Добре забуте старе: 10 прикладів перетворення промзон

Гай Лайн Парк — парк в мегаполісі замість покинутої залізниці (США)

Гай Лайн Парк у Нью-Йорку — приклад дивовижного перетворення старої неробочої інфраструктури на міську оазу, де б тисячі містян та туристів змогли насолоджуватись прогулянками щодня. 

Парк розташовано на місці колишньої залізної дороги, якою на початку минулого століття транспортували вантажі у найбільший індустріальний район Нью-Йорку. Але через поступове зникнення малої мануфактури у 80-х роках рейки почали пустувати і заростати травою. 

Тривалий час містяни сподівались, що споруду демонтують, і навіть починали судовий процес з цього приводу. Але у 1999 році місцеві мешканці Джошуа Девід і Роберт Хеммонд виступили за збереження та реновацію інфраструктури. Вони заснували організацію Friends of Highline, метою якої було перетворити застарілу конструкцію на інноваційний публічний простір. 

Після тривалих пошуків було обрано команду дизайнерів, ландшафтного архітектора Джеймса Корнера та архітектурну фірму Diller Scofidio + Renfro, які розробили концепцію перетворення Гай Лайн. Поєднання модернового дизайну, грубих індустріальних конструкцій з бетону, сталі та деревини із зеленими насадженнями, захоплюючим видом Гудзон і метушливими нью-йоркськими вулицями зробило Гай Лайн одним з найбільш популярних публічних просторів міста. Крім того, парк заохочує людей більше пересуватися пішки — гуляючи Гай Лайн, можна непомітно пройти 20 кварталів понад містом.

Віденські газометри — містечко у місті (Австрія)

У кінці 19-го сторіччя віденська влада припинила закуповувати газ в Англії та наважилась побудувати чотири найбільших на той час у Європі контейнери для зберігання газу. Ці контейнери отримали назву газометрів. 

Але з часом вугільний газ вийшов з обігу, замість нього почали використовувати природній, і газометри втратили актуальність. Їх роботу припинили, але самі будівлі не знищили, а, напроти, зарахували до історичної спадщини міста. 

Десять років газометри стояли без діла, але в 1995 році Відень вирішив дати їм друге життя. Архітектори Жан Нувель, Куп Хіммельблау, Манфред Ведорн та Вілгельм Хольцбауер запропонували перетворити їх на житлові комплекси. З газометрів вийняли технічне начиння та залишили тільки цегельну частину і дах. Кожен газометр було поділено на 4 частини: нагорі розмістили квартири, на середніх поверхах — офіси, внизу — розважальні заклади, а в цокольному приміщенні — шопінг-центри. 

Сьогодні, крім іншого, там знаходяться музична зала, кінотеатр, муніципальний архів та студентський гуртожиток. Газометри перетворились на таке собі “містечко у місті”, зі своєю атмосферою та невеликою комуною.

Wunderland Kalkar  — парк розваг з ядерного реактору (Німеччина)

У 1972 році в німецькому місті Калькар почали будувати новий потужний ядерний реактор. І хоча будівництво супроводжувалось чисельними протестами, у 1985 його все ж закінчили. Загалом на побудову реактора пішло 7 мільярдів марок (близько 3.5 мільярди євро). 

Після чорнобильської катастрофи реактор так і не запустили, а у 1991 проект взагалі вирішили скасувати.  Землю продали датському інвестору, який вирішив не прибирати будівлю реактора, а натомість перетворити територію навколо нього на парк розваг. Нарзі в парку є 40 атракціонів, серед яких — американські гірки, колесо огляду, каруселі та дитячі атракціони. Парк приймає понад 600 тис. відвідувачів на рік.

Medialab Prado— центр медійних мистецтв на базі лісопильного заводу (Іспанія)

Medialab Prado — мадридський центр поширення медіа-мистецтв та водночас дослідницька лабораторія.  Вони займаються проведенням експериментів, презентацій, воркшопів, зустрічей, конференцій, семінарів, дебатів та виставок. 

Лабораторію побудовано в приміщенні колишнього лісопильного заводу La Serrería Belga, якийбуло зведено на початку 20-го сторіччя.  Реновація будівлі полягала у модернізації внутрішнього вигляду приміщення — архітектори Маріа Лангаріта та Віктор Наварро вирішили залишити старий індустріальний фасад, але всередині використали універсальні адаптивні конструкції з неважкогого та міцного матеріалу, які легко розібрати у будь-який момент та трансформувати у щось інше, що відповідатиме мінливим потребам організації.

