Фірташ може відмовитися від купівлі “Надра Банку”?

Раніше прем’єр заявляла, що аналіз діяльності ВАТ КБ “Надра” свідчить, про те, що власники та керівництво банку свідомо проводять політику розкрадання коштів, які надаються НБУ у вигляді рефінансування.

Згідно з документами, які є у розпорядженні “Економічної правди”, на момент виділення першого траншу рефінансування на суму 1,8 мільярди гривень, банку необхідні були кошти на суму майже в 3,5 мільярди. При отриманні другого траншу рефінансування на суму 5,3 мільярди гривень, дірка зросла до 4,37 мільярди гривень.

Однак такі данні можуть свідчить як мінімум про наступне: з одного боку, викладені у ньому факти вказують на високу вірогідність вимивання капіталу.

З іншого боку, жоден з фактів сам по собі не є підтвердженим, і потребує окремої перевірки банківським наглядом.

З третього боку, навіть якщо порушення є, цілком ймовірно, що новий господар вже отримав розкрадений “Надра Банк”.

Офіційно, рефінансування НБУ надавалося для виконання двох завдань. Перше — виплата зовнішніх боргів за євробондами та синдикованим кредитом. Друга — покриття витрат на повернення грошей вкладникам банку, які забирали свої депозити. Як відомо, банк був проблемним, і не було дивним, що з нього бігли вкладники. Обидва завдання були виконані.

Але є дивна річ. Як свідчить документ, після надання рефінансування “зросли кредити фізичним особам на 500 мільйонів гривень”. Дуже дивно, що банк видає кредити, коли головне завдання для нього — зберегти максимум грошей. Коли такі речі трапляються у проблемному банку, це дуже часто свідчить про виведення капіталу.

Більш того, НБУ повинен був слідкувати, щоб “Надра” не надали жодної копійки кредиту. Це є нормальною вимогою під час надання того, що за змістом є стабілізаційним кредитом. Отже, це прорахунок НБУ. І взагалі, кредитна активність “Надр” потребує розслідування.

Також слідство потрібне по іншому факту — “Надра Банк” розмістив багато грошей на коррахунках та депозитах в інших банках.

За інформацією з документу можна зробити висновок, що майже 1,317 мільярди гривень було розмішено на депозитах в інших банках; 1,408 мільярди гривень розміщено на коррахунках в інших банках.

Зазвичай, це є звичайною банківською практикою. Утримання грошей на коррахунках є запорукою нормального обслуговування платежів в економіці. Більш того, в середньому усі банки першої десятки (за виключенням проблемного ПІБу) тримають, в середньому, 9,2% коштів на коррахунках у інших банках.

Для порівняння, на початок жовтня “Надра” тримали 8,3%, а в грошовому виразі ця сума складала 2,2 мільярди гривень. Отже, залишки установи на коррахунках в інших банках є нормальними.

Але депозити в інших банках — то вже зовсім відмінна річ, особливо у ситуації з “Надра Банком”. Справа в тому, що депозити в інших банках часто є ознакою виведення капіталу.

Найчастіше, виведення робиться через надання кредитів пов’язаним особам. Ці кредити потім не повертаються, а банк отримує “вісяк”. Але є обмеження, які накладає НБУ на кредитування пов’язаних осіб. Цей показник жорстко мониториться в щоденному порядку. НБУ гарантовано карає банк, який надав великі обсяги таких позик.

Тому банки винайшли технологію. Два банки, А і Б, кладуть депозити один до одного. Потім А кредитує інсайдерів Б, а Б кредитує інсайдерів А. Ніякі обмеження НБУ у цьому разі не діють. А якщо схема є дуже розгалуженою, швидко помітити виведення капіталу неможливо.

Як кажуть працівники банківського нагляду, “якщо власники хочуть “покласти” банк, вони це зроблять”. Отже, цілком ймовірно, що у “Надра Банку” відбувалося виведення капіталу.

Можна навіть припустити парадоксальну річ — воно частково сталося ще до моменту, коли банк купив Фірташ. Вірогідніше за все, інформація по банку актуальна на 19 грудня, коли Тимошенко зробила промову. Достовірно відомо, що до цього часу гроші за купівлю “Надр” або не були перераховані, або аванс був символічним.

З іншого боку, сам Фірташ визнав, що банк отримав рефінансування від НБУ під залог активів його групи. Таким чином, як мінімум транш у 5,3 мільярди гривень було отримано за участі нового власника.

Адже приблизно в той самий час структури Фірташ лише закінчили аудит банку. Що вони побачили, невідомо. Але про закриття угоди з купівлі “Надра Банку” ще не повідомлялося. Отже, гроші ще й досі не перераховані.

Підсумуємо сказане. Перше — цілком ймовірно, що з “Надра Банку” відбувалося виведення капіталу. Друге — це дає підстави провести особливе розслідування діяльності банку. Третє — ще більш ймовірно, що воно сталося вже при новому власнику.

Але якщо все це є правдою, можна отримати парадоксальний висновок. Фірташ може відмовитись від купівлі “Надра Банку”. Йому вже зовсім ні до чого отримувати установу, з якої виведені мільярди гривень, та ще й після виступу Тимошенко.

Якщо спрацює цей сценарій, станеться найгірше — банк “ляже”. І провину за це повинні будуть розподілити поміж собою навіть не колишні власники, НБУ та Фірташ.

Вирішальним є саме крок прем’єра. Тимошенко єдина, хто наважився сказати про “Надра” при всіх. А це, як відомо, є майже смертним вироком для будь якої фінансової установи.