ПАРТНЁРЫ
“Попередні 100 днів можна назвати тихою прогулянкою у сутінках, з включеними фарами на першій швидкості. Це правда. Я впевнений, що зараз країна нарешті зможе увімкнути 5-ту швидкість і впевнено рухатися шляхом змін”, — анонсував початок швидких змін президент Зеленський, виступаючи перед депутатами Ради.
Зміни почались набагато швидше, ніж можна було сподіватись, буквально одразу.
У четвер, 29 серпня, новий президент спостерігав, як складає присягу нова Верховна Рада, де його партія отримала монобільшість.
Після перших формальностей “Слуга народу” показала, що насправді означає це слово.
За кілька годин, навіть без перерви на обід, партія Зеленського повністю перезавантажила владу в країні. Ще раз — повністю!
Всі призначені на ключові керівні посади в країні — люди Зеленського.
Більше того. Весь оновлений склад уряду — сформований Зеленським, президент особисто проводив співбесіди з кандидатами та ухвалював рішення про їхнє призначення.
Багато хто з депутатів його фракції до останнього точно не знали, за кого їм доведеться голосувати. І це — чи не головна ознака нової парламентської реальності.
З 17 членів Кабміну 11 — чоловіки, 6 — жінки. Середній вік урядовців — 39 років.
За часів Порошенка в Україні, хай часом формально, але зберігалась парламентсько-президентська форма правління. Тепер же, в епоху Зеленського, маятник круто заносить в бік президентської моделі, коли одна людина відповідає за все і завідує усім.
Новий уряд відрізнятиметься від попереднього переформатуванням міністерств.
Відтепер не буде окремих Мінагрополітики, яке віддали у сферу управління Мінекономіки.
Мінекології об'єднано з Міненергетики.
Мінветеранів і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій стануть одним цілим.
Така ж доля чекає на Мінкультури, Мінінформ і Мінмолодьспорт — тепер буде єдине Міністерство культури, молоді та спорту.
З'явиться нове Міністерство цифрової трансформації.
Таким чином, згідно з наявними наразі даними, новий Кабмін складатиметься з 15 міністерств замість 19, які були в уряді Гройсмана.
До нового Кабінету міністрів входитимуть 17 міністрів — замість 25, як раніше.
Ще однією новацією стане відсутність першого віце-прем'єра і скорочення кількості посад віце-прем'єрів, яких буде не 6, а лише 2.
Хто увійшов до складу нового уряду, звідки взялись і з ким пов'язані міністри, читайте в матеріалі “Української правди”.
Склад нового уряду, голова СБУ, генпрокурор:
віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації
міністр фінансів
міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
міністр закордонних справ
міністр оборони
міністр внутрішніх справ
міністр енергетики та захисту довкілля
міністр інфраструктури
міністр культури, молоді та спорту
міністр юстиції
міністр освіти і науки
міністр розвитку громад і територій
міністр охорони здоров'я
міністр соціальної політики
міністр Кабінету міністрів
міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб
голова Служби безпеки України
генпрокурор
Дмитро Кулеба — віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції
Біографія: 38 років. Народився в Сумах. Дипломат та фахівець з комунікацій, представник України при Раді Європи.
Випускник Київського інституту міжнародних відносин, працює у структурі МЗС з 2003 року. У 2013 році пішов з державної служби та очолив благодійну організацію Фонд культурної дипломатії UART.
Ширшому колу став відомий у період Революції Гідності, яку активно підтримував.
Навесні 2014 отримав запрошення повернутися в МЗС на посаду посла з особливих доручень, де очолив інформаційний напрямок. Саме тоді завдяки Дмитру в міністерстві з'явився напрямок “Культурна дипломатія”.
З 2016 року указом президента Петра Порошенка був переведений на посольську посаду в Страсбург.
Медійно активний, в тому числі відомий завдяки публічному просуванню ініціатив, пов'язаних із захистом прав людини в анексованому Криму, а також підтримці роботи української делегації у ПАРЄ. Через свою активну роботу у Страсбурзі має хороші відносини з європейськими дипломатичними колами.
Кулеба продовжує дипломатичну династію. Його батько — один із найдосвідченіших дипломатів, був послом у Єгипті, Чехії. Зараз займає позицію надзвичайного і повноважного посла у республіці Казахстан.
У 2018 році Дмитро Кулеба написав книжку “Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот”, де в тому числі поділився своїм власним досвідом у протидії російській інформаційній агресії.
Зв'язки:
У 2012-2013 роках працював радником віце-прем'єра, екс-голови МЗС Костянтина Грищенка.
Був членом команди міністра Павла Клімкіна, однак в уряд потрапив за рекомендацією прем'єра Олексія Гончарука.
