ДКЦПФР: не існує, але керує

Регулювання вже здійснює Національна комісія (представлена сьогодні лише Головою), а в дійсності регуляторні дії провадить Державна комісія, якої в діючому законодавстві уже немає як регуляторного органу взагалі.

Створення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і ліквідація Держкомісії з цінних паперів згідно указу президента від 23 листопада — зміна вивіски регулятора чи серйозна трансформація? Для скептиків незрозумілим залишається питання: чому не пішли більш логічнішим шляхом перетворення комісії з ДКЦПФР у НКЦПФР, а вирішили ліквідувати стару комісію та створити “нову”? Скоріше за все, мета адміністративних “метаморфоз” — кадрові зміни серед членів комісії.

Тим більше, що непослідовність реорганізаційних заходів та розтягнутість у часі окремих їх етапів призвели до того, що регулювання вже здійснює Національна комісія (представлена сьогодні лише Головою), а в дійсності регуляторні дії провадить Державна комісія, якої в діючому законодавстві вже немає як регуляторного органу взагалі.

Тепер числені акціонерні справи “комісіонери” здають в архіви, а песимісти стверджують, що при нинішньому перетворенні відсутнє правонаступництво законодавства і можуть активізуватися рейдери. Пересічні співробітники територіальних управлінь (”терів”) комісії перебувають у стані невизначеності, ворожачи на кавовій гущі щодо того, кого саме можуть “відсіяти” при організації НКЦПФР із граничною чисельністю її працівників у кількості 575. На ринку ходять чутки щодо можливості ліквідації деяких “терів” із малою чисельністю акціонерних товариств та появи “кущових”, що поєднуватимуть кілька управлінь колишньої ДКЦПФР.

В числі першочергових кроків НКЦПФР — внесення змін до багатьох внутрішніх документів Комісії та її внутрішня реорганізація, основним завданням якої є підвищення ефективності роботи НКЦПФР.

“Які основні ризики для вітчизняного фондового ринку виникають у період безвладдя?”, — з таким питання звернулася “Економічна правда” до самої НКЦПФР та експертів ринку.

Тевелєв: хаосу не буде

Переважна більшість опитаних “ЕП” вважають, що особливих ризиків немає. “Хаоса не було. Єдина незручність виникла в момент, коли Комісія не могла розібратися, до якого моменту документи підписує голова ДКЦПФР, а з якого — голова НКЦБФР. Тривало це близько тижня, і не думаю, що хто-небудь серйозно постраждав”, — сказав директор компанії з управління активами (КУА) “ITT менеджмент” Віктор Федоров.

“Єдиний негатив — можливі затримки із прийняттям потрібних ринку документів. Років п’ять у Росії перейменували ФКЦБ у ФСФР, але там була необхідність розширити повноваження регулятора, йшлося про створення так званого мегарегулятора. У нас же перейменування комісії скоріше процедурне питання”, — вважає керуючий директор інвестиційної групи (ІГ) “УНІВЕР” Олексій Сухоруков.

Колишній голова ДКЦПФР, а тепер керівник НКЦПФР Дмитро Тевелєв не бачить жодних ризиків, пов'язаних із реорганізацією національного регулятора фондового ринку, які могли б стосуватися діяльності його та всього ринку. “На мою думку, про безвладдя говорити некоректно — Комісія виконує всі покладені на неї державні функції і реалізує свої повноваження в повному обсязі”, — запевнив чиновник.

За його словами, регулятор не припиняв і не припиняє свою діяльність, керуючись принципами безперервності та послідовності. “Ця трансформація не є чимось неординарним, і драматизувати ситуацію не варто. У світі існує велика кількість подібних прикладів реорганізацій регуляторів фондових ринків, адже вибір оптимальної моделі функціонування — це безперервний процес для державних та комерційних інститутів”, — підкреслює очільник НКЦПФР.

“Безвладдя як такого не настало, державний регуляторний процес триває”, -погоджується з думкою Тевелєва голова Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов. Проте, за його словами, основна проблема використаного механізму перетворень — блокування діяльності комісії як колегіального органу.

“Державна комісія має неповний склад (члени без Голови Комісії), а національна — лише Голову комісії без її членів. Тобто, державна комісія (ДКЦПФР — “ЕП”) продовжує працювати як апарат до моменту її фактичної ліквідації (на це визначено шість місяців), здійснюючи поточне регулювання ринку в межах існуючого законодавства та нормативних актів. Вирішення питань регуляторної політики, які потребують колегіального рішення, прийнятого на засіданні Комісії, а фактично це насамперед будь-які зміни існуючої нормативної бази, фактично блоковано до призначення складу національної комісії, який дозволив би їй проводити засідання”, — зауважує Леонов.

Ахілесова п’ята

Тобто, модернізація правового поля регулювання фондового ринку наразі відбуватися не може, навіть якщо станеться нова криза, і треба буде негайно рятувати ситуацію. Таким чином, ринок стає вразливим внаслідок ризику відриву діючих регуляторних норм від реального економічного середовища та потреб держрегулювання та неможливості усунути таке протиріччя.

Ще одним підґрунтям для ризиків є відсутність чіткого механізму реалізації перетворення регулятора, зокрема, визначення правонаступництва національної комісії від держкомісії. Це стосується нормативних регуляторних актів ДКЦПФР та їх застосування, процедур правозастосування та судових розглядів, що не завершені.

Експерт констатує, що зарубіжна практика сьогодні не має абсолютних аналогів подібних “перетворень”, які фактично змінюють лише назву та термін повноважень членів держаного регулятора, проте не змінюють обсягу регуляторних повноважень самого органу. Здебільшого перетворення в інших країнах мають на меті більш суттєві та концептуальні зміни — наприклад створення мегарегулятора фінансового ринку шляхом об єднання галузевих регуляторів або концентрації системи регулювання передачі до одного органу відповідних повноважень.

“Потрібно буде з’ясовувати механізм функціонування паралельно двох комісій після призначення членів Національної комісії (що може відбутися до кінця року), та звільнення членів Держкомісії, а також формування апарату НКЦПФР з паралельним звільненням апарату ДКЦПФР”, — відзначає Леонов.

Вікторія БОНДАРЧУК