Ірина Сушко: “Візові вимоги Чехії — спосіб обмежити трудову міграцію”

...отримати шенгенську візу.

Приєднання до Шенгенського договору країн центральної та східної Європи в кінці 2007 року стало для них доброю та довгоочікуваною новиною. Натомість в Україні її сприйняли без ентузіазму. З першого погляду, українцям це також мало б бути на руку: отримав собі візу в Польщу чи Словаччину — і гуляй мало не по всій Європі. Але сталося те, чого так побоювались в Україні — отримати горезвісну шенгенську візу виявилось значно важче. Аби пом’якшити наслідки розширення Шенгенської зони 1 січня 2008 року ЄС підписав з Україною угоду про спрощення оформлення віз. Проте, навіть півтора роки після підписання цього документу в Україні констатують його ігнорування в консульствах багатьох країн. Причину цього експерти вбачають у тому, що дана угода не має імперативного характеру.

На додачу віднедавна українців неприємно здивували ще й чехи. З початку літа для оформлення довготривалої візи в Чеську Республіку окрім інших документів українцям необхідно буде подати ще й медичну довідку.

Про те, як виконується угода про спрощений візовий режим між ЄС та Україною, “Главред” вирішив запитати у керівника проектів ЦМКЗПУ та Всеукраїнського консорціуму громадських організацій “Європа без бар’єрів” Ірину Сушко.

— Як можете прокоментувати введення консульством Чехії додаткових вимог для отримання віз українцями?

— Тут мова іде лише про робочі візи категорії “Д”, що видаються терміном більше ніж на 90 днів. Дане нововведення є черговою спробою Чеської Республіки запровадити протекціоністські заходи щодо власного трудового ринку в умовах кризи. Першим заходом у цьому напрямку стало часткове припинення видачі робочих віз чеським консульством на початку квітня цього року. Безумовно, такі заходи мають ознаки дискримінаційного характеру, оскільки такі обмеження стосуються лише громадян Молдови, В’єтнаму Монголії, а тепер ще й України але вони є частиною не так візової, як міграційної та ринкової політики країни, яка у такий спосіб намагається вирішити проблему зростання безробіття та необхідність скорочення кількості трудової міграції з відповідних країн.

Не відкидаючи обґрунтованість незадоволення українських заявників рішенням державних органів Чехії, варто зазначити, що дане нововведення є проявом внутрішньої політики саме цієї країни і не є візовою політикою Європейського Союзу щодо України.

Окрім цього, дане питання жодним чином не пов’язано з дією Угоди про спрощення оформлення віз, до компетенції якої не входить питання робочих національних віз. А тому заяви окремих політиків про необхідність запровадження віз для громадян ЄС як “адекватну” відповідь на подібні нововведення недостатньо обґрунтовані, оскільки в останній час можна спостерігати інтенсифікацію візового діалогу України та ЄС щодо подальшого спрощення візового режиму.

Результативність запобіжного заходу, який було ініційовано міністерством охорони здоров’я Чехії, виглядає достатньо сумнівною, оскільки подібні медичні довідки можна купити, обійшовши саму процедуру перевірки на тяжкі інфекційні захворювання.

— Гадаєте, це є способом обмежити українську трудову міграцію в Чехію?

— Так. Це один із не зовсім адекватних способів обмежити трудову міграцію.

— Чи угода про спрощення оформлення віз для громадян України компенсувала негативи, які було зумовлено розширенням Шенгенської зони?

— Результати дослідження візової політики і практики країн ЄС свідчать про те, що дана угода працює частково. Їй не вдалось повністю компенсувати наслідки останньої хвилі розширення зони Шенген, особливо серед нових членів шенгенського простору, які ускладнили та уніфікували візові вимоги відповідно до правил Шенгенського договору. Повної компенсації негативів не відбулось ще й через те, що під дію даної угоди потрапляє лише невелика частина (5-7%) громадян, яким надають пільгові умови отримання візи. Однак, дана угода є кроком у правильному напрямку подальшого спрощення візового режиму. Тим часом, українська влада та експерти лобіюють перед європейською стороною питання розширення переліку пільгових категорій. Зокрема, питання про додаткові пільгові категорії було предметом обговорення на останньому засіданні Спільного комітету експертів, який здійснює моніторинг виконання угоди та роботу над коригуванням недоліків, які з’являються під час її імплементації. Мова іде про включення до пільгових категорій представників неурядових та релігійних організацій.

На жаль, у багатьох випадках консульства під час виконання угоди керуються своїми відомчими інструкціями або ігнорують окремі положення угоди. Так відбувається через те, що угоді бракує інструментів прямої дії, а окремі її суттєві положення мають рекомендаційний характер.

Важливо, щоб і самі заявники були поінформовані щодо своїх прав на пільги та могли в процесі клопотання візи відстоювати свої права на спрощене оформлення віз.

— На які перешкоди в отриманні візи найчастіше скаржаться українці, які прагнуть поїхати в ЄС?

— Однією з проблем є обтяжливий перелік документів та вимог для отримання візи. Не зменшилась кількість документів, які вимагаються консульствами від заявників, що ставить під сумнів виконання статті 4 угоди, що регламентує вичерпний перелік документів на підтвердження мети візиту для окремих категорій громадян.

