Втім, Україна — одна з найактивніших країн в цій сфері — має шанс отримати користь від використання місцевої інфраструктури.
Верховна Рада 17 лютого з другої спроби затвердила закон №3637 “Про віртуальні активи”. Вперше Рада ухвалила його у вересні 2021 року. В ньому пропонувалося в окремих випадках визначити регулятором ринку Міністерство цифровізації.
Але президент наклав на нього вето і повернув в парламент зі своїми пропозиціями.
Закон є базовим. Він формує правове поле на ринку віртуальних активів, визначає його ключові визначення: правовий статус, класифікацію, права власності, а також адаптує рекомендації FATF з фінансового моніторингу ринку віртуальних активів.
Важливо, що закон не легалізує криптовалюти як платіжний засіб. Вони також не можуть бути предметом обміну на товари, послуги, майно та роботу.
Регуляторами цього ринку визначені Національний банк (НБУ) та Нацкомісія з регулювання цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Регулятори ліцензуватимуть учасників ринку — трейдерів та кріптобіржі.
Повноцінно закон набуде чинності після внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами.
Поки що в Раді зареєстрований лише один законопроєкт щодо оподаткування — №2461, який внесений в Раду ще у листопаді 2019 року.
БізнесЦензор досліджував, як криптоіндустрія розвивалась у світі в останні роки? Чи є у цього розвитку майбутнє? І як в цю індустрію інтегрована Україна?
Етапи розвитку
З 2009 року, коли загадковий Сатоші Накамото випустив перший блок Bitcoin, технологія блокчейн лише розвивалась. Криптовалюти, створені на цій технології, поступово дорожчали.
Аж поки в 2020 році не почалась пандемія COVID-19, яка змінила фінансову структуру світу. З другої половини 2020 року вартість біткоїну почала стрімко зростати.
Це було обумовлено припливом нових користувачів криптовалют на тлі глобальної економічної кризи через пандемію.
Зростання ціни біткоїна призвело до збільшення рентабельності його видобутку — майнінгу.
Майнінг (mining — видобуток) — процес створення цифрових валют шляхом обрахунку транзакцій. В процесі обробки операцій система створює і нараховує майнеру винагороду у вигляді криптовалюти.
Зростання вартості криптовалют призвело до збільшення витрат електроенергії для маінйнгу. Це, у свою чергу, спричинило заборону майнінгу в Китаї — донедавна найбільшої в світі країни з видобутку криптовалют.
Тепер до обмеження або повної заборони криптовалют готуються Росія та Індія. В розвинутих країнах експерти міркують про зміну технології блокчейн на менш енерговитратну. Або над використанням відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) для майнінгу.
Висока волотильність вартості біткоїну в 2021 році зводить нанівець плани щодо його використання в якості платіжного засобу та інструменту для інвестицій.
Але наприкінці грудня 2021 року загальний обсяг ринкової капіталізації віртуальних активів становив близько $2,3 трлн. Ця сума співставна з капіталізацією Microsoft.
Не помічати цього явища вже не можна. Незважаючи на те, як його сприймати — чи то як новий мета-всесвіт, чи то як фінансову бульбашку.
З якими ризиками зіткнулась криптоіндустрія за останній рік?
Проблема 1. Крипто-енергетична криза
Проблему надмірного споживання електроенергії технологією блокчейн розписав американський Forbes в червні 2021 року.
Для децентралізованого підтвердження транзакції (суть блокчейну), багато обчислювальних потужностей по всьому світі конкурують між собою за право першим зробити обрахунок операції і отримати невеличку винагороду.
Всі ці обчислювальні потужності використовують електроенергію. Вона, по суті, витрачається впусту. Умовно, якщо ви купили каву вартістю $1 за біткоїни, багато комп'ютерів у світі витратять електроенергії на $100, щоб підтвердити цю транзакцію.
За даними українського Forbes, в 2021 році світова криптоіндустрія щогодини споживала потужність від 8 до 15 ГВт. Для порівняння, потужність споживання Нью-Йорку — близько 6 ГВт, Києва — близько 1 ГВт.
