Чому перші заяви звільнених росіян так шокували українців і чи може це нашкодити Україні

Різко негативна реакція в Україні на такі заклики російських опозиційних політиків була цілком передбачуваною. Але що вони означають для України і чи прислухатимуться до голосів опозиціонерів на Заході?

ВВС Україна шукала відповіді на ці питання разом з відомими експертами.

Що сказали звільнені росіяни

“Я прошу західні країни подати руку росіянам: якщо послабити санкції для простих людей, вони зрозуміють, що живуть погано не тому, що Захід зіпсував їм життя”, — заявив один зі звільнених опозиційних політиків Андрій Пивоваров, активіст руху “Открытая Россия”, заснованого Михайлом Ходорковським. Його покарали чотирма роками тюрми за свою діяльність.

Пивоваров вважає, що послаблення санкцій також зруйнує міф російської пропаганди про те, що росіяни “перебувають в обложеній фортеці, а довкола лише вороги”. Зокрема він закликав полегшити росіянам в'їзд в інші країни, впровадивши, зокрема, учбові візи для молодих росіян.

“Хіба в Росії не існує десятків мільйонів людей, які (…) виступають проти війни? Я бачу основний акцент своєї діяльності в міжнародній площині, щоб нагадувати людям у демократичних країнах, що Росія і Путін це не одне й те саме”, — заявив опозиційний політик, публіцист і один з лідерів “Открытой России” Володимир Кара-Мурза.

Його засудили до 25 років тюрми за “державну зраду”. Минулого року США запроваджували санкції для посадовців Росії, причетних до порушень прав людини щодо нього.

“Країну не чіпайте — негідників карайте”, — наголосив Кара-Мурза.

Ще один опозиціонер, Ілля Яшин, котрий взяв участь у пресконференції у Бонні, наголосив, що головною їхньою вимогою є припинення війни в Україні, яка знищує і Росію.

“Війна, яка завдає великих збитків сусідній державі, яка принесла кров, руйнування, смерть в Україну, але яка водночас знищує і нашу країну, знищує людей, відправляє за ґрати велику кількість невинуватих”, — заявив він.

Іллю Яшина, соратника Бориса Нємцова, засудили на 8,5 років тюрми за антивоєнні ролики в ютубі, зокрема, про злочини російських військових у Бучі.

Усі звільнені продовжують давати інтерв'ю та доповнювати й пояснювати свою позицію, проте всі ці заяви губляться за глибиною враження від перших слів на свободі.

Різка реакція українців

І хоча російські опозиціонери багато говорили про злочинну війну Росії проти України, зокрема, про те, що Володимир Путін має постати перед Міжнародним трибуналом у Гаазі, саме заяви про доцільність послабити санкції проти звичайних росіян найбільше розізлили українців.

“Вони кажуть про те, що санкції мають бути персональними і не треба робити так, щоб страждали звичайні люди, бо “Росія — це не Путін”. Ну…таке. Можна запропонувати росіянам зняти з них санкції, коли вони видадуть Путіна міжнародному кримінальному суду”, - зазначає журналістка Оксана Коваленко.

У соцмережах та в ефірах пішов справжній вал таких повідомлень.

Автор фото Getty Images

На відміну від російських опозиціонерів, частина українців ставить знак рівності між поняттями Росія і прості росіяни

Коментарі лідерів громадської думки не відрізняються від загального ставлення українців до Росії та “простих росіян”. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у травні цього року запитав про почуття людей, коли вони чують ці слова.

Переважна більшість — 94% опитаних — відповіли, що згадки про Росію викликають негативні або критичні відчуття. Такі ж самі емоції у 80% опитаних, коли йдеться про “простих росіян”, і лише у 6% ці почуття нейтральні чи позитивні. Решта відповідала, що взагалі не має асоціацій або не може відповісти.

Голос “хороших росіян” в Європі

Різка реакція українців на заяви звільнених російських опозиціонерів була цілком очікуваною. Натомість експерти, коментуючи заяви, а також сам факт великого обміну найзапекліших опонентів Путіна та іноземців на агентів Кремля, наголошують на кількох важливих висновках.

Перш за все, вони кажуть, що заяви опозиціонерів про шкоду санкцій для росіян безумовно в інтересах Володимира Путіна, який також неодноразово говорив про скасування санкцій проти Росії як одну з умов наближення до миру.

