Аномальна явка на Донеччині, або вибори в руках професіоналів

Виборчі комісії Донеччини одними з найперших порахували усі протоколи та доставили їх до Центральної виборчої комісії.

УДАР та ВО “Батьківщина” періодично порушують “гробову тишу” заявами про фальсифікації та судовими позовами. Втім, ці рухи практично не отримали резонансу на загальнонаціональному рівні.

В уяві журналістів Донецька область представляється такою собі заповідною зоною влади, де нічого цікавого не відбувається.

Таке сприйняття виборів в Донецькій області має під собою об’єктивні причини. Вже багато років передвиборчі кампанії в цьому регіоні характеризуються низькою конкуренцією, абсолютним контролем партії влади над виборчими комісіями та слабкістю місцевих опозиційних кадрів.

Кожні вибори лунали заяви про викривлення результатів голосування, але за відсутністю доказової бази вони не отримали свого логічного продовження.

Це ж повторюється й у 2012 році. Відчуття викривлення результатів є у багатьох, а доказів обмаль.

Так, є зафіксовані на відео спроби вкидання бюлетенів, мали місце ситуації із “каруселями” та іншими формами маніпуляцій із волевиявленням громадян.

Але, твердження, що ці факти можуть поставити під сумнів загальні результати голосування в регіоні, поки виглядають дещо перебільшеними.

Доказова база фальсифікацій більше висвітлює “гарячі точки” дня голосування, ніж доводить системний характер виявлених порушень.

Поза тим, відмова від аналізу результатів голосування на Донеччині була б серйозною помилкою. Донецькі приклади є прекрасним ілюстративним матеріалом для розуміння виборчих технологій партії влади.

Найбільше запитань в Донецькій області викликають показники явки виборців у розрізі виборчих округів.

При загальнорегіональній явці в 59,63 %, окремі виборчі округи продемонстрували явку до 77%. Абсолютно неприродно виглядає явка в Донецьку, де створено п’ять виборчих округів.

Активність та політичні симпатії виборців в розрізі 5 округів Донецька

№ округу	Явка виборців, (%)	За Партію регіонів, (%)	За КПУ, (%)	За “Батьківщину”, (%)	За УДАР, (%)	За “Україна — вперед!”, (%)	За “Свободу”, (%)
41	76,87	78,90	11,24	2,99	3,03	0,98	0,85
42	59,69	58,71	15,73	7,81	8,14	1,93	2,42
43	53,73	60,54	18,39	6,36	6,29	1,79	1,73
44	72,64	77,98	11,06	3,6	2,96	1,12	0,84
45	69,39	70,27	15,64	4,17	4,32	1,35	1,17

Найвища активність виборців зафіксована в окрузі № 41 — Будьонівський та Пролетарський райони Донецька — 76,87 %.

Найнижчою явка була в окрузі № 43 — Ленінський, частина Кіровського та Куйбишевського районів Донецька —53,73%.

Таким чином, в межах одного міста та однієї територіальної громади максимальна різниця в явці виборців у розрізі округів складає більше 23%!

Суттєво відрізняються і результати голосування за політичні партії в різних округах обласного центру.

У 42 та 43 округах, в яких зафіксована найнижча явка, ВО “Батьківщина”, УДАР та “Свобода” разом набирають від 14,38 до 18,37 % голосів виборців відповідно. У 41 та 44 округах, де зафіксована найвища активність виборців, сумарний результат цих опозиційних сил не досягнув й 8%.

Те, що такі коливання активності виборців виходять за межі пристойного, побічно визнають і представники місцевих “регіоналів”.

Так, секретар Донецької міської ради Сергій Богачьов відразу після закриття дільниць був змушений коментувати разючі розходження у голосуванні виборців обласного центру.

За його словами, у центрі Донецька — у Ворошилівському та Калінінському районах проживає більше інтелігенції, а тому вони голосують специфічно. На периферії ж міста донеччани голосують активніше та переважно за Партію регіонів.

Роздуми Сергія Богачьова викликали неоднозначний резонанс серед виборців, які проживають у периферійних районах обласного центру.

Втім, якщо відкинути емоційну складову, це пояснення виглядає сумнівним.

По-перше, найнижча явка виборців зафіксована у окрузі № 43, який не вважається центром міста.

По-друге, можна знайти безліч прикладів, коли дві сусідні дільниці, які входять до різних округів, голосують по-різному. Тобто, територіально вони розташовані поруч, але виборчий процес щодо них організовували різні окружні комісії.

Наприклад, житловий масив на кордоні Ленінського та Будьонівського районів, який переважно складається із приватного сектору.