Таким чином, в 2021 році для майнінгу в світі було використано від 100 до 130 тис. ГВт-г. Для порівняння, в минулому році Україна спожила 155 тис. ГВт-г.
До 2021 року лідером з майнінгу, а відтак і лідером з витрат електроенергії для нього — був Китай. Згідно з дослідженням китайських вчених, у квітні 2020 року на Китай припадало понад 75% операцій блокчейну у всьому світі.
Деякі сільські райони Китаю вважались ідеальним місцем для майнінгу. В основному, через низьку ціну електроенергії.
Втім, у вересні 2021 року 10 китайських регуляторів, включаючи Національний банк Китаю, об'явили незаконними операції з криптовалютою та заборонили майнінг в країні.
Обсяг витрат електроенергії для криптоіндустрії в Китаї впав до нуля. Новими світовими лідерами з майнінгу у другій половині 2021 року стали США, Казахстан та Росія.
Чому саме ці країни? В США висока частка майнінгу забезпечена розвитком зеленої енергетики. Оператори ВДЕ в Америці розповідають, що енергосистема купує їх електроенергію по 3 центи/кВт-г, в той час як майнінг при ціні бікоїна близько $35 тис. приносить до 20 центів за кВт-г.
Значне залучення в майнінгу Казахстану та РФ обґрунтовується низькою ціною електроенергії для населення в цих країнах.
Так, в Алмати тариф на електроенергію для населення складає 4,4 центи/кВт-г (18,88 тенге).
В Іркутській області РФ, де найнижчі в країні тарифи, в першому півріччі 2022 року тариф на електроенергію для населення в сільській місцевості складатиме 1,1 цент/кВт-г (0,861 рубля).
Для порівняння, в Україні тариф для населення, при споживанні більше 250 кВт-г на місяць, складає 6 центів/кВт-г (1,68 грн).
Проблема великих витрат електроенергії в Казахстані і РФ для майнінгу посилюється тим, що в цих країнах в структурі генерації переважають викопні джерела енергії. В Казахстані майже 90% електроенергії виробляється тепловими електростанціями на вугіллі.
Таким чином, майнінг криптовалют в сучасному вигляді залишає за собою величезний вуглецевий слід.
В якості одного з рішень цієї проблеми американські дослідники пропонують змінити систему підтвердження транзакції. Замість існуючої системи Proof-Of-Work (доказ роботи), коли багато комп'ютерів змагаються за обчислення операції, пропонується перейти до системи Proof-of-Stake (доказ частки).
Ця система передбачає, що майнери віддаватимуть невелику суму криптовалюти за можливість взяти участь в лотереї, щоб перевірити транзакцію. Тоді над проблемою працюватиме лише один комп'ютер за раз, що дозволить скоротити витрати енергії на 99,5%.
Проблема №2. Посилення регуляторних заборон
На початку 2022 року Центробанк РФ випустив дослідження, в якому перераховує недоліки та ризики використання криптовалют.
Суть цього документу — аргументувати заборону використання інфраструктури в РФ для торгівлі криптовалютами. Відповідні законодавчі пропозиції Центробанк РФ планує надати в березні.
Згідно дослідження, заборону використання криптовалют вже застосували Китай, Туреччина, ОАЕ, Бангладеш, В'єтнам, Єгипет, Індонезія. Індія веде підготовку введення відповідного регулювання.
Єврокомісія у вересні 2020 року презентувала законопроект “Регулювання ринку криптоактивів” (Regulation on Markets in Crypto-Assets). Ним передбачаються порядок реєстрації інститутів, що надають послуги, пов'язані з криптоактивами, вимоги до них, а також повноваження національних регуляторів у сфері нагляду. Очікується, що вимоги почнуть застосовуватися до 2024 року.
На сьогодні єдиною країною, що узаконила біткоїн в якості платіжного засобу є Сальвадор — маленька бідна країна в Центральній Америці, що не має власної національною валюти. Замість неї Сальвадор використовує американський долар.
