьби у США.
Что скажете, Аноним?
[15:06 24 ноября]
[11:45 24 ноября]
[08:15 24 ноября]
15:45 24 ноября
12:30 24 ноября
12:00 24 ноября
11:30 24 ноября
10:00 24 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.