ABC Museo — арт-центр замість броварні (Іспанія)

На початку минулого століття архітектор Жозе Лопез Салаберрі збудував одну з найперших у Мадриді броварень, з часом будівлю перестали використовувати, а в 2006 році іспанські архітектори з фірми Arranguren & Gallegos перетворили шестиповерхову цегельну будівлю площею у 929 квадратів на арт-центр із новітніми архітектурними формами. Дизайн являє собою мозаїчне поєднання трикутного скла та металу, що ловлять та віддзеркалюють світло. Будівля зберігла розподіл на два крила колишньої броварні, територію між якими перетворили на внутрішній дворик, куди крізь прозорі панелі проходить багато світла. 

Всередині розташовані виставочні зали, де знаходиться колекція АВС — понад 200 тис. експонатів 1500 художників. Галерею створено за підтримки найдавнішої іспанської друкованої газети АВС, тому в арт-центрі можна знайти колекцію мистецьких газетних ілюстрацій, що зображують понад 100 років іспанської історії, мистецтва карикатури та живопису 20-го сторіччя.

780 Brewster— “зелені” офіси з колишньої фабрики (Канада)

780 Brewster — колишня фабрична будівля у Монтреалі, Квебек, яку перетворили на багатоквартирний офісний будинок. Будівля має срібний сертифікат LEED, що видається за кращі проекти класу “зеленого будівництва”. 

Сам будинок було зведено на початку 20-го сторіччя, але реновація відбулась тільки у 2007 році. Трансформація цієї п’ятиповерхівки площею у 12 тис. кв. метрів, зробленої з деревини та цегли, стала яскравим прикладом екологічного дизайну. 

Завдання перед архітекторами стояло нелегке: за словами П’єра Е. Леклерка, архітектора проекту, найважче було поєднати принципи екологічності та дизайну, і водночас мінімізувати поточні витрати та укластись у надзвичайно швидкий графік. 

Зрештою, архітекторам вдалося зробити немало: вони відродили та оновили 75% структури будівлі (стіни, підлога, дах), зробили систему вентиляції та кондиціонування на 50% ефективнішою від тієї, що в традиційних нових будинках, збільшили вікна, скоротили потребу споживання водопровідної води на 30% та використали матеріали і меблі без токсичних речовин. Біля будівлі облаштували локальний велопаркінг, завдяки цьому більше працівників змогли діставатись до роботи велосипедом.

Парк з металургійного комбінату (Люксембург)

Ще один чудовий приклад перетворення колишньої індустріальної зони — парк на місці Люксембурзького металургійного комбінату. Тут архітектори вирішили зберегти багато заводських об'єктів в первинному стані, а також елементи дикої природи. Крім того, тут облаштували зручні місця для відпочинку городян та розробили гарну систему вечірнього освітлення.

Силосні башти перевтілені у скеледром (Нідерланди)

Цей проект — єдиний нереалізований у нашій підбірці, а ідея настільки нам сподобалась, що ми вирішили вам про нього також розповісти. 

Колись в Амстердамі не могли визначитись, що робити з трьома занедбаними силосними баштами, тому вирішили оголосити конкурс на кращий архітектурний проект. Бюро NL Architects запропонувало перетворити башти на цілий комплекс розваг з великим скеледромом. В одній вежі мав бути 40-метровий атріум з різноманітними пристосуваннями для лазіння — виступами та зачіпками. Внизу повинно було розташовуватись кафе, а вгорі — готель та тренувальна зала. В іншій вежі архітектори запропонували зробити ресторан на даху, офіси, салон, музичну студію та кінотеатр. Вежі запропонували поєднати між собою пішохідним містком. 

Схожий проект було втілено в США, наприклад, Rocktown, та цей мав відрізнятись неабияким дизайном і вдалим комерційним рішенням. Однак, на жаль, при остаточному відборі, влада Амстердаму віддала перевагу іншому проекту, що був більш сімейно орієнтованим.

Парк замість колишнього вугільно-газового заводу (США)

Цей гігантський парк на березі Лейк Юніон, майже в центрі Сіетлу, став прикладом того, як можна змінити ставлення містян до пост-індустріальних ландшафтів у позитивний бік.  

Колишній вугільно-газовий завод, розташований біля ставка влада вирішила не руйнувати, натомість зробити його частиною парку для відпочинку та туристичною пам'яткою міста. Парк орієнтований на сімейний відпочинок: архітектору Річарду Хаагу вдалося трансформувати колишні вежі, димарі, труби та ангари у різнокольоровий дитячий лабіринт, центральну котельню перетворити на майданчик для пікніку із столиками та грилем, а компресорно-витяжний вентилятор — на дитячий майданчик для гри.
 

Ландшафтний парк з металоплавильного заводу (Німеччина)

З 1994 старі виробничі зали, печі та інше промислове приладдя металоплавильного заводу в Дюсбургу, Німеччина, було перероблено під нові цілі — бункери перетворили на скеледром, а колишній газовий контейнер — на басейн. Зеленою зоною парку тепер можна прогулятись пішки або проїхатись нею на велосипеді, а вночі парк сяє кольоровими світловими інсталяціями.