Найпоширенішими юрисдикціями для реєстрації фондів з управління віртуальними активами є Кайманові острови, США та Гібралтар.
По суті, серед розвинутих країн лише США сприяють розвитку криптовалют. У жовтні 2021 року на Нью-Йоркській фондовій біржі почав торгуватися перший у США біржовий фонд (ETF), заснований на біткоїн-ф'ючерсах, що торгуються на Чиказькій товарній біржі.
Посилення заборон щодо використання криптовалют у багатьох країнах стримують залучення нових користувачів у криптовалюти. Між тим, їх ринкова вартість повністю залежить від попиту. Тобто — від залучення нових користувачів.
Це споріднює інвестиції в криптовалюти з пірамідою Понці. Її суть — збереження вартості фінансових зобов'язань можливе лише за рахунок залучення нових користувачів у систему.
Проблема №3. Волотильність
Волотильність курсу біткоїна в 2021 році досягла 81%. Для порівняння, волотильність вартості золота у 2021 році склала 14,4%.
Золото вважається “захисним активом”. Такий статус апологети криптовалют намагаються надати і віртуальним активам.
Втім, через високу волотильність криптовалюти не можуть бути ні об'єктом інвестицій, ні платіжним засобом.
Також цікава кореляція вартості біткоїна та заяв одного з найбагатших людей планети — Ілона Маска, співвласника Tesla та Space X.
Так, 8 лютого 2021 року Маск зробив заяву про те, що Tesla прийматиме біткоїни у якості оплати за електромобілі, після чого вартість біктоїна підвищилась із $40 тис. до $60 тис.
А 13 травня Маск у своєму Twitter заявив, що припиняє прийом біткоїнів у якості оплати за автомобілі Tesla. Тоді його вартість впала з $50 тис. до $40 тис.
Центробанк РФ в своєму дослідженні зазначає, що біткоїн має високу концентрацію в руках невеликої кількості власників, у яких є ринкова сила вплинути на котирування цього активу.
Проблема №4. Поширене шахрайство
Крім іншого, інвестиціям у криптовалюти заважає шахрайство, яке поширене в сфері використання віртуальних активів.
Так, в 2014 році на той час найбільша в світі японська криптобіржа Mt. Gox заявила про ліквідацію. Клієнтами біржі було втрачено 650 тис. біткоїнів.
В 2020 році в ПАР зупинив діяльність криптотрейдер Mirror Trading International. Інвестори втратили біткоїнів на $1,2 млрд.
В квітні 2021 року призупинила свою діяльність турецька криптобіржа Thodex. Шахрайські дії керівнитцва біржі призвели до втрати її клієнтами криптовалюти на $2 млрд.
Користувачам України та Росії відома російська криптопіраміда Finiko, яка зазнала краху в липні 2021 року. Finiko пропонувала користувачам інвестувати в Bitcoin або Tether, пообіцявши щомісячну прибутковість до 30%. Зрештою запустила власну монету.
З грудня 2019 по серпень 2021 року Finiko зібрала депозитів у криптовалюті на $1,5 млрд. Переважно — від користувачів в Росії та Україні.
З метою стабілізації вартості криптовалют в США були запроваджені так звані стейблкоїни (stablecoin). Це віртуальний актив, курс якого прив'язаний до котирувань біржових товарів, або акцій компаній, або звичайних (фіатних) валют.
Найвідоміший стейблкоїн — Tether, який забезпечений фінансовими активами та цінними паперами свого емітента — однойменної американської компанії. Втім, такі токінезовані віртуальні активи мало чим відрізняються від класичних цінних паперів.
Хіба що через сферу діяльності у таких емітентів виникає набагато більше проблем з регуляторами.
Криптоіндустрія в Україні
Як зазначалось, Україна має частку лише 0,13% серед всіх потужнестей майнінгу в світі.
Між тим, згідно дослідження компанії Chainalysis “Звіт про географію криптовалют в 2021 році” (The 2021 Geography of Cryptocurrency Report), за рівнем сприйняття криптовалют Україна посідає 4 місце в світі після В'єтнаму, Індії та Пакистану.