Критики Кремля, перебуваючи в Європі, певною мірою можуть стати голосом “хороших росіян”, які говоритимуть у тому числі й в інтересах російської влади, від якої зазнали переслідувань в Росії і зараз опинилися за межами країни на невизначений термін, кажуть оглядачі.

Автор фото Getty Images

Російські опозиціонери на пресконференції у Бонні. Один з них, Ілля Яшин (праворуч) зізнався, що поки не знає, як можна вести опозиційну діяльність за межами Росії

“Разом з вимогами про санкції, імовірно, з’являться інші теми — про повернення російських спортсменів, туризму, авіасполучення. Бо ж є росіяни, які потерпають від обмежень. Звільнені росіяни будуть голосом “хорошої Росії”, — припускає філософ і публіцист Володимир Єрмоленко в інтерв'ю ВВС Україна.

Другий висновок стосується власне опонентів Кремля.

“Пресконференція продемонструвала, що для російських опозиціонерів є прийнятною думка про “кривавий режим” в Росії, але неприйнятною — що Росія, ідея російської імперії є злочинною. Якщо людина обирає моральну позицію, то має сказати, що більше не є російським громадянином, а є громадянином світу, який включається в боротьбу проти імперії, бо вважає її злом. Якщо ж ні, то він має нести відповідальність за всі злочини імперії”, — наголошує Володимир Єрмоленко.

Водночас лунають припущення, що російські опозиціонери спрямовували свої заяви на аудиторію в Росії, не беручи до уваги болісну реакцію українців.

“Звільнені політики щиро вірять в своє повернення в “прекрасну Росію майбутнього”, де їх тріумфально зустріне народ, який раптово прозріє і захоче демократії. Тому вони і говорять на пресконференції не нам, українцям, а своєму електорату. Не караймо, кажуть, народ-богоносець”, - пише у фейсбуку колишній урядовець і член парламенту Юрій Луценко.

Він каже, що не варто викидати багато енергії на емоції щодо позиції цих діячів, адже їхній вплив і вага у Росії мінімальні.

“Я би спробував привезти цю трійцю в Україну, тицьнув би їх писком в наші рани. Провів би їм зустрічі із батьками згвалтованих і вбитих дітей, показав би людей-скелетів, яких нам повертають з російського полону”, — розмірковує Луценко.

Які це матиме наслідки

“Якусь вагу їхня позиція буде мати, бо є частина експертів і політиків на Заході, які готові сприймати таку логіку — вони, мовляв, не одне і те саме, треба діяти м’якше і вибірковіше”, — наголошує в інтерв’ю ВВС Україна професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань.

“Але ми маємо доводити, що значна частина російського населення підтримує війну, і що Путін не взявся ні звідки, що не лише він, але й російське суспільство має тоталітарне, імперське мислення”, — додає він.

З опонентами Путіна, кажуть експерти, Україні треба вести діалог, але за чіткими критеріями.

“Нам потрібен прагматичний дискурс з ними. Наприклад, про те, чи підтримують вони українську формулу миру, яка фактично є формулою поразки Росії. Чи засуджують вони історію російського імперіалізму і чи Росія як остання імперія в Європі має впасти через поразку в цій війні і стати хоча б справжньою федерацією, із самодостатністю регіонів, з відновленням прав національних меншин і так далі”, — вважає філософ Володимир Єрмоленко.

Безпрецедентний обмін також дав підстави для припущень про тенденцію до потепління стосунків між Росією та Заходом.

Проте професор Олексій Гарань вважає, що обмін навряд чи є такою ознакою.

“На Заході опрацьовуються різні варіанти щодо майбутнього. Очевидно, що питання набуватиме нового звучання після виборів у США. Я не думаю, що буде зняття санкцій, позиція Заходу є зараз набагато жорсткішою, ніж раніше. Але може йтися про підштовхування України до прямих переговорів з Росією. Однак це навряд чи буде якось пов’язано з обміном і заявами російських опозиціонерів”, — вважає професор Гарань.

Він нагадує, що обміни відбувалися навіть у часи “холодної війни”, і після них не відбувалося змін у відносинах між країнами.