Пряма мова:
“Головне для президента Зеленського — розуміти, що настрої в ключових столицях Європи дуже нагадують події 1938 року. Є бажання розвивати стосунки з Росією за рахунок третіх сторін. І команда президента Зеленського має усвідомити цей ризик і якомога швидше сформувати свій зовнішньополітичний блок”.
Михайло Федоров — віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації
Біографія: 28 років. Народився у Василівці, Запорізької області. Народний депутат від “Слуги народу”, радник президента з digital-напрямку.
Навчався у Запорізькому національному університеті на факультеті соціології та управління. Під час навчання був одним з активних учасників молодіжного громадського руху “Актив-Z”, який займався організацією різних соціальних проектів на підтримку молоді.
У 2012-2013 роках був “студентським мером” Запоріжжя. Брав участь у різноманітних соціальних та екологічних проектах у місті.
Отримував стипендію від ОБСЄ в рамках процесів моніторингу за екологією Запоріжжя.
В 2013 році у віці 22 років Федоров заснував власне digital-агентство SMMSTUDIO, яка займається збільшенням продажів через рекламу в соцмережах. Одним з клієнтів компанії був “Квартал-Концерт”.
Перед появою у команді Зеленського займався бізнесом в сфері IT. Згідно з його декларацією, за 2018 рік отримав 4,4 млн гривень доходу від підприємницької діяльності.
Незважаючи на схильність до цифрового простору, разом з дружиною задекларували більше півмільйона доларів готівкових коштів.
Став відомий широкому загалу після того, як очолив digital-напрямок президентської кампанії Зеленського. Був творцем мережі “власних медіа” кандидата. Саме Федоров відповідав за створення і просування каналів у всіх соцмережах: YouTube, Instagram та Facebook, Telegram.
Під час виборів відзначився тим, що з порівняно невеликим бюджетом зумів організувати якісну діджитал-кампанію, завдяки якій Зеленський значно переважав конкурентів у роботі з соцмережами.
В команді Зеленського відповідає за реалізацію проекту “Держава у смартфоні”, в рамках якого планується усі державні послуги зосередити на одному сайті.
Зв'язки:
У 2014 році балотувався до Верховної Ради за списками партії Геннадія Балашова “5.10” під номером 166.
Під час президентської кампанії фігурував у журналістському розслідуванні, отримував гроші для підтримки інтернет-ресурсів команди Зеленського від Сергія Шефіра не через офіційні рахунки виборчого фонду, а готівкою в офісі Зе!команди.
Пряма мова:
“Я прийшов з бізнесу, у мене своє діджитал-агентство. Але тепер думаю: як би я жив, якби не став частиною Зе!команди?”
“Там, де можна, чиновників потрібно взагалі виключити з процесів. Цифра для цього — самий зрозумілий і доступний інструмент“.
“Я б не рекомендував знімати блок з Однокласників і Вконтакте, тому що не бачу в цьому доцільності. Там досить багато контенту, який негативно впливає на українців”.
“Точно на наступних президентських виборах (можна буде голосувати онлайн — УП). Але я буду робити все, щоб, можливо, пілотно, можливо, повноцінно були і місцеві вибори. Це складне технічне завдання, в якому найголовнішим є забезпечення конфіденційності, цілісності та анонімності голосування”.
Біографія: 42 роки. Народилася у Рівному. Міністр фінансів.
У 1993-1998 роках навчалася в Національному університеті “Києво-Могилянська Академія”, магістр з екології. У 1999-2001 роки навчалася в Індіанському Університеті в Блумінгтоні (штат Індіана, США), де отримала ступінь магістра в галузі міжнародних публічних фінансів і торгівлі (MPA).
Після навчання Маркарова обіймала посади радника з економічної політики та менеджера із зовнішніх та корпоративних зв'язків в американському фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund.
У 2000 році проходила практику в Світовому банку в США, працюючи в групі банків та фінансових ринків регіону Європи та Центральної Азії.
До переходу на державну службу 12 років очолювала Інвестиційну групу ІТТ в якості голови правління — президента ПрАТ ІК ІТТ-Інвест.
У 2012 році Маркарова разом із своїм чоловіком Данилом Волинцем купили у братів Клюєвих “Актив-Банк”. Навесні 2014 року Маркарова і Волинець перепродали його групі інвесторів, які, за даними учасників ринку, були близькі до бізнесмена Олександра Антонова.
У березні 2015 року прийшла працювати у Міністерство фінансів на посаду заступниці міністра-голови апарату Мінфіну, яким тоді керувала Наталка Яресько.
У міністерстві відповідала за реформування системи управління державними фінансами.
Після звільнення уряду Арсенія Яценюка залишилась працювати у Мінфіні.
