Тупая марионетка “Метинвеста” Рината Ахметова раздраконила министра экологии

Министр экологии Роман Абрамовский рассказал, что думает о заявлениях народного депутата Сергея Магеры

Нещодавно, був здивований заявою народного депутата Сергія Магери про те, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відмовляється продовжувати термін дії Технологічних нормативів, якими встановлюються допустимі викиди забруднюючих речовин.

Хочу одразу роз’яснити ситуацію та розставити всі крапки над “і”.

На сьогоднішній день гірничо-металургійний комплекс, в більшості, є уособленням застарілих технологій. Так, він потребує великих капіталовкладень і тривалого часу для модернізації. Але:

Наказ №, який встановлює Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей було затверджено Міністерством ще у вересні 2009 року. Тобто підприємства мали 11 років, аби підготуватися до зменшення рівня промислових викидів на коксохімічному виробництві.

Наказ № , який встановлює Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин із устаткування для випалювання та агломерації металевої руди, був затверджений Міністерством у грудні 2012 року. Тож у металургійних комплексів було 8 років аби адаптувати вищезгадане устаткування.

У дійсності, за всі ці роки, підприємствами не були зроблені реальні кроки до зменшення промислового забруднення. Чи є гарантії що вони будуть реалізовані через кілька років? — На жаль, ні. Тому перш, ніж відстоювати інтереси металургів, раджу згадати про звичайних українців — мешканців Маріуполя, Дніпра, Запоріжжя, Кам’янського, Харкова та Кривого Рогу, які щодня потерпають від надмірного промислового забруднення.

Сьогодні, ми вже маємо ситуацію, коли щорічно, понад 50 000 наших громадян, передчасно йдуть з життя через забруднення атмосферного повітря, а збитки держави, за оцінкою ВООЗ, становлять біля 13 мільярдів гривень. Далі, якщо не вживати природоохоронних заходів, понесених збитків та обірваних життів ставатиме все більше...

Команда Міндовкілля зробила крок до системного захисту українських громадян від надмірного забруднення довкілля промисловістю. Спільно з європейськими фахівцями ми розробили та подали на розгляд Парламенту законопроєкт № “Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення”. Цим законодавчим актом ми хочемо запровадити в Україні визнані європейські принципи та підходи до регулювання промислового забруднення.

Законопроєкт передбачає впровадження найкращих доступних технологій та методів управління виробничими комплексами. Це означає, що окрім норм викидів, будут встановлені вимоги щодо мінімізації іншого промислового забруднення, також особлива увага приділятиметься екологічному та енергетичному менеджменту, опису технологій очищення.

Але, у Парламенті зареєстровано альтернативу проєвропейському документу. Під авторством вищезгаданого народного депутата України подано “клон” нашого законопроєкту, в який внесено окремі положення, що суперечать основним принципам та підходам європейського регулювання у відповідній сфері. Фактично, цей альтернативний документ під номером 4167-1, відстоює інтереси промисловців та відтерміновує впровадження нової дозвільної системи в Україні. А також спотворює зміст основних інструментів системи та строків їх застосування.

Нагадаю пану Магері, що протягом року Урядовий законопроєкт №4167 пройшов кілька громадських обговорень, консультацій та міжвідомче погодження. Саме його підтримав Профільний Комітет Верховної Ради, а наприкінці року отримано позитивний висновок на відповідність актам права ЄС від європейських експертів проєкту технічної допомоги “Association4U” і як результат — позитивний висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом

Хочу наголосити на тому, що в структурі ключових показників ефективності Міндовкілля розвиток гірничо-металургійної промисловості, як мінімум, не в пріоритеті. Натомість, забезпечення права громадян України на чисте та безпечне довкілля — наше головне завдання!

Тому, поки ми не отримаємо від металургів чіткого плану заходів, направленого на досягнення перспективних нормативів та твердих гарантій його виконання, про жодне перенесення термінів не може бути й мови