Будівельним майданчиком стане вся країна

Під час підсумкової прес-конференції Прем'єр-міністра Миколи Азарова, в якій взяли участь понад 200 представників засобів масової інформації з усіх областей України і яка тривала майже дві години, не всі журналісти встигли поставити запитання главі уряду. За його дорученням їх було зібрано у письмовому вигляді. Тож сьогодні ми розміщуємо відповіді на всі без винятку письмові питання.

Зміна статусу піде на користь

- Вже не перший рік тривають розмови навколо надання Кривому Рогу особливого статусу. Однак досі питання залишається невирішеним. Що заважає отриманню такого статусу?

— Кривий Ріг з промисловим велетом “Криворіжсталлю” та іншими потужними гірничодобувними й промисловими підприємствами давно очолює рейтинги забруднення довкілля. Це місто з населенням до 700 тисяч жителів викидає в повітря близько 13% від обсягу всіх викидів в Україні.

Це спричиняє високі показники онкозахворюваності та інших патологій. Упродовж останніх років місто порушує питання про оголошення цієї території зоною екологічного лиха, надання особливого статусу і, відповідно, передбачення виплат жителям державних компенсацій. Тут слушно вважають, що така зміна активізує розвиток міста і Дніпропетровської області, підвищить роль і вплив місцевих рад, збільшить обсяги фінансування.

Першим кроком у цьому напрямку має стати подання відповідного законопроекту на розгляд Верховної Ради. Зауважу, що народними депутатами було підготовлено законопроект “Про спеціальний статус міста Кривий Ріг”, який доопрацьовується в парламенті.

- Доки триває робота над законопроектом про особливий статус Кривого Рогу, які відрахування на вирішення екологічних питань цього та інших міст, де є великі викиди в атмосферу промислових підприємств, передбачено законодавством?

— Основні фінансові витрати на здійснення природоохоронних заходів мають забезпечувати самі підприємства, які забруднюють довкілля. Крім того, Мінприроди, як розпорядник коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, здійснює фінансову підтримку окремих загальнодержавних заходів. До речі, Податковим кодексом, починаючи з 2013 року, передбачається зарахування 33%, а з 2014 року 50% до спеціального фонду держбюджету на фінансування цільових проектів екологічної модернізації підприємств. Це кошти за сплачений ними екологічний податок, що встановлюватиметься Кабінетом Міністрів.

Крім того, у Законі “Про основні засади (стратегію) національної екологічної політики України до 2020 року”, прийнятому Верховною Радою, передбачено виявлення зон екологічного ризику, класифікацію регіонів за рівнями техногенно-екологічних ризиків та підготовку державної цільової програми зниження техногенного тиску на здоров'я населення означених зон. Це означає, що присвоєнню окремим територіям, зокрема і Кривому Рогу, особливого статусу має передувати проведення комплексних досліджень з виявлення зон техногенно-екологічних ризиків на всій території України. За результатами цих досліджень і будуть готуватися відповідні пропозиції про зміну статусу кожного населеного пункту.

- Останніми роками на Луганщині закрилося 50 шахт. Утворилися нові депресивні зони. Чи є в уряду план з відродження цих територій? І скільки для цього потрібно часу?

— На жаль, наше законодавство не дозволяє вважати такі міста депресивними територіями. Тому народний депутат Олександр Єфремов зареєстрував у Верховній Раді законопроект за N 6519 “Про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів”. У разі його ухвалення передбачається надання статусу депресивних територій шахтарським містам, де з 1996 року ліквідовано вугільні підприємства, але при цьому не було вирішено соціально-економічних та екологічних питань.

20 жовтня 2010 року на засіданні Кабінету Міністрів розглянуто урядовий проект закону “Про внесення змін до Закону України “Про стимулювання розвитку регіонів”, багато в чому схожий на законопроект Олександра Єфремова. Опісля Комітету Верховної Ради з питань економічної політики було надіслано висновок з пропозиціями уряду щодо законопроекту N 6519. І якщо Верховна Рада прийме цей документ, то з'явиться правова підстава для надання шахтарським містам статусу депресивних територій. Відтак урядом у найкоротший термін буде розроблено програми подолання депресивності шахтарських територій. Термін реалізації цих програм не перевищуватиме 7 років. Таким чином, нам вдасться суттєво поліпшити соціально-економічну ситуацію не тільки Луганщини, а й інших вугледобувних міст і селищ України.

Оновлення інфраструктури

- 2010 рік запам'ятався введенням в експлуатацію важливих пускових об'єктів: транспортних розв'язок, станцій метро. Які пускові об'єкти Києва до Євро — 2012 буде профінансовано урядом у 2011 році?

— Підготовка фінальної частини чемпіонату постійно перебуває в центрі уваги уряду. Вже прийнято ряд відповідних урядових рішень, серед них — розпорядження Кабінету Міністрів від 7 квітня 2010 року N 891, яким затверджено перелік стратегічно важливих інвестиційних проектів у столиці. До нього увійшли 55 проектів, спрямованих на підготовку і проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу з орієнтовним обсягом фінансування з Держбюджету майже на 6 млрд грн. Найближчим часом уряд розглядатиме питання фінансування столичних інвестиційних проектів. Тож після прийняття відповідних урядових рішень можна буде предметніше говорити про всі об'єкти, які буде введено в експлуатацію у 2011 році.

