Дешева передвиборча локшина Або влада розщедрился по 20 грн за “тушку” пенсіонера

Зокрема, президент гучно озвучив намір змінити підходи до оплати праці, податків та соціального страхування; модернізувати сферу соціального забезпечення; сприяти ефективній зайнятості та створенню нових робочих місць. Змісту за цими словами — нуль цілих нуль десятих.

Приміром, відновити довіру до соціальної політики влади пропонується шляхом максимального скасування пільг для тих, хто цього не потребує. Гасло красиве, але “затягане”. Хто саме не потребує пільг залишилось невідомим. Гарантовано, що це не чиновники і депутати.

Єдине, що президент сказав про питання зміни підходів до оплати праці, податків та соціального страхування — це підтвердив необхідність податку з багатих. Тож, поки податки з бідних справно беруться, про податок з багатих президент тільки мрійливо розповідає.

Ініціатива президента про зайнятість та створення нових робочих місць зависла в повітрі. Крім констатації, нічого. Гучні ідеї щодо модернізації сфери соціального забезпечення звелися до декларації про необхідність забезпечення потреб кожної людини та сім’ї.

А що треба зробити задля досягнення такої мети? Жодного слова про механізм, конкретні заходи та строки їх реалізації.

Президент пообіцяв з 1 травня збільшити пенсії на 100 гривень для тих, кому вона була призначена до 2008 року. Йдеться про так зване “осучаснення” розмірів пенсій.

Дійсно, проблема несправедливості у розмірах пенсій, залежно від року їх призначення, існує вже багато років. І пов'язана вона з недосконалою формулою обчислення пенсій, що діє з 2004 року.

Одним з базових елементів цієї формули є показник середньої заробітної плати за рік, що передує року призначення пенсій. Коли у 2004 році набрав чинності закон “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, всі пенсії, призначені раніше, були перераховані, виходячи із середньої заробітної плати за 2002 рік (306 грн). А вже при призначенні пенсій у 2004 році, застосовувався показник за 2003 рік (376 грн), у 2005 — за 2004 (524 грн), у 2006 — за 2005 (735 грн) і т.д.

Результатом застосування нової формули стало те, що при наявності у двох пенсіонерів однакового стажу та заробітку, але різних років виходу на пенсію, у того хто вийшов раніше, завжди буде менша пенсія. І така різниця може бути у 2 і більше разів.

Намагалися виправити таку несправедливість у 2008 році, коли для всіх пенсій було застосовано показник заробітної плати за 2008 рік (928,81 грн). Такий крок дав змогу вирівняти розміри пенсій, але не вирішив самої проблеми.

Як наслідок, вже у 2012 році пенсії призначають, виходячи із середньої заробітної плати 2 000 грн, тоді як ще 8 мільйонів пенсіонерів так і залишились з пенсією, обчисленою виходячи із середньої заробітної плати в розмірі 928,81 грн.

Ось для цих 8 мільйонів пенсіонерів президент і обіцяє вирішити цю проблему. Але чому тоді мова йде про 100 гривень, якщо перерахунок пенсій по новій середній зарплаті 2 000 гривень дає кожному пенсіонеру понад 500 гривень збільшення?

Ймовірніше за все, уряд за завданням президента застосує для пенсій зарплату 1 197 гривень, що визначена ще за 2007 (!!!) рік.

Тоді в середньому і вийде по 100 гривень. Але скільки одержить кожен пенсіонер?

З 8 мільйонів пенсіонерів, яким пообіцяли гроші, 7 мільйонів осіб одержують пенсії в мінімальному розмірі. Це означає, що при такому підході вони взагалі не одержать підвищення основного розміру пенсії.

Розглянемо простий приклад.

Жінка вийшла на пенсію до 2008 року. Вона має 37 років стажу та одержувала заробітну плату на рівні середньої. Зараз її пенсія, визначена за формулою і складає 50% від середньої заробітної плати за 2006 рік (928,81 грн) — 464,41 грн.

