У чому проблема
У середу, 10 січня, Верховна Рада призначила Ольгу Піщанську головою Рахункової палати. Цьому передувала спільна заява послів країн “Великої сімки”, які критично поставилися до кадрових змін у Рахунковій палаті до проведення повноцінної реформи цього органу.
“Багато міжнародних партнерів робили заяви про те, що спочатку треба провести реформу Рахункової палати, а потім призначати голову. Призначати голову при нереформованій системі — не зовсім правильний підхід. Тому ми не голосували. І я вважаю це помилкою. Аргументів голосувати за не було. Тому вийшла ситуація не зовсім красива перед міжнародними партнерами, оскільки Рахункова — це серйозний інститут”, — каже в коментарі “Апострофу” народна депутатка від фракції “Голос” Юлія Клименко.
На перший погляд, нова голова Рахункової палати цілком відповідає посаді з професійної точки зору. Раніше Ольга Піщанська три роки очолювала Антимонопольний комітет. Але є одне “але”.
“Головною претензією до нової голови Рахункової палати є те, що вона вважається наближеною до родини Зеленських. Рахункова палата — це орган, який від імені парламенту контролює надходження коштів до державного бюджету та їх використання, проводячи державний зовнішній фінансовий аудит. Тому очевидно, що голова цього органу має бути незалежною та неупередженою”, - каже в коментарі “Апострофу” аналітикиня аналітичної ГО “Центр спільних дій” Оксана Заболотна.
За даними ЗМІ, Ольга Піщанська є близькою до президентської родини. Її сестра, Світлана Піщанська, нібито управляє справами президента Володимира Зеленського в Італії та є спонсором партії “Слуга народу”.
Цим кадрове оновлення не обмежилося. Слід нагадати, що Рахункова палата — колегіальний орган, що складається з 13 членів. Чотирьох з них, включно з Ольгою Піщанською, призначили “під ялинку” — 21 грудня. Це головний бухгалтер Державного бюро розслідувань Єлизавета Пушко-Цибуляк, працівник Державної аудиторської служби Сергій Ключка, та адвокат, експерт із державного управління та міжнародних відносин Кирило Клименко.
Щодо призначення нових членів Рахункової палати за старими процедурами висловлювалися посли країн “Великої сімки”.
“До ухвалення закону про реформу ці призначення підривали б довіру до інституції, яка відповідає за нагляд за міжнародною допомогою”, — писали дипломати у соцмережі Х (Twitter).
Діюча “конкурсна” процедура вміщується в один абзац закону і зводить нанівець прозорість призначення.
“Як ми побачили із співбесід — це був дещо формальний підхід. Саме тому ми закликали парламент скасувати оголошені конкурси і перезапустити їх після ухвалення законопроєктів щодо реформи Рахункової палати та затвердження нової процедури відбору”, — каже в коментарі “Апострофу” заступник виконавчого директора Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов.
Уже після призначення голови Рахункової палати своє занепокоєння висловила і Спеціальна представниця США з питань відбудови України Пенні Пріцкер. Така увага до Рахункової палати пояснюється просто: іноземні донори закономірно хочуть, аби допомога Україні використовувалася за призначенням. Тому лише кадровими питаннями справа не обмежується.
Амбітні плани
У різні періоди новітньої історії України Рахункова палата працювала по-різному. Навіть у воєнний час її важко було запідозрити в цілковитій лояльності до виконавчої влади. Приміром, Рахункова палата підтвердила збитки держави у 8 мільярдів гривень в рамках справи про “яйця за 17 грн”.
“У воєнному 2023 році кримінальних проваджень (за результатами звітів РП — “Апостроф”) було небагато, здається, лише 8. Водночас лише за закріпленим за мною, як за одним із членів Рахункової палати, напрямом аудиторської діяльності — їх 156 за п’ять з половиною років із низкою вироків суду, засудженими чиновниками тощо”,- зазначав у інтерв'ю “Укрінформу” член Рахункової палати Андрій Майснер.
Нова голова цього органу заявляє, про амбітні плани щодо контролю за бюджетними витратами.
“Метою є безперервна робота з підвищення прозорості, перехід на міжнародні стандарти аудиту й відповідальність за невиконання рекомендацій Рахункової палати”, — сказала Піщанська в інтерв'ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Так, на 2024 рік Рахункова палата затвердила плани перевірки цілої низки відомств.
На думку членкині комітету з питань з питань фінансів, податкової та митної політики від “Євросолідарності” Ніни Южаніної, з цієї причини нові призначення зробили так швидко.
“Виникає питання: а чому так поспішали в ОП з добором членів палати? Відповідь очевидна, для цього потрібно відкрити план роботи Рахункової палати на 2024 рік. Тут є відповідь, бо це цілий ряд підконтрольних суб’єктів, щодо яких можуть бути викриті великі порушення з незаконного і не цільового витрачання бюджетних коштів і розтрат. Починаючи від ДБР, МВС, Офісу генерального прокурора, оборонних закупівель адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, діяльності МО у сфері закупівлі, розробки, модернізації озброєння та воєнної техніки — і закінчуючи різними державними установами”, — зазначає Ніна Южаніна у своєму телеграм-каналі.
Та навіть у випадку призначення у Рахункову палату усіх незалежних фахівців, існують об'єктивні “слабкі місця” у її роботі.
Запит на зміни
“Якщо відкрити останні річні звіти Рахункової палати про її діяльність, можна помітити що в них увага здебільшого акцентується на обсягах перевірених коштів, виявлених порушень та кількості затверджених звітів. Це зайвий раз підтверджує те, що Рахункова палата продовжує бути органом, який здійснює перевірки, а не аудиту відповідно до міжнародних стандартів”, - каже Іван Лахтіонов.
За його словами, продуктивність цього органу мала б вимірюватися рівнем виконання та впливом аудиторських рекомендацій як запобіжників проти розкрадань. Але найчастіше такі рекомендації залишаються на папері. Про кримінальні справи також йдеться не завжди.
Ще у вересні минулого року у Верховній Раді група з 28 народних депутатів зареєструвала законопроєкт, про реформу Рахункової палати. Там був прописаний перехід на міжнародні стандарти аудиту. Це важливо, аби міжнародні донори могли правильно оцінювати звіти. Також депутати планують дозволити Рахунковій палаті контроль не лише бюджетних коштів, а й інших публічних.
“Йдеться про аудит місцевих бюджетів, державних та комунальних підприємств, міжнародної фінансової, гуманітарної, технічної допомоги”, - підкреслює Оксана Заболотна.
Утім, є один нюанс — все це потребує змін до Конституції, а це не можна робити під час дії воєнного стану. Тому в середині грудня почала працювати робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань бюджету, аби напрацювати оновлений законопроект.
Але все це — на перспективу. Поки що питання до незалежності контролюючого органу та його застарілих повноважень можуть вплинути на рівень фінансової підтримки України.
“Зараз друга половина січня і 42 мільярди, які потрібні нам, щоб прожити цей рік, не підтверджені. Немає грошей ні від США, ні від Європейського Союзу. Звісно, це все в комплексі. Не можна сказати, що це єдине чому вони не дають кошти, але це все разом викликає питання. І ці питання перетворюються на затримку коштів, а можливо їх взагалі відмову від виділення”, — додає Юлія Клименко.
Роман КОТ