Серед таких проектів може бути Національний спортивний комплекс “Олімпійський”, завершення реконструкції міжнародного аеропорту “Київ” (Жуляни) та будівництво під'їзної автомобільної дороги від проспекту Червонозоряного до аеропорту “Київ”, завершення у повному обсязі будівництва Дарницького залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро (зокрема, відкриття автомобільного руху з правого на лівий берег), завершення реконструкції проспектів Перемоги і Миколи Бажана. Сподіваємося на оновлення столичного тролейбусного парку (планується придбати 77 нових тролейбусів ЛАЗ). Планується й фінансування будівництва ділянки Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену між станціями “Васильківська” і “Виставковий центр”. У міжнародному аеропорту “Бориспіль” планується завершити роботи на новому пасажирському терміналі “D”, реконструкцію існуючого перону “F” і другої черги термінала “В”.

- Комплексну програму розвитку українського Придунав'я затверджено в 2004 році Прем'єр-міністром Віктором Януковичем. Чи очікується хоча б часткове її фінансування з державного бюджету 2011 року?

— У Програмі, розрахованій на 2004 — 2010 роки, записано, що її основною метою є створення умов для збалансованого розвитку регіону. Він має унікальні природно-кліматичні умови, тому уряд і надалі працюватиме над його інвестиційною привабливістю та створенням умов для належного рівня життя населення. Термін виконання Програми подовжено. Джерелами фінансування будуть кошти держбюджету, бюджету Одеської області, інвестиційних і кредитних ресурсів, підприємств різних форм власності та міжнародної технічної допомоги.

Упродовж 2004 — 2010 років на розвиток Українського Придунав'я передбачалося спрямувати 5 857 412,5 тис. грн, зокрема з державного бюджету — 690 702,1 тис., місцевого бюджету — 67 938,5 тис., інших джерел — 5 098 771,9 тис. грн. Якщо проаналізувати виконання Програми за минулі роки, то її фактичне фінансування становило 1 743 343,012 тис. (або 29,7% від запланованого), зокрема з держбюджету — 183 882,65 тис. (26,6%), місцевого бюджету -

22 581,92 тис. (17%), інших джерел — 1 536 878,452 тис. (30,1%). У 2011 році передбачено кошти державного бюджету на соціально-економічний розвиток окремих територій. Наприклад, для розвитку Тарутинського району Одещини передбачено 24 млн 500 тис. грн.

На новій законодавчій базі

- З кожним роком зростає кількість туристів у Севастополі та на Південному березі Криму. В Севастополі є аеропорт “Бельбек”, але він працює не на повну потужність. Чи є в уряду плани його розвитку з урахуванням напливу туристів, наприклад, під час Євро — 2012?

— Уряд розглядає це питання. За дорученням Кабінету Міністрів центральними органами виконавчої влади разом зі спеціалістами німецької компанії “Аеропорт консалтинг партнерс” обстежено всі українські аеропорти і розроблено проект Державної цільової програми розвитку аеропортів до 2020 року. За рішенням спеціальної міжвідомчої комісії здійснюється комплекс заходів для відкриття пункту пропуску через державний кордон в аеропорту “Бельбек”. Вивчається також питання розширення аеропорту за рахунок територій, які не мають військових аеродромних об'єктів.

- У 2011 році 0,5 млрд грн на будівництво мостів у Запоріжжі буде профінансовано за рахунок кредитів під державні гарантії. Чи відомо вже, хто і на яких умовах їх надасть?

— Будівництво мостового переходу через Дніпро в Запоріжжі розпочато в 2004 році. Роботи виконує київське публічне акціонерне товариство “Мостобуд”. З початку будівництва профінансовано 1 млрд 300 млн грн. У держбюджеті на 2011 рік передбачено фінансування обсягом 200 млн грн та 500 млн має бути залучено в кредит під державні гарантії. Поки що визначаються банківські установи та опрацьовуються умови залучення кредиту.

- Чи плануєте ви звернутися до Президента України з пропозицією про створення Валютно-кредитної ради?

— Кабінет Міністрів не має наміру звертатися до Президента з такою пропозицією, оскільки для цього немає підстав. Сьогодні кожна юридична і фізична особа може вільно купити на валютному ринку необхідну суму іноземної валюти.

- Як буде розвиватися морегосподарський комплекс України в 2011 році?

— Основними напрямами розвитку морегосподарського комплексу будуть, насамперед, безпека судноплавства та приведення національної законодавчої бази у відповідність до міжнародних конвенцій. Уряд продовжить роботу і щодо спрощення контрольних і дозвільних процедур, оновлення основних фондів підприємств галузі, відновлення рятувального флоту. І, звісно, працюватиме над реалізацією інвестиційних проектів.

- Чи буде розпочато приватизацію українських портів на новій законодавчій основі?

— Нагадую, що Програмою економічних реформ Президента на 2010 — 2014 роки передбачено розвиток і приватизацію морських портів. Усі об'єкти інфраструктури має бути розподілено на такі, що підлягають приватизації, і такі, приватизацію яких заборонено. Акваторії, гідротехнічні та причальні споруди приватизовуватися не будуть. Щодо інших об'єктів, то рішення про їх приватизацію прийматимуться в кожному окремо взятому випадку з урахуванням економічної доцільності та захисту державних інтересів.

Департамент інформації та масових комунікацій Секретаріату Кабміну