Якщо пенсія за формулою є менше прожиткового мінімуму для непрацездатних, то основний розмір пенсії встановлюється на рівні мінімуму (з 1 січня — 822 грн). До цієї мінімальної пенсії додається доплата за понаднормовий стаж, яка у нашому прикладі складає 17% від пенсії, визначеної за формулою — 78,95 грн. (464,41 х 17%).

Ось і маємо пенсію на сьогодні без інших надбавок і доплат — 900,95 грн на місяць.

Як вона зміниться за пропозицією президента? У формулі замість 928,81 грн ставимо 1197,91 грн. Беремо з цього 50% і отримуємо пенсію 598,96. Вона також менше мінімального, тому як був основний розмір пенсії 822 грн. так він і залишиться. А доплата за понаднормовий стаж 17 років збільшується до 101,22 грн. (598,96 х 17%), або на 22,27 грн. Загальний розмір пенсії виходить 923,22 грн.

Тобто 7 мільйонів пенсіонерів одержать не по 100 гривень, а по 20. У 1 мільйона пенсіонерів, які і зараз одержують великі пенсії, сума збільшення буде і 400, і 500 гривень. Ось в середньому президент і нарахував 100 гривень.

Це як в анекдоті: після підвищення пенсій колишнім президентам, середня пенсія по країні зросла удвічі.

Щодо обіцяного Януковичем підвищення військових пенсій.

За законом уряд має вже зараз заплатити 800 грн, але чомусь скромно обіцяє з 1 липня дати по 165. Звідки ця цифра з'явилась, невідомо. Вочевидь, просто намальована для краси. Може, стільки коштує кава в улюбленому ресторані президента.

Як відомо, закон передбачає перерахунок військових пенсій у разі збільшення грошового забезпечення. Останній такий перерахунок провели ще у 2008 році. Але з тих пір, фактичне грошове забезпечення тих, хто служить, збільшилось у 2 рази, а перерахунки пенсій з вини уряду не проводились.

По збільшеному грошовому забезпеченню зростання пенсій має становити не менше 800 гривень. Якщо з'являється інший розмір збільшення, то це означає, що і далі не збираються виплачувати військовим пенсіонерам зароблені ними пенсії.

Тепер влада готова кинути 165 гривень, хоча мусить виконувати закон і платити вже зараз не менше 800 гривень.

Янукович заявив, що збільшить допомогу до дня перемоги у 2 рази, до 2 200 гривень. Але чомусь не згадав, що за законом для інвалідів війни ця допомога встановлена на рівні від 7 до 10 розмірів мінімальної пенсії (станом на травень — від 5 866 до 8 380 гривень). Про яке збільшення тоді можна говорити? Скоріше, це схоже на значне зменшення суми, яку щороку не доплачують ветеранам війни.

Тож, відібрали “вже сьогодні” втричі більше, ніж обіцяють дати.

Почувши, про збільшення на 30-50% пенсій для учасників війни, можна зрозуміти, що пенсія з 900 гривень дійсно зросте до 1 350 гривень. Але це далеко не так.

Для учасників війни на 30-50% обіцяють збільшити не пенсії, а підвищення до них. І сума збільшення становитиме всього 40 гривень. Навряд чи це істотно збільшить рівень соціального захисту учасників війни. Це більше схоже на знущання. Хоча у відсотках виглядає краще, ніж у реальних цифрах.

Цікавим виглядає доручення президента уряду — забезпечити виплату допомоги малозабезпеченим сім'ям у розмірах, передбачених законом. В якій ще країні світу закон починають виконувати лише тоді, коли президент дає доручення?

І знову “нова” ініціатива про виплату 1 000 гривень вкладникам Ощадбанку.

Зрозуміло, що борг держави має бути повернутий, але про це згадують тільки у рік виборів. Чому президент не заявив про стратегію і строки повернення всього боргу?