2016 року Маркарову було призначено на посаду першого заступника міністра фінансів, яким тоді став Олександр Данилюк.
У серпні того ж року обійняла також посаду урядового уповноваженого з питань інвестицій.
Після конфлікту прем'єра Володимира Гройсмана з Данилюком, в результаті якого останній втратив посаду, стала в.о. міністра.
У листопаді 2018 року Верховна Рада призначила Маркарову міністром фінансів.
Мама чотирьох дітей.
Зв'язки:
Поява Маркарової у Мінфіні Яресько не була випадковою. З нею Маркарова була знайома давно.
Яресько була співзасновницею і головною виконавчою директоркою інвестиційного фонду Western NIS Enterprise Fund, який зараз перебуває в управлінні Horizon Capital, і в якому тоді працювала Маркарова.
Примітно також, що після скандалу Гройсмана з Данилюком, Маркарова зберегла хороші робочі стосунки з останнім.
Данилюк активно підтримував кампанію Володимира Зеленського і наразі обіймає посаду секретаря РНБО.
Чоловік Маркарової Данило Волинець — екс-голова наглядової ради “Ощадбанку” і власник 75% акцій “Акордбанк”.
Пряма мова:
“Перше, що необхідно для утримання макрофіскальної рівноваги — це “життя по кишені”, тобто збереження бюджетного дефіциту на рівні, який ми можемо собі дозволити. Друге — значно скоротити рівень боргу, і попереду у нас — кілька років значних виплат. При цьому ми маємо не лише аналогічні проблеми старіння населення, пенсійної напруги, низької продуктивності та недостатніх інвестицій — ми ще й мусимо вистояти у війні і завершити ключові реформи”.
“Я, як людина, що тривалий час була задіяна в бізнесі, ще з Наталією Яресько, пріоритетом вважаю зменшення податків на зарплату. Саме тому ми домоглися зниження єдиного соціального внеску вдвічі”.
“Перше — це сфокусуватися на продуктивності... Вмінь і навичок, й інфраструктури, і доріг, і портів, і решти у нас набагато менше. Інвестуючи в це як державні ресурси, так і приватні, можна відчутно збільшити продуктивність. Тому ми точно мусимо ремонтувати дороги, будувати, маємо прийняти закон про концесії і долучити капітал у порти, в аеропорти”.
“Ми повинні відкрити ринок землі. Друге питання — це створення і поліпшення державних інститутів. Вільне та незалежне судочинство — обов'язкова умова, щоб сюди прийшов інвестор. Третє — велика приватизація. Четверте — великий блок питань: доступ до капіталу, торгівля та інвестиції”.
Тимофій Милованов — міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Біографія: 44 роки. Народився та виріс у Києві. Почесний президент Київської школи Економіки (KSE).
Отримав магістерські дипломи в КПІ та Києво-Могилянській Академії. У 1999 році — ступінь магістра економіки в Київській школі економіки.
У 2004-му захистив дисертацію і отримав науковий ступінь (PhD) в Університеті Вісконсін-Медісон, США. Довгий час викладав в європейських і американських вишах. Зокрема у Рейнському університеті ім. Фрідріха Вільгельма в Бонні, Державному університеті Пенн, Пенсільванському і Пітсбургському університетах.
Як писав Милованов у своєму блозі на УП, після подій 2013-2014 років він почав приділяти більше уваги Україні.
“Питання про те, чи варто повністю відмовитися від позиції у Пітсбурзі і повернутися в Україну, постійно виникало у мене в голові”, — розповідав він.
Тоді ж Милованов починає все частіше з'являтися в українському медіапросторі. Він пише колонки та блоги для ЗМІ, дописи на Facebook, стає організатором та лектором різноманітних навчальних програм, де просуває ідеї ринкової економіки та необхідності ліберальних реформ в Україні.
У 2014 році Милованов стає співзасновником аналітичної платформи VoxUkraine. Цього ж року український Forbes включає його до рейтингу Top Economic Thinkers.
У липні 2016 року постановою Верховної Ради призначений членом Ради Нацбанку, а вже за 5 місяців стає заступником голови Ради національного регулятора.
Зв'язки: Милованов став відомий широкому загалу українців після того, як разом з KSE організував у Трускавці тижневий тренінг майбутніх зе!депутатів.
Там 250 новообраних парламентарів від “Слуги народу” вчилися, як бути ефективними під час роботи у Верховній Раді. Вони вивчали публічну політику, макроекономіку, бюджет, законодавчі процеси та побудову загальної стратегії партії.
Тоді Милованов пояснював, що організоване KSE навчання майбутніх нардепів не має політичного контексту. А на президентських виборах він особисто віддав свій голос за Петра Порошенка.
Під час роботи у Раді Нацбанку Милованов позитивно характеризував монетарну політику регулятора часів Валерії Гонтаревої, реформу банківського сектору.
