Далекобійні ракети. Шість причин, через які США не дають Україні бити вглиб Росії

За два з половиною роки Україна неймовірно багато чого домоглася від західних партнерів.

Танки, літаки, засоби ППО… Тепер Київ поставив собі нову мету — одержати не просто далекобійну зброю, а й дозвіл на її застосування вглиб території Росії. Практично в кожному своєму зверненні Володимир Зеленський просить партнерів “прибрати бар’єри”, що заважають Україні ефективно застосовувати цю зброю. До цього ж закликають уряди країн — членів НАТО та ЄС, а також ряд провідних західних політиків, експертів і відставних військових.

Для України ракети з можливістю вражати цілі на відстані до 500 км — не вундерваффе, не диво-зброя. Це інструмент ефективної протидії ракетним атакам росіян на українські міста й об’єкти енергетичної та транспортної інфраструктури. Інструмент, який знищить аеродроми, склади й літаки, що несуть КАБи. Інструмент, який збереже життя і нашим солдатам, і цивільним, насамперед дітям. Інструмент, який допоможе відбивати атаки на наші позиції й перемагати на полі бою.

Раніше Україна вже одержала далекобійні американські ракети ATACMS від США та британсько-французькі Storm Shadow/SCALP-EG від Великої Британії, Франції та Італії. Восени 2023 року Вашингтон поставив Києву партію ракет ATACMS старої модифікації MGM-140A з граничною дистанцією стрільби 165 км. Але вже навесні 2024 року наша країна таємно одержала ракети MGM-164/168 із дальністю до 300 км, які Київ застосував по військових цілях у Криму.

Харківська операція росіян почасти змінила позицію Вашингтона щодо застосування американської зброї по цілях у Росії: Київ одержав дозвіл бити по прикордонній території Білгородської області. На жаль, наші західні партнери наразі ще проти як надання ракет дальністю до 500 км, так і ударів ними вглиб Росії. А передача Києву ракет ATACMS і Storm Shadow не призвела до того, щоб і Берлін почав наслідувати приклад союзників у НАТО: канцлер Олаф Шольц опирається постачанню до нашої країни крилатих ракет TAURUS, мотивуючи це ризиком залучення Німеччини у війну.

Річ тут не тільки в “червоних лініях”, які окреслює Кремль. Співрозмовники ZN.UA пояснюють позицію Заходу такими причинами.

По-перше, страхом наших партнерів перед ескалацією. Під нею на Заході розуміють виникнення ризику прямої конфронтації між РФ і НАТО й застосування Росією ядерної зброї. (Втім, загроза ескалації конфлікту з Москвою не завадила Берліну ухвалити рішення щодо розміщення на території ФРН американських ракет проміжної дальності. Адже йшлося про його власну безпеку.)

По-друге, побоюванням, що передача далекобійної зброї та її застосування призведуть до особистої участі Заходу у військових операціях. Наприклад, Шольц пояснює відмову надавати Україні TAURUS тим, що в разі передачі їх Києву треба буде відправляти до України німецьких фахівців, щоб навчити українців наводити ці ракети.

По-третє, підозрою, що Київ використовуватиме далекобійні ракети для своїх гучних пропагандистських акцій, що призведе до ескалації збройного конфлікту. Зокрема для атак України по російському “центру ухвалення рішень” — Москві.

По-четверте, острахом, що сучасні технології, які використовуються в ракетах дальністю до 500 км, потраплять до рук не лише росіян, а й китайців та іранців.

По-п’яте, необхідністю зважати на позицію партнерів, що надають як компоненти для виробництва ракет, так і інформацію для написання польотного завдання. Й оскільки у виробництві Storm Shadow беруть участь також США та Франція, мало самого лише дозволу Лондона на використання ракет для ударів по військових цілях у глибині Росії, потрібна згода й Вашингтона, й Парижа. А вони наразі проти такого використання Storm Shadow.