Навіть якщо мова йде про десятиліття, чому не скласти нормальний план повернення втрачених коштів? Ймовірно тому, що цим роком і цією 1 000 грн все і завершиться до 2015-го, коли будемо обирати нового президента.

Серйозно сприймати знову озвучені плани по доступних кредитах на житло немає сенсу, оскільки жодної цифри, з якої можна побачити, скільки реально коштів буде спрямовано на цю програму, названо не було.

​Ще одне питання: чому нічого не було сказано про перегляд підходів до визначення базового показника для всіх соціальних виплат — прожиткового мінімуму? Невже президенту невідомо, що норми для визначення цього показника не переглядались 12 років, і що сам мінімум не відповідає фактичним потребами людини?

Від влади — жодного слова про перспективи підвищення заробітної плати вчителям, лікарям та іншим бюджетникам. А все тому, що ці категорії надзвичайно великі, і вимагають справді масштабного фінансування, а не дешевих декорацій.

Скільки ми чули нарікань, що на афганців грошей нема, на чорнобильців нема, на одиноких матерів нема… А тепер Мінфін сказав що на всі ініціативи виділить 16 мільярдів грн.

Ключове питання — а де їх взяти? Відповідь проста.

Ці кошти вже були передбачені ще при плануванні бюджету на 2012 рік. Побачити їх можна у занижених планах по зборах податків, мита та інших обов'язкових платежів. Це просто “заначка на вибори”. Погодьтесь, що через два місяці після прийняття держбюджету говорити про його перевиконання по доходах і можливість збільшити соціальні платежі, можливо лише через маніпуляції з плануванням.

Для прикладу, бюджет Пенсійного фонду по доходах за 2 місяці перевиконано майже на 1 мільярд грн. Невже в нас так за два місяці зросла економіка і заробітна плата?

Усе це лише ображає і маргіналізує виборців.

Якщо Янукович хотів покращити життя інвалідам війни, то чому він не зробив цього негайно після інаугурації, або ще 10 років тому, коли вперше став прем’єром? Невже треба було чекати десятиліття, поки інваліди війни повимирають? Їх, може, за ці два роки стало удвічі менше, а може й узагалі пару тисяч осіб на всю країну залишилося.

Так давайте підвищимо в 100 разів пенсії інвалідам Першої світової! Їм можна і в мільйон разів підвищувати пенсії, і кричати про це на кожному кутку. Це все одно ніяк не вплине на реальні виплати. Бо цих ветеранів в Україні фізично не залишилося. Хоча ще років 10 тому були.

Такі дії влади надзвичайно цинічні й аморальні. Влада згадує ветеранів раз чи два на рік, але щодня обкрадає їхніх дітей й онуків.

Більше того, чимало “соціальних ініціатив” президента стануть одноразовою акцією.

Давайте згадаємо 2004 рік. Тоді прем’єр Янукович на два місяці зробив доплату до пенсій, а пропаганда стверджувала, тобто брехала, що ця доплата — назавжди. Хоча насправді грошей на ті виплати закладено не було.

Якщо врахувати привласнене Кабміном право (щоправда, підтверджене Конституційним судом) не виплачувати соціальні пільги та допомогу, якщо в бюджеті “немає коштів”, то Кабмін може “назаощаджувати” ще десятки мільярдів, щоб потім “щедро” дати раз чи два по 20-40 гривень.

Показово, що за “тушку” одного депутата у Верховній Раді влада платить ціною від 400 тисяч до 2 мільйонів “тушок” пенсіонерів.

Усе дуже просто: однією рукою влада цупить гривні, а другою разово роздає копійки. І при цьому на весь світ розповідає, яка вона щедра.

У англійців є приказка: Fool me once, shame on you; fool me twice, shame on me. Що означає, якщо обдурив мене вперше — ганьба тобі, обдурив вдруге — ганьба мені. Тож, давайте спробуємо не зганьбитися цього разу.

Андрій ПИШНИЙ