Пряма мова:
“Економічна програма, яка потрібна Україні, вміщується в одне словосполучення — “ринкова економіка”.
“Нам потрібен ринок капіталу. Нам потрібен ринок землі. Нам потрібен ринок освіти. Нам потрібен ринок для пенсійних заощаджень”.
“Відсутність нормального ринку землі завдає власникам паїв 86 млрд грн збитків. Втрачають фермери, село, економіка”.
“Ми маємо будувати капіталізм, коли той, хто зробив багато, отримує також багато”.
“Можна гаркнути на правоохоронні та антикорупційні органи. Мовляв, хлопці, ідіть доїть великий бізнес, а маленький — зась. Щоб усі знали, що маленький бізнес недоторканний. Тоді з'явиться культура підприємництва. Люди почнуть собі заробляти”.
Вадим Пристайко — міністр закордонних справ
Біографія: 49 років. Народився у Кілії Одеської області. Суміщає посади представника України при НАТО та заступника глави ОПУ.
За освітою — фахівець з інформаційних технологій (КПІ), за фахом — кар'єрний дипломат. Працює у сфері міжнародних відносин з 1993 року. У структурі МЗС з 1997 року.
У 2014-2017 роках працював заступником, першим заступником міністра, а також керівником апарату МЗС у команді Павла Клімкіна. Має досвід роботи послом України в Канаді (2012-2014) та очільником місії України при НАТО (з 2017 року і донині).
У дипломатичній спільноті відомий як переконаний євроатлантист, опікується тематикою НАТО щонайменше з 2007 року, коли працював у профільному департаменті МЗС.
Пристайко не був частиною Зе!команди під час кампанії, однак після перемоги Володимира Зеленського на виборах допомагав його команді готуватися до міжнародних переговорів, зокрема у контактах із генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом — їхня перша розмова відбулася у ніч після виборів.
Згодом отримав офіційне запрошення долучитися до команди Зеленського.
Його призначення заступником глави АП (а потім ОПУ) стало одним із тих, що викликали однозначне схвалення міжнародних партнерів, для яких воно свідчить про збереження курсу України на ЄС та НАТО.
Попри досвід роботи на найвищих посадах у дипломатичній службі, а також дворазовий досвід керівництва посольством, Пристайко досі не має дипломатичного рангу надзвичайного та повноважного посла.
Президент Порошенко, який стикався із критикою через призначення дипрангу своїм соратникам, чомусь не вважав за доцільне підвищити свого посла в НАТО у дипломатичній ієрархії.
Зв'язки:
Екс-глава МЗС Павло Клімкін розповідав, що саме він порекомендував Зеленському взяти у команду Вадима Пристайка, а також Лану Зеркаль, які працювали його заступниками.
Водночас, Пристайка не можна вважати “людиною Клімкіна”. Радше, вони мають тривалий досвід співпраці у структурі МЗС.
Батько міністра (помер у 2008) був генерал-лейтенантом юстиції, працював заступником глави СБУ у 1996-2004 роках.
Пряма мова:
“Деякі союзники прямо запитують мене: Who is Mr. Zelenskyi?.. Та я переконаний, що співпраця з Альянсом і майбутній вступ України до Організації не стануть розмінною монетою при будь-яких політичних розкладах”.
Андрій Загороднюк — міністр оборони
Біографія: 42 роки. Народився у Києві. Член наглядової ради “Укроборонпрому”, позаштатний радник Володимира Зеленського.
Здобув юридичну освіту у Київському національному університеті імені Т. Шевченка. Також навчався в Університеті Уорвік та Оксфордському університеті — отримав диплом з відзнакою.
Згідно з офіційною біографією, “має більше 16 років досвіду роботи на керівних посадах у гірничо-видобувній і виробничій галузях”. Одразу після здобуття першої вищої освіти почав працювати генеральним директором фінансового агентства “Гелвекс”. Нині значиться одним із власників фірми.
Пізніше Загороднюк працював у нафтогазовому “Концерні Надра”, який належить його батьку. За 4 роки змінив у компанії кілька посад. У 2007 році почав обіймати посади у фірмі “Ай Ді Ем”.
Нині ця фірма перейменована на Discovery Drilling Equipment, належить Загороднюку та виробляє бурові установки. Фірма хизується, що її обладнання працює на 5 континентах.
У 2014 році майбутній міністр долучився до волонтерського руху, допомагаючи армії обладнанням та технікою, буржуйками для бійців.
У серпні 2015 року Загороднюк очолив Проектний Офіс Реформ Міністерства оборони. На цій посаді він залишався до початку 2018 року.
