Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Чому Україна не Польща

[12:56 26 сентября 2012 года ] [ Економічна правда, 24 вересня 2012 ]

В компанії Deloitte порахували дохід всіх компаній, що працюють на ринках країн умовного регіону Центральна Європа — від Естонії до Сербії включно з Україною, але без Росії — і склали рейтинг найбільших — DeloitteCentralEuropeTop 500.

Виявилося, що компанії з України у ньому — на третіх ролях. Наприклад, кожна третя фірма з цього списку — з Польщі (167 компаній), кожна шоста — з Чехії (84) і лише кожна десята — з України (50).

Якщо врахувати, що польська економіка тримається на дрібному і середньому бізнесі, який у рейтинг не потрапив, а українська — на крупному, який у рейтингу представлений, то розмір прірви між нашими економіками можна уявити. Особливо вражає порівняння доходів польських та українських державних компаній.

Що ж це за компанії, які дозволяють польській економіці домінувати в Центральній Європі? У верхній частині все майже як і у нас: там правлять бал державні монополії та гравці енергетичного ринку PKN Orlen, Lotos, PGE, щоправда,з іншими доходами.

Три найбільші польські компанії дають сумарний дохід 39,8 млрд євро, тоді як українська трійка — “Метінвест”, “Нафтогаз” та “Енергоринок” — 26,4 млрд євро. Але якщо в розрізі крупних корпорацій перевага Польщі над Україною чітко окреслена, то далі за списком це домінування набуває неймовірних форм.

Наприклад, у польського виробника молока компанії Mlekovita (312 місце рейтингу) дохід більший, ніж у “Вугілля України” (329), “Укртелекому” (389) та Нікопольського феросплавного заводу (394). Це при тому, що молочарі ганебно програють ще одній польській компанії — виробнику м'яса Animex (243).

Можна було б подумати, що Mlekovita — це монополіст польського АПК, але ж ні — їм на п'яти наступає інша “молочарня” — Mlekpol (346 місце). Та й Animex далеко не єдині на ринку, бо польських м'ясників у списку вистачає.

86 місце рейтингу посідає польська державна лісова компанія LasyPanstwowe, 111 — польська пошта.

Дохід кожної з цих компаній перевищує виручку холдингу Дмитра Фірташа Ostchem (117 місце), який об'єднує кілька потужних виробників азотних добрив і оголосив про намір створити холдинг світового рівня, “Енергоатома” (125 місце) та навіть ключового активу мільярдера Костянтина Жеваго компанії Ferrexpo, яка володіє одними з найбільших запасів залізної руди у світі (155).

Але чи чув хтось що-небудь про прибутки нашого Держлісу? Принаймні в топ-500 їх нема і, мабуть, з'явиться він там нескоро. Доходи Укрпошти відомі, але їх наводити просто соромно. Між іншим, чеська пошта, що працює на ринку з учетверо меншим населенням, в рейтингу присутня.

Єдиний сектор, у якому українські компанії змогли скласти гідну конкуренцію сусідам, — це АПК. Тут наче все гаразд, бо у першій п'ятірці — відразу три вітчизняні агрохолдинги — “Кернел”, “Нібулон” і “Миронівський хлібопродукт”.

Проте впадає у вічі, що, крім українців, класичні агрохолдинги в рейтинг делегувала тільки Румунія (дві компанії) та Польща (один), тоді як переробників значно більше.

Для прикладу, єдина українська компанія, що може потрапити в розряд агропереробки, — найбільший виробник курятини МХП — значно програє польському виробнику пива KompaniaPiwowarska (182) та лише трохи випередив іншу пивну компанію — Zywiec, і то лише завдяки катастрофічно поганому року для останньої.

Невже польське пиво таке смачне і знамените? А виробник овочів Kruszowice має більший валовий дохід за українського ще донедавна державного гіганта “Хлібінвестбуд” з його велетенською кількістю елеваторів.

Значна частина серед решти представлених у рейтингу 167 польських компаній є “дочками” західних фірм — переважно німецьких. Те саме стосується і Чехії. Серед представників України такі майже відсутні — за винятком однієї-двох.

Це свідчить про тотальний брак інвестицій в українській економіці, яка спроможна триматися лише на спадщині радянської індустріалізації. Ще один фактор, який тягне українські компанії на дно рейтингу, особливо ті, що працюють на внутрішній ринок, — це перерахунок виручки у євро та низька купівельна спроможність громадян.

У Польщі є те, чого не вистачає Україні, але може бути тут реалізовано: ефективна діяльність держмонополій, високий рівень переробки в аграрному секторі та розвинений ринок ритейлу.

Додайте до цього ємний внутрішній ринок збуту та вільніші експортні можливості завдяки членству в ЄС і отримаєте рецепт домінування Польщі у рейтингу.

Ігор ГОШОВСЬКИЙ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.