Пахне сіркою?

У середу вранці оперативно—чергова служба Донецького прикордонного загону почула сигнал біди, що передавало російське судно “Волго—Дон 5016” у російський же порт Єйськ. На борту “Волго—Дона” було 14 російських моряків і 4,5 тисячі тонн комкової сірки, яку вони везли з порту Астрахань до порту Кавказ. До бідуючих вирушили катери дивізіону морської охорони, які у той час чергували в акваторії Азовського моря. Російське судно “знайшлося” на відстані приблизно 35 морських миль від порту Маріуполь і за 25 морських миль від рідного берега. Виявилося, що росіяни рухалися поза рекомендованим курсом, відтак зіткнулися із затопленою баржею, внаслідок чого “Волго—Дон 5016” отримав пробоїну, від якої затопило два носових відсіки. Судно зависло над затопленою баржею і накренилося на правий борт, ризикуючи з хвилини на хвилину і зовсім піти на дно.

Капітан “Волго—Дона 5016” попросив українських прикордонників не знімати екіпаж з аварійного судна, поки ситуація “значно не погіршиться”, і не покидати район до прибуття плавучого крану і потужних буксирів. Коли прийшли буксир “Тетяна Барумзіна” і суховантаж “Волго—Дон 133” із фахівцями для рятування судна та його небезпечного для довкілля вантажу, українські катери морської охорони ще деякий час постояли біля місця аварії, а потім повернулися до патрулювання.

У Криму черговою корабельною аварією сусідів особливо не переймаються. Принаймні у прес—службі тутешнього Головуправління МНС про перебіг рятувальних робіт чи можливі наслідки потрапляння у море ще декількох тисяч тонн сірки знають не більше, ніж це міститься у повідомленнях інформагенцій. Мовляв, НП сталось у територіальних водах росіян, ледве не в акваторії їхнього морпорту, наші сили не задіяні тощо. До того ж сірку, на відміну від нафтопродуктів, як у випадку з минулорічним “морським боєм” у Керченській протоці (тоді, як відомо, із затонулих російських суховантажів у море вилилось близько семи тисяч тонн сірки), до кримських берегів хвиля не докотить, отож курортники можуть не хвилюватись. Хоча завідувач лабораторії Кримської республіканської асоціації “Екологія і світ” Едуард Березовський далекий від ілюзій, що все для флори і фауни Азовського моря так минеться. У коментарі для “УМ” він сказав, що вплив елементарної сірки на живі організми наукою не вивчений. Фізично вона спроможна зашкодити — сіркові грудочки можуть забивати, скажімо, зябри риб. Але це багато в чому залежить від кількості самої хімікалії, швидкості переносу її підводними течіями тощо. Сама сірка досить інертна речовина, вона вступає в хімічну реакцію лише при нагріванні до 60—80 градусів і за наявності окислювача, приміром кисню. Сірководневі бактерії здатні її “перетравити”, але надто повільно, упродовж сотень і тисяч років, пояснив читачам “Україні молодій” науковець.

Василь ДРАГОЛЮК

Олег СНІГУР