5 липня Загороднюк став позаштатним радником Зеленського. Ще за кілька днів президент призначив його членом Наглядової ради концерну “Укроборонпром”.
Зв'язки: Батько міністра, Павло Загороднюк, теж володіє бізнесом у сфері геології та геодезії, очолював Спілку геологів України. Протягом останніх трьох років його фірми виграли державних тендерів майже на 373 мільйони гривень.
Загороднюк-старший є власником та головою наглядової ради “Групи Надра”, яка займається видобутком нафти і газу. Також з весни цього року він значиться у складі наглядової ради “Укрнафти”, близької до олігарха Ігоря Коломойського.
У 2008 році за прем'єрства Юлії Тимошенко Павло Загороднюк увійшов до Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування. Пізніше був радником прем'єра Миколи Азарова й агітував за збільшення видобутку сланцевого газу та брав участь у різноманітних заходах на цю тему, зокрема й організованих тодішньою владою.
Пряма мова:
“Надзвичайно важливо розуміти, що армія залежить від волі громадянського суспільства, а не навпаки. Тому суспільство не повинно чекати, поки армія зміниться і буде готова його захищати. Завдання суспільства — консолідуватися і задати необхідну траєкторію для таких змін. Так відбувається у всіх, без винятку, країнах НАТО; так повинно бути у нас”.
“Захист нашої країни — завдання професійних сил оборони, а їх реформа — завдання кожного з нас”.
“Головне, що треба зробити нам, — це повернути державну політику обличчям до простого військовослужбовця”.
“Нарешті, від слів до діла, перейти до реформування за стандартами НАТО. Як кажуть, маленька Червона армія ніколи не переможе велику Червону армію”.
Арсен Аваков — міністр внутрішніх справ
Біографія: 55 років. Народився в Баку. Політичний діяч. Незмінний міністр внутрішніх справ після Революції Гідності.
В активній політиці з початку 2000-их. Був спершу членом виконкому Харківської міськради, а після Помаранчевої революції став главою Харківської ОДА. Втратив цю посаду стараннями президента Віктора Ющенка перед другим туром президентських виборів 2010 року.
Восени 2010 року балотувався на посаду харківського мера, але в ході досить брудної кампанії програв Геннадію Кернесу, своєму одвічному опоненту.
На початку 2012 року Харківська обласна прокуратура порушила кримінальну справу проти Авакова, яка стосувалась відчуженя 55 га землі. На відміну від лідерки БЮТ Юлії Тимошенко, яка у той час переслідувалась режимом Януковича і перебувала під вартою, Аваков вирішує тимчасово емігрувати з України в Італію.
Саме з того часу його родина веде італійський бізнес, у тому числі дружина володіє величезною віллою.
У вигнанні Аваков пробув до парламентських виборів восени 2012 року, коли його обрали в Раду за списком об'єднаної опозиції “Батьківщина”.
У 2013 році Аваков — один із непублічних лідерів Революції Гідності. Саме в цей період вибухову популярність отримує його сторінка у Facebook, через яку згодом його часом називатимуть Facebook-міністром.
Після втечі Януковича з країні у січні 2014 року Аваков спершу тимчасово, а згодом повноправно стає міністром внутрішніх справ. І залишається ним от уже шостий рік.
У 2014-му Аваков був керівником успішної операції по недопущенню у Харкові сценарію зі створення “народної республіки”.
Авакова вважають основним ідеологом і реалізатором перетворення Внутрішніх військ у боєздатну Національну гвардію.
У той же час, саме за його керівництва була провалена велика переатестація поліцейських, а реформа міліції звелась до косметичних змін та перейменувань.
За часів президента Порошенка Аваков став його ключовим противником, фактично очоливши те крило влади, яке протистояло президенту.
Маючи контроль над половиною уряду та вплив на фракцію НФ в парламенті, Аваков отримак блокуючий пакет на рішення влади, і його ім'я почало виринати нарівні із Порошенком у таких історіях, як розподіл газового бізнесу Януковича чи відділення літієвих родовищ.
Саме відомство Авакова по факту “кришувало” незаконний ігровий бізнес, який попри заборону процвітає в Україні.
На базі МВС колишній радник Авакова Ілля Кива, який зараз є депутатом медведчуківського “За життя”, сформував напівлегальний збройний загін.
Під час президентських виборів Аваков працював “на забезпечення чесних виборів”, що часом зводилось до банальної роботи проти Порошенка. А уже після виборів олігарх Ігор Коломойський заявляв, що Аваков є “гарантом” порядку на виборах і що він “усіх влаштовує”.
За останні роки Аваков став фігурантом кількох гучних скандалів. Перш за все йдеться про справу “рюкзаків Авакова”, коли слідчі НАБУ звинуватили сина міністра у поставках неякісної продукції для солдатів за завищеними цінами і з використанням ресурсів МВС. Пізніше справу розвалили: САП вивела із неї сина Авакова і його заступника Чеботаря, а третій фігурант взяв вину на себе і відбувся умовним терміном.