Виборча дільниця № 141622 входить до округу № 41, дільниця № 141920 належить до 43 округу. Громадяни, які голосували на цих дільницях, ходять по одним і тим самим дорогам, відвідують одні магазини, їздять одним маршрутом громадського транспорту, дихають спільним повітрям.

Врешті решт, виборці цих дільниць разом вже багато років чекають від влади проведення в свої будинки централізованого газопостачання. Але, виявилося, що сусіди голосують дуже по-різному.

На тій дільниці, яка входить до 41-го округу, у голосуванні взяло участь 84, 5% виборців від їх загальної кількості. Захмарний показник навіть для Донецька. Сусіди, які проживають через дорогу в окрузі №43, не дотягнули й до 40%.

Злі язики пов’язують такі розбіжності в явці із головуванням в окружній комісії №43 представниці фракції Блоку Юлії Тимошенко. Нібито, тут проявилася роль особистості в історії, коли неповний контроль над комісією з боку партії влади не дозволив їй повноцінно відпрацювати усі можливі технології.

Беззастережно підтримувати цю версію не станемо, але відсутність “свого” голови ОВК дійсно могло стримувати членів дільничних комісій від участі в змаганнях за найвищу явку.

Результати голосування за партії на цих двох дільницях також викликають серйозні питання.

Результати голосування за партії на двох сусідніх дільницях округів №№ 41,43

Дільниця /округ	Кількість виборців, які проголосували	Партія регіонів	КПУ	Батьківщина	УДАР	Свобода	Україна — вперед!
141622 (округ 41)	1198	1001	121	22	16	6	10
141920 (округ 43)	681	425	118	52	45	9	11

На тій дільниці, де проголосувало у двічі більше громадян, результат ВО “Батьківщина” та УДАРу нижчий у понад два рази. Результат КПУ приблизно рівний на двох дільницях, незважаючи на суттєву різницю в кількості виборців, які проголосували.

Астрономічним виглядає результат Партії регіонів на дільниці 41-го округу, який становить 83,6% від загальної кількості виборців, які проголосували.

Не лише розбіжності в голосуванні сусідніх дільниць є аномальними проявами в результатах виборів на Донеччині. Деякі дільниці побили усі рекорди за рівнем явки та підтримкою Партії регіонів. Іноді на звичайних дільницях (!!!) явка досягала 93%.

Приклади аномально високої явки в Донецьку

Округ	№ ВД	Кількість виборців	Явка	Результат Партії регіонів
41	141980	1290	1176 (91,2)	919 (78,1)
44	141938	1449	1351 (93,2%)	1137 (84,2)
45	141713	2287	2081 (91%)	1748 (84%)

Темпи зростання активності виборців в Донецьку підтверджують нетиповість округів, які за результатами голосування продемонстрували найвищу явку. Приріст явки в 41-му окрузі у проміжок часу між 12.00 та 16.00 перевищував на 10,6 % загальнорегіональний показник та майже на 10% національний.

Якщо порівнювати ОВО № 41 та 43, як найбільш та найменш активні округи Донецька, то різниця у темпах зростання явки складала майже 12% виборців. Приріст явки протягом 16.00-20.00 в 41-му окрузі відрізняється від регіонального та національного показників приблизно на 6%.

Основний ривок округами із найвищою явкою було зроблено між 12 та 16 годинами, а у вечорі результат був закріплений До речі, саме в проміжок часу між полуднем та 16.00 від різних джерел найбільше надходило повідомлень про порушення на виборчих дільницях Донецької області.

Динаміка зростання явки в округах Донецька в порівнянням із областю та Україною

Округ	Явка на 12.00, %	Явка на 16.00, %	Приріст, %	Явка на 20.00, %	Приріст за попередній період, %
41	27,13	58,18	31,05	76,87	18,69
42	25,21	47,16	21,95	59,69	12,53
43	23,49	42,67	19,18	53,73	11,06
44	30,46	57,07	26,61	72,64	15,57
45	30,92	54,04	23,12	69,39	15,35
Донецька область	26,42	46,87	20,45	59,63	12,76
Україна	24,06	45,43	21,37	57,98	12, 55

Висновки

У електоральній географії є термін “виборча аномалія”, яким означаються території із нетиповим голосуванням. У донецьких умовах розгадку наявних аномалій можна знайти двома шляхами.

Прийняти на віру твердження місцевих лідерів провладної партії про те, що “кучкування” місцевої інтелігенції та пролетаріату суттєво впливає на специфіку голосування.

Або визнати, що адміністративний ресурс та абсолютне домінування однієї партії у виборчих комісіях грають вирішальну роль у визначенні результатів волевиявлення.