НБУ заморозив банки

Фінустанови чекали на це рішення давно, а підприємці, навпаки, сподівалися, що його не буде.

Про замороження активів банків постановою №319 від 11 жовтня 2008 року кореспонденту повідомили в прес-службі НБУ відразу ж після закінчення наради у головному фінансовому відомстві країни.

В понеділок уранці в одній з економічних газет з'явилася подібна інформація. Однак там повідомлялося, що НБУ запропонує Президенту створити з прибутку НБУ стабілізаційний фонд, що збільшить гарантії вкладників з 50 до 200 тис. грн.

Керівники прес-служби Нацбанку заявили, що про це на нараді взагалі не йшлося. Про створення такого фонду ані слова немає і в постанові НБУ.

Національний банк повідомляє, що ця постанова схожа з прийнятою НБУ 2004 року в часи помаранчевої революції, коли люди кинулися в банки забирати свої гроші з депозитних рахунків.

На той час, як відомо, цей документ неабияк посприяв стабілізації фінансово-банківського ринку країни і відвертанню колапсу економіки. Такого ж ефекту очікує керівництво НБУ і цього разу, додаючи, що рішення було погоджено з Президентом Віктором Ющенком іще минулої п'ятниці.

За повідомленням НБУ, постанова заморожує активи банків станом на 13 жовтня. Відтак, фінустанови зможуть видавати кредити лише в межах погашених боргів або ж, знижуючи частку цінних паперів у портфелях.

Також у документі прописано, що не допускається виконання банками зобов'язань за угодами про залучення коштів до закінчення терміну повного виконання зобов'язань незалежно від категорії контрагента. Таким чином, дострокове зняття грошей з термінових депозитних рахунків банків відтепер неможливе. Діяти ця постанова буде півроку.

Якщо у комерційних банків відбуватиметься активне зниження пасивів, то вони повинні одразу ж звертатися за допомогою до своїх акціонерів, і лише потім — за рефінансуванням до НБУ.

За словами першого заступника голови НБУ Анатолія Шаповалова, тільки за останні вісім днів депозитні портфелі банків зменшилися на 3 млрд. дол. Тому, на думку банкіра, чекати далі було вже не можна.

Як же самі банкіри оцінюють дії НБУ?

Паралельно з нарадою в НБУ низка комерційних банків проводила свої наради з керівництвом і акціонерами — і коментувати будь-що прес-служби фінустанов відмовлялися. Коментарі з'явилися одразу ж після закінчення наради в Нацбанку.

Більшість експертів ринку вважає дії головної фінансової установи цілком правильними і своєчасними. Так, директор із ризиків “Дельта Банку” Мартін Фіглус підтвердив ЕП, що, безперечно, дії НБУ стабілізують роботу банківської системи. Однак заперечує дефіцит депозитів.

“Щодо зниження коштів на депозитних рахунках, можу однозначно сказати: наш депозитний портфель тримається на тому ж рівні, що був і 8 діб тому”, — зазначає Мартін Фіглус.

З ним погоджується і заступник голови правління ВАТ “Укргазбанк” Сергій Науменко, який додає, що вклади, термін яких уже закінчився, будуть видаватися без обмежень.

А от директор Міжнародного банку комунікацій Костянтин Зивенко вважає, що дії Нацбанку є лише напівзаходом.

“НБУ не міг у таких складних економічних умовах вчинити інакше, але така політика не дасть можливості кредитувати різні бізнеси, наприклад, будівництво підприємств, заводів, виробництв тощо. Підприємства, які будують поетапно, просто не зможуть отримати чергові транші кредитних грошей”, — говорить банкір.

За його словами, в України треба було б ще раніше створити фонд задля закупівлі та продажу частини активів підприємств у скрутні часи. Такий фонд, за словами експерта, вже створено в Росії, і зараз, хоча і з запізненням, треба створити його і в нашій країні.

“Скрутність нашої ситуації, на відміну навіть від російської, полягає в тому, що в Україні зовсім не розвинений фондовий ринок. Відтак, власниками акцій, крім хазяїв підприємств, є міноритарні акціонери, які володіють 5-10% і не можуть фінансово вплинути на ситуацію “, — каже Костянтин Зивенко.

До того ж, додає експерт, дії НБУ прискорять зниження ліквідності бізнесу. Підприємства, які не матимуть можливості розвиватися завдяки кредитним ресурсам, втрачатимуть свою вартість. Це є прекрасним сигналом для масового їх скуповування західними і, перш за все, європейськими бізнесменами.

Думка слушна, адже в Європі банки сьогодні всіляко підвищують доступність бізнесу до грошей. Підприємці, які будуть брати дешеві і довгі кредити в європейських фінустановах, будуть цілком спроможними купити бізнеси в Україні.

Так що однозначно сприймати постанову Нацбанку не можна. Без заморожування активів банки не оминули би колапсу, але обмеження кредитування підприємств, яке й без того лихоманить останніми місяцями, може взагалі поставити їх на коліна.

Олег ГРОМОВ