Чого чекає Фірташ від Януковича

апевно, ніхто так не чекає повернення до влади Віктора Януковича, як бізнесмен Дмитро Фірташ. “Економічна правда” вже писала про те, скількох активів його позбавила Юлія Тимошенко у співпраці з “Газпромом”, і скільки його підприємств утримує у напівживому стані.

Окрім того, за повідомленнями преси, близький до Фірташа депутат Юрій Бойко є одним із ключових претендентів на посаду прем'єр-міністра від Партії регіонів. Він міг би допомогти олігарху взяти реванш.

Інтереси Фірташа зосереджені у двох сферах — газовій та хімічній, і у другій галузі шансів відвоювати і наростити позиції у нього більше.

Повернення RosUkrEnergo?

Нинішня схема постачання газу до України, про яку домовилися Юлія Тимошенко і Володимир Путін, занадто вигідна “Газпрому”, щоб він від неї так просто відмовився.

Однією з ключових умов цієї схеми якраз і було усунення RosUkrEnergo, яка належить бізнесмену Дмитру Фірташу та “Газпрому”, від ролі посередника в імпорті російського газу, а також у продажі його до Центральної Європи.

“Газпром” не створюватиме посередницькі схеми. Вся його нинішня тактика зводиться до того, щоб зробити найкоротший лаг між собою і масовим споживачем. Думаю, з українського боку теж не буде спроб повернути RosUkrEnergo, оскільки Фірташ і Бойко — різні люди”, — каже директор російського Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко.

Українські експерти менш категоричні.

“Навряд чи “Газпрому” зараз цікаві посередники на зразок RosUkrEnergo, це для нього пройдений етап. Але якщо ця компанія знову матиме таку контрактну базу, як у 2006-2007 роках, і низькі тарифи на транспортування газу територією України, то від прибутків ніхто не відмовиться”, — заявляє експерт Олександр Нарбут.

Одним із варіантів повернення олігарха до схем імпорту газу може бути включення цієї умови до пакета угод про газотранспортний консорціум, проект якого Росія намагається “просунути” у переговорах з Україною.

Так, анонімний депутат із “групи Фірташа” у Партії регіонів уже намагався озвучити версію, що у майбутньому консорціумі австрійській компанії Centragas, співвласнику RosUkrEnergo від українського бізнесмена, відійде близько 9% акцій як компенсація за 11 мільярдів кубометрів газу, вилучених урядом 2009 року.

Ця версія дуже екзотична, оскільки таким чином державний пакет зменшиться з обговорюваних 33% до 24%. Можливі й інші варіанти “включення у процес”.

Так, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-Club Олександр Тодійчук припускає, що найбільш імовірним варіантом є “Фірташ-2” — такий самий посередник, але з іншими власниками. “Ця схема досить цікава для тих, хто від імені держави управляє газовими потоками”, — стверджує експерт.

Облгази зітхнуть з полегшенням

Євген Мінченко допускає активне співробітництво “Газпрому” з Фірташем не на зовнішньому, а на внутрішньому ринку. Зокрема, це пов'язано з планами російського монополіста домовитися про прямий вихід на ринок промислових споживачів України, обминаючи “Нафтогаз”.

“Історія продажу газу на внутрішньому ринку складна, і тут український партнер може бути доречним”, — каже аналітик. За його словами, для безперешкодного доступу до підприємств кандидатура Фірташа зручна: він досі контролює більшість українських облгазів, які у нього намагалася забрати Юлія Тимошенко.

Нарбут припускає і відновлення “Укргаз-енерго” як оператора внутрішнього ринку.

“Навіть якщо буде ліквідовано “Нафтогаз” і запроваджено вільний ринок газу, то RosUkrEnergo і “Укргаз-енерго” з 11 мільярдами кубометрів палива та особливими стосунками з “Газпромом” матимуть великі переваги порівняно з іншими трейдерами”, — стверджує експерт.

Втім, котирування акцій облгазів наразі ніяк не відреагували на результати виборів і розмови про повернення Фірташа на ринок газу. “Папери облгазів надзвичайно малоліквідні”, — зазначає аналітик компанії Dragon Capital Денис Саква.

Хімія теж зав'язана на газі

Серед хімічних підприємств Фірташа найбільше постраждав від політики нинішнього уряду завод “Кримський титан” — найбільший виробник двоокису титану у Східній Європі.

У 2009 році Тимошенко позбавила підприємство власної сировинної бази, скориставшись закінченням терміну оренди Вільногірського та Іршанського гірничо-збагачувальних комбінатів.

Прем'єр відмовилася продовжувати термін оренди, і німецька Ostchem, яка управляє хімічними активами Фірташа, спершу зробила вигляд, що не має нічого проти. Мовляв, при переході у державну власність комбінати все одно постачатимуть сировину “Кримському титану” на незмінних умовах.

Однак виявилося, що різниця все-таки є. Згодом Ostchem знайшов законодавчу лазівку і одразу скористався нею для повернення контролю над комбінатами.

“Ми посилаємося на закон про оренду державної та комунальної власності. Згідно з ним, перед закінченням терміну оренди Фонд держмайна мав надіслати два попередження, але, мабуть, забув. Тепер ми можемо орендувати ці об'єкти ще два роки”, — пояснив “Економічній правді” прес-секретар компанії Олексій Федоров.

За його словами, зараз компанія чекає на рішення суду у цій справі. У випадку приходу до влади команди Януковича, урядові опоненти Фірташа в суді, безумовно, будуть поводитися лояльніше і, можливо, навіть відмовляться від претензій. Певно, саме це має на увазі Ostchem під “дотриманням законності”.

“Ми звинувачували команду Тимошенко у тому, що вона не завжди діяла у правовому полі, і ми це доводили в судах. Від нової влади я чекаю, щоб вона більше працювала у рамках законодавства. Більше ми нічого не хочемо”, — зазначив представник холдингу.

Водночас, менеджер воліє не розповідати про конкретні очікування. За його словами, інші хімічні активи Фірташа — “Кримський содовий завод” та “Рівнеазот” — в цілому працюють продуктивно.

“Для хімічних заводів може йти мова тільки про одну преференцію — зниження ціни на газ і про повернення ПДВ. Кримському титану не повернено більше 100 мільйонів гривень, і це для хіміків — проблема номер один”, — поскаржився Федоров.

Зараз азотні заводи отримують газ за ціною 1 584 гривні за тисячу кубометрів без ПДВ. Це нижче за ціну для інших промислових споживачів, і тому призводить до збитків “Нафтогазу”, але вище, ніж у деяких сусідніх країнах.

Дешевшим для підприємств Фіршаша газ може бути хіба що у випадку згаданого виходу росіян на український ринок. Тоді вартість палива для “Рівнеазоту” буде залежати від стосунків між “Газпромом” та українським бізнесменом.

Без сумніву, при новій владі краще почуватимуться й інші активи Фірташа, наприклад, телеканали “Інтер”, К1, К2, “Мегаспорт”, будівельна корпорація DF real estate. Може нарешті завершитися й угода щодо купівлі ним банку “Надра”.

Артем ЗАХАРЧЕНКО