Крім того, саме відомство Авакова безрезультатно розслідує вбивство журналіста Павла Шеремета. Також саме службовці поліції намагались покривати виконавців вбивства активістки Катерини Гандзюк.
Заможна людина. У 2013 році журнал “Фокус” оцінював статки Авакова у майже 100 мільйонів доларів. Автор двох книг есеїв та публіцистики. Колекціонер вина. Фінансував зйомки фільмів. Знавець і любитель Італії та її культури.
Зв'язки: Легше перерахувати, з ким із політиків в Авакова зв'язків немає. Проте окремо варто зупинитись на особливо теплих стосунках міністра з олігархом Ігорем Коломойським, з яким вони зустрічались у день інавгурації Зеленського.
Пряма мова:
“Після виборів президент стане не вершителем доль, як багатьом здається сьогодні, а всього лише одним з елементів — хоча і дуже важливим — державної системи... Нікуди не подінеться армія, яка продовжить захищати цілісність країни; залишиться МВС, яке забезпечить порядок і безпеку; залишиться уряд, який відповідає за економіку, бюджет, соціальні питання; залишиться парламент, який формує законодавчу базу України”.
“Жоден президент чи політик в Україні не зможе зайти за ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ, які окреслило сучасне українське суспільство.
Це, перш за все, територіальна цілісність України, питання повернення окупованих територій Донбасу і анексованого Криму — подальша їх реінтеграція; це орієнтація на європейську і євроатлантичну інтеграцію; це економічна незалежність від РФ і неприпустимість будь-яких поступок агресору; це — повага громадянських свобод, безпека і необхідність гідного матеріального рівня життя громадян України. За великим рахунком — все!”
“Порядна людина з іншого світу (про Зеленського). З іншої площини. Готовий розбиратися з проблемами, але одночасно визнає, що в багатьох питаннях не цілком компетентний. У моєму розумінні, це означає, що він готовий делегувати повноваження. Але тут виникає запитання: чи зможемо ми — українське суспільство — запропонувати якість еліти, якій реалізацію таких повноважень можна доручити?”
Олексій Оржель — міністр енергетики та захисту довкілля
Біографія: 35 років, киянин; обраний нардепом від “Слуги народу”, до цього працював у BRDO — Офісі ефективного регулювання.
Навчався у Київському політехнічному інституті, де закінчив Інститут енергозбереження та енергоменеджменту. Має ступінь магістра за спеціальністю енергетичний менеджмент.
Згідно з офіційною біографією, з 2006 по 2014 рік Оржель працював у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Зокрема, керував відділом комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.
З 2014 року працював у приватному секторі та очолював Українську асоціацію відновлюваної енергетики. За два роки увійшов до складу громадської ради при Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.
На парламентські вибори 2019 року йшов 16 номером у списку “Слуги народу”. На момент обрання нардепом керував сектором “Енергетика” в Офісі ефективного регулювання (BRDO) та був членом правління організації.
Одружений, має дочку.
Вночі на 29 серпня Оржель подав декларацію кандидата на посаду, не позначивши саму посаду. Згідно з документом, минулого року він заробив майже 1,5 мільйона гривень.
Зв'язки: Оржель на момент виборів у Раду був одним із керівників BRDO, який очолював новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Пряма мова:
“Новий президент, якщо це людина, яка прийняла рішення самостійно, відмовилась від комфортного життя відомого артиста, для того, щоб взяти на себе тягар вести Країну у майбутнє... чітко усвідомлюючи, що буде дуже непросто... хай у нього все вийде, це шанс увійти в історію. Але у нового президента нема права на помилку, і якщо він з першого свого робочого дня не буде робити все можливе і неможливе для результату, вже через рік він стане головним ворогом Країни... а там можуть бути нові вибори, новий шанс будувати майбутнє країни”.
“Через неефективні рішення, корупцію і популізм українська економіка та споживачі стали заручниками бідності. Так працює олігархічна економіка”.
“Реформувати ринок генерації, просто наклавши європейську кальку, не можна. Вітчизняний ринок має особливості, які необхідно враховувати. Головними передумовами для успішної реформи в наших реаліях є посилення антимонопольних вимог до учасників ринку генерації, створення можливостей для відкриття імпорту, будівництва нової генерації й систем акумулювання. Конкуренція на ринку електроенергії з'явиться лише за умови зміни структури власності”.
Владислав Криклій — міністр інфраструктури
Біографія: 32 роки. Родом з Києва. Керівник Головного сервісного центру МВС України.
Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Отримав диплом магістра економічних наук з відзнакою.
