На дні

На копальні, де 8 червня прогримів потужний підземний вибух, досі шукають дванадцятьох людей, доля яких все ще вважається невідомою. Пошуки ускладнюються затопленням найглибших підземних горизонтів, де, за версією фахівців, опинилися потерпілі. “Воду, що на горизонті 1000 метрів, відкачають приблизно до 4—5 липня, — спрогонозував напередодні керівник Мінвуглепрому Віктор Полтавець. — Всі зусилля тепер спрямовані на те, аби дістати кліть. У якому вона стані, ми не знаємо...”. Саме у кліті, є припущення, перебували дев’ятеро гірників, які піднімалися на—гора, а після вибуху опинилися в найглибшому місці ствола шахти. Ще трьох, схоже, “накрив” викид вугілля та породи, а доступу до тієї зони немає через те ж затоплення аварійного горизонту.

Поки на шахті відкачують підземні води та намагаються відновити пошкоджені вибухом комунікації, члени урядової комісії вже зустрілися з сім’ями постраждалих гірників. Кабмін розпорядився виділити родинам тринадцятьох з них (тіло одного загиблого вдалося відшукати й підняти на поверхню по гарячих слідах аварії. — Авт.) по 150 тисяч гривень. А п’ятьом, які з важкими травмами перебувають в опіковому центрі, виділено по 50 тисяч гривень. По 5 тисяч заплатять і тим 24 гірникам, яких після вибуху вдалося визволити з підземелля, і нині вони на обстеженні в обласній лікарні профзахворювань.

Тим часом спеціалісти вже зробили висновки щодо джерела вибуху, який зруйнував навіть шахтні споруди на поверхні. “Джерелом стало пошкодження високовольтного кабелю у стволі за 120 метрів від поверхні”, — оприлюднив журналістам цю версію Віктор Полтавець. А ось щодо причин викиду, то, за словами міністра, всю технічну документацію тутешні спеціалісти виконали правильно, але видобувні роботи велися з порушенням тих же документів. “Виконання проекту було неякісним, — каже Віктор Полтавець, — сталося осипання вугілля, що, на думку експертів, і призвело до викиду”.

Відразу після потужного вибуху голова урядової комісії віце—прем’єр—міністр Олександр Турчинов припустив, що після подібної аварії шахту, швидше за все, доведеться закрити. Та потім і керівники вугільної галузі, і керівники експертної комісії зійшлися на тому, що роботу підприємства, де понад 110 років видобувають цінне коксівне вугілля, таки треба відновити. Поки гірників аварійної шахти тимчасово працевлаштували на сусідні вугільні підприємства. А на ліквідацію наслідків аварії вже витрачено понад 10 мільйонів гривень, і знадобиться ще не менше 17 мільйонів. Якщо говорити про подальшу долю копальні, то, з’ясувалося, шахта імені Карла Маркса внесена до списку тих, які збиралися приватизувати.