Бюджет війни. За які гроші Україна планує жити і воювати у наступному році. Що ховається за цифрами бюджету на 2023 рік

Серед неочікуваних витрат: 6 млрд грн грн на будівництво метро у Дніпрі та Харкові. 

Також очікується відновлення будівництва доріг. Наразі, за словами народного депутата Ярослава Железняка, всі кошти з дорожнього фонду йдуть на виплати по боргах, або на армію. “У проєкті бюджету на 2023-ий рік, цієї статті вже немає”, — написав Железняк у своєму Телеграм-каналі.

Економити держава планує на некритичних статтях, наприклад, скороченні пільг, зарплат, та премій чиновників та держслужбовців. Видатки на утримання держустанов, за словами Шмигаля, скоротять на 11,6 млрд грн.

Планується зменшення фінансування депутатів, президента та суддів (у тому числі Верховного та Антикорупційного судів), а також офісу генпрокурора. 

Доходи вдвічі менші

Доходи зменшаться на 17,6% до 1 279,2 млрд грн. Таким чином, витрати бюджету перевищуватимуть надходження вдвічі.

Дефіцит бюджету передбачено на рівні 20% ВВП. Щомісячний дефіцит уряд оцінює в понад $3 млрд або біля $36-38 млрд на рік, сказав Шмигаль. 

Чому зменшаться доходи? 

Проєкт бюджету не включає гранти від міжнародних донорів. “Мінфін був досить консервативним стосовно доходів від грантів, практично не передбачивши їх у бюджеті, — каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. — Це не означає, що їх не буде. Але в бюджет не можна закладати те, про що поки немає домовленості”. 

З чого складатимуться доходи? 

НБУ перерахує у держбюджет не менше 19,3 млрд грн прибутку. Від приватизації хочуть зібрати 6 млрд грн, в тому числі коштом продажу обʼєктів, що були передані в АРМА. 

Очікується надходження ПДВ у розмірі 596,3 млрд грн, ПДФО — 129 млрд грн, податок на прибуток підприємств — 132 млрд грн, акцизний податок — 137,3 млрд грн. 

Рентні платежі становитимуть близько 241 млрд грн, ввізне мито — 35,2 млрд грн, дивіденди — 7,3 млрд грн, а надходження від бюджетних установ — 45,5 млрд.

Звідки брати гроші

Покривати дефіцит уряд планує запозичивши 1 686,8 млрд грн. Боргові виплати — 415 млрд грн. 

Йдеться про нову програму МВФ та нову програму макрофінансової допомоги від ЄС, каже експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій. Шмигаль сказав, що держава планує у наступному році співпрацювати з МВФ за спеціально розробленою для України програмою. 

У 2023 році Україна має намір запозичити близько $12 млрд від МВФ, та таку ж суму від ЄС, — каже Шмигаль. Цього буде замало, впевнена Бетлій: потрібна додаткова підтримка США. 

 

Шмигаль анонсував про домовленість з американським урядом щодо щомісячного фінансування у розмірі $1,5 млрд. “Загалом донори нададуть $3,5 млрд щомісяця і таким чином ми зможемо закривати наші потреби, повністю покрити дефіцит бюджету”, — наголосив Шмигаль. 

Фінансування за рахунок міжнародних запозичень призведе до зростання держборгу до 100% ВВП, говорить Бетлій. Уряд сподівається, що частина міжнародної допомоги надходитиме в вигляді грантів, сказав Шмигаль. 

Внутрішні резерви

На внутрішньому ринку держава хоче залучити 90 млрд грн від ОВДП. Сюди входять і емісійні кошти Нацбанку, — зазначає Демків з ICU. Раніше, за його словами, мова йшла про більший обсяг друку грошей НБУ. Емісія, за словами Шмигаля, додаткова подушка безпеки на випадок затримок надходження допомоги міжнародних партнерів. 

Чому такий скромний план щодо ОВДП? “Уряд не вірить у можливість залучати гроші на внутрішньому ринку — це насторожує”, — каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій. Наступного року будуть погашені ОВДП на суму близько 244 млрд грн. 

“Розподіл запозичень на зовнішні та внутрішні може коригуватися впродовж року, — говорить Демків. — Проте це чіткий сигнал, на що орієнтується Мінфін”.

Світлана ЗАРАЖЕВСЬКА