Розпочав професійну кар'єру з приватного сектору. З 2002 по 2008 працював начальником відділу по роботі з цінними паперами на фондовому ринку в КБ “Інтербанк”.
З 2008 по 2010 — в департаменті корпоративних фінансів в інвестиційній компанії “Аструм інвестиційний менеджмент”.
З 2011 по 2013 — розвивав платформу продажу квитків “Кіно-театр”.
У 2014 році розпочав кар'єру у державних органах та став радником міністра МВС Авакова, опікувався впровадженням інформаційних технологій.
Приблизно у цей час, за даними відкритих джерел та громадського руху “Чесно”, слідчі управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області запідозрили компанію, де Криклій був бенефіціаром, у незаконній діяльності.
28 липня 2015 року було відкрито кримінальне провадження за фактом фіктивного підприємництва та сприяння в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах.
Криклій каже, що справами фірми не цікавився, та стверджує, що на момент відкриття кримінального провадження передав корпоративні права в управління.
Того самого 2015-го року міністр МВС призначив Криклія заступником начальника Департаменту ДАІ.
Напередодні призначення на посаду в ДАІ Арсен Аваков поставив Криклію задачу “реалізувати реформу корумпованої мережі МРЕВ і замінити її на систему Центрів надання адміністративних послуг МВС за грузинським і європейським зразками”.
Буквально за декілька місяців Аваков зробив Криклія керівником Головного сервісного центру МВС України. На цій посаді він пропрацював 3,5 роки до самого обрання народним депутатом від “Слуги народу”.
Як вихваляються у МВС, за 3 роки реформи сервісних центрів командою Криклія було створено 114 сервісних центрів МВС нового зразка, які надають послуги за принципом “єдиного вікна”, 25 мобільних сервісних центрів у віддалених населених пунктах, запрацював електронний кабінет водія.
Зв'язки:
Швидка кар'єра у МВС, починаючи одразу з радника міністра, говорить про те, що без допомоги Арсена Авакова тут не обійшлося. Запитання щодо його зв'язків з очільником МВС Криклій чув неодноразово. Завжди коментував, що Аваков не просував його по службі, але погоджувався, що “підтримка міністра була”.
Криклій був учасником праволіберального руху “Люди важливі”, який організували перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, депутат Київради Сергій Гусовський, Віктор Андрусів та новопризначений прем'єр-міністр Олексій Гончарук.
Пряма мова:
“Я вибрав для себе групу інфраструктури, бо це фундамент для розвитку держави. Годі говорити, що ми аграрна країна. Так, у нас неймовірні можливості в сільському господарстві. Але ми ще не реалізували свого потенціалу в частині інфраструктури. Ми можемо стати транспортним хабом для Європи й Азії”.
“Якщо ви хочете, щоб країна і далі жила за квотами і “договорняками” — в жодному разі не голосуйте за політичну партію “Слуга народу”. Бо ми маємо реальний шанс це зламати, не враховувати забаганки інших партій, шукати підтримку не в партіях, а людях, обирати технократів до всіх рівнів влади”.
“Один із пріоритетів — дороги. Їх мають будувати швидко, якісно, незалежно. Водночас важливо, щоб їх грамотно експлуатували і вчасно ремонтували”.
“Нам треба розвивати авіаційне сполучення всередині країни. Для цього слід вкладати в ремонт і будівництво злітно-посадкових смуг, знаходити операторів, які займуться обслуговуванням аеропортів”.
Володимир Бородянський — міністр культури, молоді та спорту
Біографія: 45 років. Народився у місті Новий розділ, на Львівщині. Медіаменеджер.
У 1997 році закінчив фінансово-економічний факультет за спеціальністю “Фінанси і кредит” Київського національного економічного університету.
Останні 20 років свого життя Бородянський присвятив роботі у ЗМІ. Медійну кар'єру він розпочав у 1998 році, коли став комерційним директором газети “Московский комсомолец в Украине”
З 2000 року керував відділом з управління медіаактивами “Альфа-банку” в Україні, де займався бізнес-проектами: Новий канал, “Наше радіо”, “Московский комсомолец в Украине”.
У 2004 році очолив правління телеканалу СТБ, який у тому ж році перейшов у власність олігарха Віктора Пінчука. На чолі з Бородянським телеканал СТБ поступово переформатувався на розважальний, з'явилися нові, іноді провокативні, телепрограми та шоу, найвідоміші з них — “Битва екстрасенсів”, “Хата на тата”, “Холостяк”, “Танці з зірками”, “Зважені та щасливі”.
За часів Бородянського у співвиробітництві StarLight Films і FILM.UA був знятий український костюмований серіал “Кріпосна”, який вийшов на екрани на початку 2019 і став найрейтинговішим за останні 6 років.
