Балкани в пошуках героїв: Рокі, Тарзан, Брюс Лі та Путін

На Балканах президент Росії Владімір Путін стає дедалі популярнішим, зокрема у колишніх югославських республіках, де проживають переважно серби та чорногорці.

Путіна проголосили почесним громадянином декількох міст, його іменем названо мости та інші будівлі. Нова хвиля русофільства серед сербів на Балканах пов’язується перш за все із проблемою вирішення майбутнього статусу Косово.

За останні декілька місяців, президент Путін став почесним громадянином трьох обласних рад у Сербії, його іменем названо міст у Боснії та вулиці у Чорногорії.

Іще три міста у Сербії, включно із столицею Белградом, планують проголосити Путіна почесним громадянином.

Нова хвиля русофільства на Балканах з’явилася фактично у цьому році, по тому як Росія на міжнародному рівні підтримала позиції Белграда зберегти Косово в рамках Сербії.

Місто Вербас, що на півночі Сербії, одне із трьох міст, чия рада оголосила Путіна почесним громадянином. Я звернувся до голові ради міста Вербас Желька Лайновича з питанням, що є головною метою надання пану Путіну почесного громадянства:

„Між народами Росії та Сербії існують братські відносини століттями. В цей важкий момент наше місто надіється на допомогу та підтримку братньої держави Росії та її лідера Владіміра Путіна, щоб Косово залишилося в рамках Сербії. Ми повинні назавжди пам'ятати про допомогу Росії для збереження територіальної цілісності Сербії”.

Голова районної ради Лаїнович є членом Сербської радикальної партії, яка вважає, що Сербія повинна приєднатися до Союзу Росії та Білорусі.

По тому, як радикали прийшли до місцевої влади, три роки тому, місцеве державне радіо у Вербасі скасувало програми Всесвітньої служби Бі-Бі-Сі сербською та українською мовами. Хоча у тому ж місті, Вербасі, проживає значна українська діаспора.

Академік Юліян Тамаш, українець за походженням із Вербасу, який займає посаду голови Воєводинської Академії наук вважає, що Путін є лідером, образ якого давно очікує значна частина сербського народу та сербської політичної еліти.

Журналіст Ніко Перкович, вважає, що значна частина сербського народу традиційно була русофілами, а крім того, сербський журналіст вважає, що на Балканах шукають нового харизматичного лідера:

„У колишніх югославських республіках, іще з періоду Йосипа Броз Тіто залишилося вшанування культу особистості. Отож і це саме місто Вербас колись офіційно називалося іменем колишнього югославського диктатора — тобто „Тітов Вербас”.

За останніх декілька років у Сербії поставили пам’ятники зіркам кіно Голівуду — Рокі і Тарзану. Перед тим було побудовано пам’ятник Брюсу Лі у Боснії. Хоча вшанування пам’яті героїв американського кіно сприймалося жартом і розвагою, питання про називання іменем Путіна мостів, будівель чи вулиць зараз значною частиною громадян сприймається серйозно.

Етнічні албанці очікують підтримку Вашингтона щодо визнання незалежності Косова, Белград та серби очікують допомогу Росії та Китаю щодо збереження Косова в рамках Сербії.

У столиці Косова — Приштині, населеній переважно етнічними албанцями, головний бульвар називається іменем колишнього президента США Біла Клінтона. На будинках — копії американської статуї Свободи.

На півночі Косова, у північній частині міста Косовська Мітровіця, яка вважається найбільшим осередком етнічних сербів, кругом можна побачити плакати із зображенням російського президента Владіміра Путіна. Нещодавно у Косовській Мітровіці було відкрито пам’ятник російському дипломатові.

Сербія та Косово останній рік опинилися в центрі міжнародної уваги. Перенасичення символів Сполучених Штатів та Росії тут можна зустріти на кожному кроці.

Власне Косово в наступному році стане важливою геополітичною точкою, де свій політичний вплив випробовуватимуть Вашингтон та Москва. А поки ознакою відмінностей між албанцями і сербами стало навіть те, що і герої у них різні.

Борис ВАРГА