Чиновник, він і під час війни — чиновник: на кого скаржиться у раду бізнес-омбудсмена

 Підприємці, які не можуть знайти порозуміння з державними органами влади, звертаються по допомогу до Ради бізнес-омбудсмена (РБО). Потік скарг не зменшується й під час війни. Якщо торік ця незалежна структура опрацювала 1299 запитів і завершила розслідування 1001 справи, то в першому кварталі 2023-го вона отримала вже 328 скарг від компаній щодо недобросовісної поведінки держорганів і закрила 136 справ, чим допомогла бізнесу повернути або заощадити 326 млн грн.

Аналізуючи свою роботу через рік від початку повномасштабної війни Росії проти України, РБО визнала, що український бізнес, як і українське суспільство загалом, стали більш загартованими, гнучкими й готовими протистояти глобальним викликам. Уперше з лютого минулого року рейтинг скарг бізнесу став подібним до структури звернень мирних часів.

Однак є й певні відмінності. Річ у тім, що нереформовані частини адміністративних і правоохоронних органів повернулися до старих грабіжницьких схем “вичавлювання” доходів з бізнесу. Причому інколи буває так, що заходи, спрямовані на боротьбу з корупцією, фактично її заохочують.

Найбільше скарг на податкову

Принаймні так було у другому півріччі минулого року, коли через порушення в роботі електронної системи адміністрування ПДВ і масові блокування податкових накладних, включення до переліків ризикових платників і невиконання судових рішень щодо реєстрації накладних тисячі компаній були позбавлені обігових коштів, що поставило їх на межу катастрофи.

Це зачепило близько 40% активних українських підприємств. І хоча лавина блокувань податкових накладних, з якою торік восени стикнулися понад 40% активних платників ПДВ, минула, але протягом січня—березня поточного року компанії знову найчастіше турбували податкові питання. Враховуючи той факт, що це триває вже третій квартал поспіль (кількість скарг до Ради на податкову становить 70% усіх звернень), проблеми справді суттєві. Якщо дивитися в абсолютних цифрах, то відбулося навіть зростання кількості податкових скарг: з 217 у четвертому кварталі 2022 року до 230 у першому кварталі 2023-го.

Крім того, чимало підприємців з тимчасово окупованих регіонів або тих, де велися бойові дії, втратили первинну документацію й також шукали порозуміння з податковою. До того ж компанії, розташовані на деокупованих територіях, усе ще не можуть скористатися податковими пільгами (йдеться про звільнення від сплати екологічного податку, податку на землю та орендної плати й податку на нерухомість, що були запроваджені рік тому) через відсутність переліку територій, де велися (ведуться) бойові дії. Добре, що законопроєкт, який має врегулювати питання такого переліку, парламент таки прийняв.

Однак не лише непорозуміння з податківцями змушують бізнес шукати управу на кривдників. Протягом трьох місяців цього року РБО отримала майже удвічі більше скарг щодо дій або бездіяльності правоохоронних органів (16 — у четвертому кварталі 2022 року проти 33 — у першому кварталі 2023-го). Їхня загальна кількість становила 10% усіх звернень. Ідеться про Національну поліцію, органи прокуратури, Службу безпеки, Національне антикорупційне бюро та Бюро економічної безпеки.

Переважно бізнес повідомляв про випадки процесуальних зловживань і бездіяльності з боку Національної поліції та органів прокуратури. Зокрема, підприємці просили Раду допомогти з поверненням тимчасово вилученого майна або коштів у результаті обшуків. На практиці Рада неодноразово стикалася з тим, що за результатами податкових перевірок у разі виявлення податкових правопорушень кримінальні провадження відкривалися і розслідувалися в тому числі Нацполіцією, СБУ і навіть Державним бюро розслідувань.

Бюро економічної безпеки так і не запрацювало на повну силу. Тож усі очікують на його перезавантаження, що дасть змогу реалізувати ідею розслідування економічних злочинів єдиним правоохоронним органом, який керуватиметься аналітичними інструментами замість силових методів у своїй роботі та матиме фахівців у цій сфері.