Цей індекс включає в себе оцінку кількості депозитів, транзакцій та вартості наявних у користувачів країни криптовалют.
В дослідженні зазначається, що такий високий розвиток криптоіндустрії, вірогідніше за все, пов'язаний із низькою довірою громадян до урядових і фінансових інституцій (банків) і одночасно — з великою кількістю кваліфікованих програмістів.
Також зазначається, що в Україні ускладнений вивід коштів за кордон. Криптовалюти вирішують цю проблему.
Згідно опитування Kantar, в 2018 році 13% опитаних українців (міське населення віком від 18 до 55 років) володіли криптовалютами. Це доволі високий показник.
Завдяки обов'язковому декларуванню публічних осіб, БізнесЦензор дослідив, що на початку 2021 року народні депутати та депутати місцевих рад різних рівнів володіли криптовалютами на $200 млн.
Оpendatabot підрахував, що загалом за 2020 рік українські посадовці задекларували 46 351 біткоїнів. За поточним курсом (43,7 тис. USD/BTC) це більше $2 млрд.
Попри високу кваліфікацію українських користувачів, Україна є лідером в світі із відвідування криптовалютних шахрайських сайтів. Таких як описана вище Finiko.
Інфраструктура для торгівлі криптовалютами в Україні сильно розвинута. На сьогодні криптовалюту за гривню можна купити більше як на півдесятка криптобіржах. Це Binance, Huobi, Whitebit, Exmo, Kuna, BTC Trade UA.
За даними Глобального фінансового огляду МВФ від жовтня 2021 року, на таких біржах як Huobi та Bitfinex Україна входить в ТОП-5 за кількістю користувачів.
Легалізація крипти. Що далі?
Останні декілька років Україна активно готувалась до легалізації криптовалют. В травні 2018 року Офіс ефективного регулювання (BRDO) випустив Зелену книгу регулювання ринку криптовалют, в якій було запропоновано різні моделі легалізації.
Але лише 17 лютого 2022 року відбулось прийняття базового закону “Про віртуальні активи”. Наступним кроком має бути затверджений закон, що регулює оподаткування віртуальних активів. На сьогодні в Раді зареєстрований лише один документ на цю тему - №2461. За даними Forbes-Україна, наприкінці 2021 року Мінцифри разом з групою нардепів розробили альтернативний документ. Але в Раду він так і не потрапив.
Поки що розглядаються версії оподаткування прибутку (різниця між купівлею і продажем віртуальних активі) на рівні 5%, плюс 1,5% військового збору. Це низька ставка. Як відомо, ставка податку на прибуток фізичних осіб (ПДФО) в Україні складає 18%.
Наразі Україна має шанс отримувати користь від розвитку криптоіндустрії, навіть без дозволу використовувати криптоінструменти у якості платіжного засобу. Зазвичай, криптоіндустрія замкнена сама в собі — учасники ринку надають послуги один одному за крипту.
Втім, державі потрібно вирішити декілька фундаментальних задач:
Ускладнити крадіжку електроенергії для майнінгу. Використання електроенергії для таких цілей не буде корисним для економіки країни.
Внести зміни в Податковий кодекс з метою запровадити оподаткування віртульних активів. Навіть низька податкова ставка допоможе зібрати в бюджет значні кошти. Проте, це дозволить створити в Україні внутрішній “крипто-офшор”, щоб максимально задіяти місцеву інфраструктуру.
Запровадити освітню роботу для населення з боку регуляторів — НКЦБФР або Нацбанку з метою роз'яснення ризиків інвестування в криптовалюти для некваліфікованих інвесторів.
Сергій ГОЛОВНЬОВ
Что скажете, Аноним?
[16:52 23 ноября]
[14:19 23 ноября]
[07:00 23 ноября]
13:00 23 ноября
12:30 23 ноября
11:00 23 ноября
10:30 23 ноября
10:00 23 ноября
09:00 23 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.