Борис Приходько наростив борги свого попередника

Про ймовірне банкрутство “Державної продовольчо-зернової корпорації” (ДПЗКУ) завзято почали говорити ще на початку 2022 року. Пов'язували це з боргами перед “Ексімбанком Китаю” та нездатністю корпорації виплатити черговий транш у 95 мільйонів доларів за взятим у 2012 році кредитом під державні гарантії. Отже, виконання кредитних зобов'язань лягає на державу, яка і має розрахуватися з боргами. Питання напрошується саме собою: куди поділися гроші, якщо корпорація працює і навіть рапортує про свої успіхи? 

Нацполіцію зацікавило не лише це питання в ДПЗКУ. Багато обговорювали й писали про спроби вивести з України зерно на суму 7 мільйонів доларів для компанії-нерезидента, яка заборгувала за минулі поставки. За інформацію, яка просочилася у ЗМІ, ця схема не єдина, яку намагалися прокрутити в зерновій корпорації. Були порушення податкового законодавства, безпідставний експорт зерна за зниженими цінами та інше. Все це обговорювали не лише зацікавлені бізнес-структури, а й політики. У лютому цього року Мінфін вирішив провести аудит корпорації, щоб розібратися з фінансовими потоками. Результати очікували у травні, але офіційної інформації немає й досі немає. 

Пристрасті навколо ДПЗКУ не вщухають й досі. Свого часу писали й говорили про ймовірність приватизації підприємства, яке у 2015-2016 році вже обговорювалося. 

Якраз у травні 2015 року з подачі тодішнього міністра аграрної політики та продовольства Олексія Павленка першим заступником ДПЗКУ призначають Бориса Приходька. Автоматично він виконує обов’язки голови правління через звільнення попередника. Кулуарно говорили, що такому призначенню передувала спільна робота Павленка і Приходька в агрохолдингу “Райз”.

Неофіційна версія такого призначення, яка активно обговорювалася в аграрних та політичних колах — вивчити ситуацію в корпорації у зв’язку з ймовірною приватизацією. Офіційно говорили, що Борис Приходько вивести корпорацію з кризового становища і покращити її роботу. Але перебуваючи в кріслі керівника, він не впорався з завданням у чому фактично зізнався на засіданні парламентського аграрного комітету. За рік і чотири місяці перебування на посаді Бориса Приходько збитки корпорації зросли і, як говорили, китайський кредит опинився на межі розриву.   

З прізвищем Приходько пов’язують ще одну скандальну історію в аграрному та навколоаграрному середовищі. Василь Приходько а агросфері з 1988 року, а з 2002 працює на різних посадах в державних установах, пов’язаних з аграрним сектором, Дніпропетровської області. Його офіційно підозрювали в корупції, здирництві і навіть проводили обшуки в офісі. 

В його декларації знайшли чимало цікавих фактів — будинок, шість земельних ділянок, записаних на непрацюючих членів родини. Як вказав сам пан Василь, він є єдиним годувальником родини. 

У такий контекст з прізвищем якось не вписується інша людина, народний депутат, колишній банкір, перший заступник голови Національного банку України — Борис Вікторович Приходько. Деякі інтернет-портали пов’язують його з аграрним сектором, до якого в дійсності він немає жодного відношення. Єдина скандальна ситуація за його участю — це звільнення з посади першого заступника голови Нацбанку за люстрацією у 2014 році. Офіційна версія — виконання вимог закону про очищення влади. Але через два роки суд поновив Бориса Приходька на посаді, оскільки при його звільненні не були дотримані необхідні процедури. На той час закон нерідко використовували для усунення політичних опонентів, звільняли фахівців найвищого рівню, щоб вивільнити його посаду і поставити туди “своїх” людей, або прибрати “незручну” людину, з якою неможливо було домовитися про персональні преференції для когось. Іншими словами, закон використовували у власних цілях ті, хто так чи інакше впливав на ситуацію в країні. Під такі законодавчі “жорна” потрапив і банкір Борис Вікторович Приходько. Іще один факт, який заслуговує на увагу. При звільненні Бориса Приходька ніякі люстраційні перевірки стосовно нього не проводилися. А це вже жирно натякає на замовний характер стосовно його кандидатури.