Окрім того, є проблеми в отриманні інформації. Наші громадяни часто скаржаться на те, що інформаційні стенди, які розміщено біля консульств, не містять вичерпної інформації про перелік документів для отримання візи. На практиці консульські працівники можуть вимагати додаткові документи, якщо з’являються сумніви щодо мети поїздки відвідувача. А це суттєво ускладнює процедуру подання документів, оскільки заявник мусить їхати додому за додатковими документами, бо факсові копії консульства не приймають. Також є скарги на великі черги. Особливо біля тих консульств, де відсутній попередній запис.

Відсутність обґрунтування у випадку відмови у наданні візи також негативно впливає на сприйняття заявником консульства, яке без наявності роз’яснень справляє враження непрозорої системи видачі віз.

— Загалом можна констатувати якусь позитивну чи негативну динаміку? Зменшення випадків відмов у видачі віз, скорочення часу оформлення візи чи ускладнення процедури оформлення віз тощо?

— Ми робили наше дослідження у два етапи у липні та листопаді минулого року з огляду на те, що на візовий процес впливає фактор сезону та для підтвердження тих чи інших тенденцій.

Дослідження зафіксувало як позитивні, так і негативні тенденції. Щодо рівня відмов, то на першому етапі дослідження цей показник відповідав 8%, а вже на другому рівень відмов зменшився до 6,6-7%. Якщо порівняти ці показники з попередніми роками, то побачимо стійку позитивну динаміку, адже раніше рівень відмов сягав 12-14%. Цікаво, що результати нашого дослідження опосередковано співпадають з офіційними даними посольств та МЗС.

До негативних проявів відносимо ускладнення процедур і умов отримання віз в “нових” шенгенських країнах. Зокрема заявники констатували погіршення майже за усіма дослідженими параметрами: зростання черг, тривалість процедури, вартість послуг, вимоги до документів тощо.

— Причиною зменшення рівня відмов може бути загальне скорочення заявників, які натикаються на “непідйомні” критерії консульств. Чи спостерігається скорочення заявників?

— Методика дослідження охоплювала лише тих заявників, які процедуру оформлення віз пройшли від початку до кінця. Але ми знаємо, що достатньо велика кількість громадян не потрапляє до фінальної частини візового клопотання. Це люди, чиї документи не було прийнято консульськими службовцями, скажімо через їх некомплектність. Де-факто вже це можна вважати за відмову, але вона не фіксується. Тобто на практиці рівень відмов може бути більшим, аніж виявлено у нашому дослідженні. У наступних наших дослідженнях ми плануємо трохи змінити методику, щоб вона допомогла враховувати людей, які на попередньому етапі могли отримати такі нефіксовані відмови.

— А чи є якісь дані прикордонної служби про перетин нашими громадянами західного кордону?

— Наразі нових даних нема.

— Візи яких країн отримати найлегше, а яких найважче?

— Традиційно важко отримати візу в консульствах Іспанії, Італії та Чеської Республіки. Найкраще щодо рівня наданих багаторазових та безкоштовних віз у консульствах Польщі, Угорщини, а найменше таких віз видає Греція. У рівні виданих безкоштовних віз лідирують Польща і Словаччина. А от консульства Бельгії, Іспанії та Італії спрямовують своїх заявників до візових центрів, де за окрему плату відбувається прийом та обробка документів. Таким чином саме в консульствах цих країн загальна вартість візи може складати більше ніж зафіксовані в угоді 35 євро.

— Зважаючи на ситуацію з видачею віз, можете спрогнозувати, як далеко Україна знаходиться від можливості набуття симетричного безвізового режиму з країнами ЄС?

— Не зважаючи на те, що угода про спрощене оформлення віз діє частково — це перший крок України до набуття безвізового режиму з ЄС. Наступним кроком повинно безумовно стати змістове наповнення Плану дій між ЕС та Україною про безвізовий режим з ЄС — так званої “Дорожньої карти”. Ми очікуємо, що в кінці червня або на початку липня Дорожня карта отримає змістовне наповнення, що має складатись з критеріїв та завдань, які Україна повинна виконати, щоб усунути перешкоди для вільного руху людей. Так зміст Дорожньої карти дасть можливість у часовій перспективі оцінити можливість набуття безвізового режиму з ЄС. Україна до безвізового режиму може рухатись двома шляхами: екстенсивним та інтенсивним. Є ознаки того, що ми рухаємось саме другим шляхом.

— Останнім часом в Україні посилилось незадоволення процесом полегшення візового режиму та активізувались заклики відмінити безвізовий режим, який ввела Україна для громадян ЄС. Чи зможе такий крок позитивно вплинути на вирішення візових проблем між Україною та ЄС? Якщо ні, то які заходи ви вважаєте ефективними?

— Наш Центр ще до 2005 року говорив про необхідність застосування принципу асиметричного підходу у візових взаєминах з ЄС, тобто скасування візового режиму для громадян ЄС. Тепер відновлення візового режиму для громадян ЄС є абсолютно нелогічним кроком країни, яка проголосила свій курс на євроінтеграцію та свого часу “відкрила” двері для громадян ЄС. Ми могли б вдатись до такого дипломатичного тиску, якби він міг принести користь українським заявникам. Подальшому спрощенню візового питання для українських заявників може сприяти абсолютно чітке виконання угоди про спрощення оформлення віз, угоди про реадмісію, завдань Дорожньої карти, коли така з’явиться, та ефективне використання інструментів, які закладені в програмі “Східне Партнерство”.

— Можливо, нам варто було також думати перед тим, як вводити безвізовий режим для громадян країн ЄС?

— Безумовно. Це питання радше до дипломатів та до влади, яка, вочевидь, не змогла використати цей важіль впливу для того, щоб отримати від ЄС більшого.

Юрій ОНИШКІВ