Та якщо харківська операція змінила підходи Вашингтона, то й курська операція наблизила Україну до того, щоб Захід переступив окреслену ним самим “червону лінію”. Хоча ситуація є вкрай невизначеною. Одне з джерел ZN.UA висловило впевненість у тому, що до кінця року наша країна одержить не лише далекобійну зброю, а й дозвіл бити нею вглиб РФ. Інше ж оцінює ситуацію песимістичніше, сумніваючись, що Байден дасть відмашку.

Співрозмовники ZN.UA припускають, що на остаточне рішення Вашингтона, позиція якого має ключове значення для союзників у НАТО, дедалі менше впливатиме страх перед ескалацією й дедалі більше інший чинник — президентські вибори в США.

На нашу думку, допомогти переконати Вашингтон та інші столиці змінити позицію можуть такі аргументи української сторони.

По-перше, якщо Україна не розбомбить прилеглих аеродромів у Росії, то для нашої країни погіршуватиметься військова та гуманітарна ситуація, а західні партнери змушені будуть збільшити нам військову та фінансову допомогу. По-друге, Україна може протестувати далекобійні ракети в бойових умовах. По-третє, як засвідчила курська операція, погрози Росії — це лише шантаж. По-четверте, Київ може підписати з партнерами угоди, зафіксувавши свої зобов’язання берегти технології й, можливо, організувати виробництво ракет на своїй території.

Показово, що уряд Кіра Стармера свідомо вирішив не приховувати: під час наступу в Курській області українці використовували британську зброю — танки Challenger 2 й дрони. “Ми маємо пишатися тим, що пожертвували техніку, яка допомагає Україні оборонятися”, — заявило джерело в апараті британського уряду. Лондон вважає, що це переконає союзників допомагати Україні більше, а британське суспільство — що безпека й економічний добробут країни залежать від подій на полі бою.

 Для нашої країни важливим є й те, що на Вашингтон тисне не тільки Київ, а й наші західні партнери. Передусім Лондон, який українська сторона намагається спонукати зайняти ще активнішу позицію стосовно далекобійних ракет.

Офіційна позиція британського уряду не змінилася: на удари Storm Shadow по РФ діє вето. Але за інформацією The Times, нині Лондон намагається переконати своїх союзників (передусім Вашингтон) дати дозвіл Києву на удари Storm Shadow углиб російської території. Можливо, США взяли час, щоб оцінити вплив або наслідки української операції в Росії, перш ніж вирішувати. Водночас публічно кожна зі сторін намагається перекласти одна на одну відповідальність за ухвалення рішення.

Так, The Telegraph із посиланням на представника адміністрації Байдена пише, що США не блокують запиту Великої Британії на використання Україною ракет Storm Shadow по території РФ. Ба більше, в матеріалі зазначають, що Вашингтон нібито не одержував офіційного запиту від Лондона на надання такого дозволу.

Тим часом, як зауважує видання Politico, успіхи України в Курській області зробили Білий дім відкритим до ідеї відправити Києву крилаті ракети JASSM дальністю 450 км, які можна запускати з наданих Києву F-16. Остаточного рішення ще не ухвалили, але адміністрація Байдена працює над складними деталями. Вони стосуються перевірки передачі чутливих технологій і забезпечення того, щоб наші літаки могли запускати ракету вагою близько 1000 кг, яка несе боєголовку вагою 450 кг.

У випадку з танками, літаками, засобами ППО Захід зрештою все-таки давав Україні потрібне. Але занадто мало й занадто пізно. “Ці розмірковувачі приймуть рішення, коли вони вже нам не будуть потрібні. КАБами криють Сумщину щоденно без упину. А вони розмірковують”, — написав один із читачів ZN.UA коментар під новиною в ТГ-каналі про те, що США “відкриті” до ідеї відправити Україні ракети JASSM.

Курська операція показала, що Україна вміє перемагати, якщо не створювати їй штучних бар’єрів. Вчасно ж передані далекобійні ракети й дозвіл бити по військових цілях углиб російської території збільшують шанси українців здобути перемогу на полі бою й принести мир і стабільність до Європи. 

Володимир КРАВЧЕНКО, оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA