22 січня: IV-й Універсал проігнорувати не можна вшанувати

Цим же указом Янукович об'єднав святкування Дня Свободи із Днем Соборності, призначивши їх на 22 січня.

При цьому прес-служба президента мотивувала таке рішення численними зверненнями громадськості.

Проте оприлюднені звернення до влади з цих питань, зокрема, відомий відкритий лист інтелігенції (науковців, письменників, громадських діячів) від 18.08.2011, свідчать про протилежне.

Так, підписанти відкритого листа, зокрема, пропонують проголосити 22 січня державним святом — Днем Незалежності і Соборності, наводячи вагомі аргументи і факти:

“22 січня в Україні святкується як День Соборності (22 січня 1919 року відбулася історична Злука українських земель в одну Українську державу).

Проте Злука б не відбулася без першого в новітній історії проголошення незалежності України IV-м Універсалом Центральної Ради УНР 22 січня 1918 року! Саме тоді після тривалого періоду поневолення незалежність Української держави була відновлена і її визнали 42 країни світу (включаючи більшовицьку Росію), в яких були відкриті дипломатичні представництва УНР.

З проголошенням IV-го Універсалу (цитуємо) “відродилась воля України”, яка стала “самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу”.

Михайло Грушевський у квітні 1918 року акцентував саме на відновленні Української держави: “Я підчеркую, і кілька разів робив се, що ми не являємося, як часто висловлюються, якоюсь новою і молодою республікою, ми відновляємо тільки нашу державність, якою ми жили і яка була відібрана нам проти нашої волі”.

Це цілком правильно. Адже Русь — Галицько-Волинське Князівство — Запорозька Січ — Українська козацька держава — Українська Народна Республіка — ЗУНР — Карпатська Україна — УРСР — Україна — все це Українська держава в її різних історико-політичних формах.

Відновлена у формі УНР державність України знову була втрачена внаслідок віроломної окупації України більшовицькою Росією. Після цього УНР протягом 72 років офіційно репрезентував поза межами України Державний Центр УНР в екзилі. Остаточно державність України була відновлена у 1991 році.

Таким чином, і IV-й Універсал, і Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991-го фактично є актами її відновлення, а сучасна Україна є історико-політичною правонаступницею УНР.

Безпрецедентна урочиста процедура передачі повноважень від УНР сучасній Українській державі відбулась у Києві 22 серпня 1992 року.

ДЦ УНР склав свої повноваження і останній керівник УНР (у вигнанні) Микола Плав’юк передав президентові України Леоніду Кравчуку державні атрибути і документи УНР, серед яких — історичну грамоту про складання повноважень ДЦ УНР і заяву про державне правонаступництво.

Звідси напрошуються висновки:

1. Очевидно, в указі Януковича слово “свобода” замість слова “незалежність” вжито маніпулятивно — для відкидання та віддання забуттю історичного значення IV-го Універсалу, з якого ведеться справжній відлік державної незалежності України.

Саме поняття “незалежність” на відміну від “свободи” (”усвідомленої необхідності”) означає “самостійність, суверенітет, суб’єктність міжнародного права”.

Також “Свобода” і “Соборність” не є синонімами і не є складовими “Незалежності”, як це намагається пояснити прес-служба Президента — бо інакше було б логічно вжити одне з перших двох слів або більш загальне третє).

2. Волюнтаристське трактування історичних фактів, “переписування” історії (включаючи штучне перенесення дати відзначення народного свята “Дня Свободи”) становить небезпеку її фальсифікації, що не згуртовує, а роз’єднує націю.

Президента знову “підставили”?

Михайло РОЛЬ