Бізнес мріє про дешеві кредити

Ставка кредитних ресурсів у комерційній банківській системі не повинна перевищувати 15%, вважає президент Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) Анатолій Кінах. Аргументує думку тим, що нинішня облікова ставка Нацбанку становить 7,5%, а дефляція за підсумками минулого року — 0,2%. Тож навіть за умови інфляції на рівні 8% це цілком прийнятна вартість кредитів. Натомість наприкінці минулого року вона сягала рекордних 30%. Це занадто дорого для промисловців і підприємців, кредити треба здешевити, констатував Анатолій Кінах. Тоді пожвавиться й бізнес-діяльність, що позитивно позначиться на розбудові внутрішнього ринку та розширенні експорту, як це передбачено проектом державної програми активізації економіки на 2013—2014 роки.

Потрібен додатковий ресурс

Доступ до кредитних ресурсів — шляхом здешевлення вартості позикових коштів, зокрема через рефінансування комерційних банків. Це одна з пропозицій бізнес-спільноти, що прозвучала під час наради за участю представників Мінфіну, Міндоходів, Мінекономіки, Мінпромполітики. Бізнес вважає неприпустимим, коли ставка рефінансування НБУ комерційних банків становить майже 8%, а ті потім пропонують реальному сектору гроші під 30%. Тобто держава має проаналізувати собівартість банківських послуг і регулювати ставку кредитування дозволеними механізмами, як це роблять інші країни. А для фінансування програм, яким влада надала статус пріоритетних, наприклад імпортозаміщення, підприємці запропонували такий механізм: банк здешевлює позики, а прибуток від кредитування оподатковується за ставкою, на 50% нижчою за стандартну.

За підрахунками УСПП, загальний обсяг імпортної продукції на внутрішньому ринку становить 44%. Саме тому потрібно формувати економічну політику на принципах конкурентоспроможності та вмінні захищати свої національні інтереси.

Щоб Україна створювала у себе нові робочі місця і не сприяла цьому процесу за кордоном, учасники наради запропонували максимально посилити систему захисту прав власників та інвесторів. Рівність усіх перед законом — одна з передумов формування позитивного інвестклімату, а відтак залучення коштів у модернізацію нашої економіки. Бізнес наполягає на відновленні активної роботи антирейдерської комісії при Кабміні.

Імпорто-заміщення як пріоритет

— За кожним напрямом імпортозаміщення (а це і є створення нових робочих місць) має діяти чітка цільова програма, забезпечена ресурсом, яку обов’язково слід виконувати і контролювати, — наголосив Анатолій Кінах. — Тоді й буде в державі конкурентоспроможна за ціною та якістю продукція, закордонних товарів поменшає і експорт зростатиме. Потрібно розвивати ті власні виробництва, які можуть витісняти імпорт. Потужним поштовхом для завантаження підприємств у світі є держзамовлення з адресним ефективним використанням кожної бюджетної гривні. А сировину, якої бракує для виробництва кінцевої конкурентної продукції в рамках імпортозаміщення, потрібно завозити за принципом зеленого коридору. Йдеться зокрема про легку та харчову промисловість.

За тими напрямами, де вітчизняне очевидно програє закордонному, влада повинна сформувати умови для створення спільних підприємств, переконані учасники наради. Вони вважають, що виконати програму активізації економіки за рахунок бюджету нереально. Саме тому слід шукати додатковий ресурс, насамперед у цивілізованому державно-приватному партнерстві.

Не менш важлива для розвитку виробництв помірна фіскальна політика. Учасники наради наголосили, що нині підприємці наполягають на поетапному прозорому зниженні навантаження на фонд оплати праці та розв’язанні проблеми з обіговими коштами. Чимало підприємств переплатили податок на прибуток на роки наперед, зазначив Анатолій Кінах. По суті, нівелюється позитив від зниження ставки цього податку. Наповнювати бюджет необхідно, але механізми оподаткування не повинні погіршувати умов праці підприємств, які ведуть свою діяльність прозоро. Має діяти принцип: не нашкодь. Більше уваги треба приділяти виявленню “тіньового” сектору.

Присутній на нараді в. о. директора департаменту обслуговування платників податків ДПС Юрій Лапшин не заперечував, що система оподаткування потребує вдосконалення. Водночас він зауважив: деякі пропозиції промисловців та підприємців щодо лібералізації податкової системи, як-то зменшення ставки ПДВ, нарахувань на фонд оплати праці, наближення бази оподаткування єдиного соцвнеску і податку з доходів фізосіб, будуть передбачені в національному плані дій, який готує Адміністрація Президента.

Оксана МАЛОЛЄТКОВА