Митниця: кількість незадоволених зростає

Щодо митниці, то багато місяців поспіль протягом дії воєнного стану РБО майже не отримувала на неї скарг. Це пояснюється передусім звільненнями імпорту від оподаткування до 1 липня 2023 року. Зрушення не в кращий бік відбулися наприкінці 2022 року, коли в четвертому кварталі до РБО надійшло 6 скарг, а вже у січні—березні кількість звернень суттєво збільшилася.

Митний блок у загальній структурі звернень сягнув 8% (хоча в попередні роки не дотягував і до 4%). Цифра ніби й не загрозлива. Однак з огляду на серйозні наслідки як для бізнесу, так і самої економіки тенденція небезпечна, оскільки кожна експортна чи імпортна операція має значення для воюючої держави. Загалом проблеми, які часто не можна розв’язати без втручання РБО, стосувалися передусім оцінки митної вартості, а також затримки або відмови під час митного оформлення.

Чим не догодили регулятори

На державних регуляторів упродовж січня—березня надійшло лише 11 скарг. Звернення компаній стосувалися переважно затримки із поверненням сум бюджетного відшкодування ПДВ, коли підприємці мали складнощі із поверненням коштів Державною казначейською службою на свої рахунки.

Серед іншого підприємці повідомляли РБО про порушення розумних строків розгляду заяв Міністерством економіки на подовження граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів. Щоправда, завдяки ефективній взаємодії Ради з Мінекономіки поодинокі скарги щодо подовження граничних строків розрахунків були вирішені успішно.

Місцеве самоврядування “кусає” найменше

Найменше у першому кварталі бізнес скаржився на органи місцевого самоврядування: отримано лише 6 скарг. З’ясовувати відносини з підприємцями, яким і так непереливки під час війни, на місцях не хочуть. Там раді, що виробничники дають робочі місця і хоч якось наповнюють тамтешні бюджети.

Зі свого боку РБО, яка також переймається збільшенням доходів до держскарбниці, прагне посилити спільні зусилля уряду, парламенту і бізнес-спільноти, щоб визначити дієві, але не здирницькі правила адміністрування податків. Перезавантаживши електронну систему обробки скарг наприкінці 2022 року, нині Рада повністю повернулася у формат традиційних розслідувань. Так, РБО у першому кварталі 2023 року за 328 скаргами провела 160 розслідувань, що становить майже половину загальної кількості отриманих звернень. 36 скарг залишилося на стадії попереднього розгляду.

Водночас Рада відхилила 132 звернення через невідповідність критеріям, передбаченим її регламентом. Причинами такого зростання відхилень є як збільшений потік скарг від недобросовісного бізнесу, так і (меншою мірою) випереджувальні дії держорганів, що залагоджують суть справи ще до завершення попереднього розгляду.

Відхилені омбудсменом заяви

Основних причин відхилення скарг — десять. Передусім не розглядаються звернення, які не належать до компетенції бізнес-омбудсмена (таких було найбільше — 59). Поза увагою залишилася 21 скарга, що була предметом будь-якого судового провадження або арбітражного розгляду або щодо якої було винесено судове, арбітражне чи будь-яке інше подібне рішення.

Зазвичай ігнорують і скарги, які подаються повторно після прийняття рішення бізнес-омбудсменом про залишення їх без руху, а також ті, що виникають у рамках господарських відносин між суб’єктами приватної форми власності. А ще — якщо скаржник не вичерпав принаймні однієї інстанції адміністративного оскарження, доступного йому згідно із чинним законодавством і внутрішніми правилами сторони, щодо якої подано скаргу.

Тож шукати управу на чиновників можна й треба, але для того щоб вашу скаргу дійсно розглянули, слід не лише подбати про її обґрунтованість, а й звернути увагу на компетенції та правила діяльності відповідного органу.

Тетяна КИРИЛЕНКО, журналіст