Саме з професійним керівництвом Бородянського пов'язують швидкий ріст популярності каналу, підлеглі навіть називали керівника “батьком” СТБ. Як розповідають колеги Бородянського, робота на телеканалі була однією з головних справ його життя. На робочому місці він знаходився з ранку до пізнього вечора, був включений у всі процеси, які відбувались під час виробництва.
Коли Бородянський почав керувати СТБ, телеканал мав частку близько 4%, а у 2018 році — майже 9%. Він пропрацював на цій посаді близько 14 років.
З 2012 року по грудень 2018 року — поєднував керівництво телеканалом з посадою директора медіагрупи StarLightMedia (входять телеканали: СТБ, ICTV, Новий, M1, M2), яка належала подружжю Пінчуків. StarLightMedia є найбільшою в Україні медіа групою за часткою телепереглядів.
У 2018 році пішов з посади в СТБ та StarLightMedia. Олена Пінчук характеризувала звільнення Бородянського як рішення обох сторін. А сам медіаменеджер тоді написав:
“У Starlight була дискусія, що і як потрібно робити далі, і на якомусь етапі ми розійшлися в розумінні, як група експертів повинна розвиватися. А я впевнений: якщо менеджер не підтримує бачення наглядової ради і/або акціонера, то він буде заважати. А це нечесно. Я не був згоден з низкою ідей, і в якийсь момент ми прийняли рішення, що я буду йти.”
29 липня 2019 року Зеленський призначив Бородянського своїм позаштатним радником з гуманітарних питань.
Зв'язки:
Бороднянський багато років працював на топових позиціях у медіаресурсах Віктора Пінчука. Має гарні стосунки з усіма керівниками провідних телеканалів.
За словами екс-гендиректора “1+1”, а нині депутата від “Слуги народу” Олександра Ткаченка, ще під час парламентської кампанії представники Зе!команди неодноразово зверталися за порадами до Бородянського.
Він допомагав в обговорюванні бачення діяльності нового Комітету з питань інформаційної та гуманітарної політики та законопроектів, які необхідно ухвалити передусім.
Пряма мова:
“У моєму розумінні, ЗМІ повинні бути економічно незалежними. Це дуже важливо: їхня економіка повинна бути пов'язана з їхньою діяльністю, вони повинні стати бізнесом”.
“Зустрівшись і поговоривши з президентом, я йому повірив. Повірив, що він налаштований рішуче, що він готовий битися за країну, в сенсі боротися за незалежну сильну державу до кінця. Повірив, що зараз третій історичний шанс (після 2005-го і 2015-го), і, якщо я не наважуся зараз, то буде нечесно по відношенню до країни і самого себе. Сидіти на кухні і давати поради кожен може, а зробити... Для мене це стало викликом”.
“Я вважаю, що російський продукт повинен бути заборонений. Якщо ви хочете побудувати українську сильну незалежну державу, у нас має бути відповідь, як ми це будуємо і інформаційна політика — частина відповіді”.
“У країни повинна бути гуманітарна стратегія. Україна — частина динамічно мінливого світу. І українці в цьому новому світі повинні бути успішними, задоволеними, щасливими, їм потрібні навички, вміння, розуміння того, що відбувається. І ми повинні розуміти, як зробити так, щоб забезпечити їм цю можливість. Мова про освіту, як соціальних зв'язків, рівень довіри в суспільстві”.
Денис Малюська — міністр юстиції
Біографія: 37 років, народився у місті Дунаївці Хмельницької області. Обраний нардепом від “Слуги народу”, до цього працював у BRDO.
Навчався у КНУ імені Тараса Шевченка та в Університеті Лондона: в обох навчальних закладах здобув правничу освіту.
Батько міністра — Леонтій Малюська мав адвокатське свідоцтво. Крім того, його тезка фігурував у ЗМІ як начальник управління МВС у Хмельницькій області.
У 2000 — 2010 роках Малюська працював у юридичних фірмах і адвокатському об'єднанні. Спеціалізується на напрямках регулювання підприємницької діяльності, врегулювання спорів та банкрутства.
З 2010 року Малюська є консультантом Групи Світового банку. На цій посаді надавав технічну підтримку урядам України та країн Центральної Азії.
З 2016 року працював в Офісі ефективного управління (BRDO), де є головою правління. Згідно з декларацією кандидата в уряд, яку Малюська подав у день призначення, за минулий рік він заробив 1,2 мільйона гривень.
Нинішній чиновник раніше володів бізнесом з видавничої та рекламної діяльності, торгівлі, значився серед засновників адвокатської фірми. Після походу у політику вийшов з компаній.
Одружений, виховує 3 доньок та сина. Дружина, Людмила Рябчинська, працює у ГО “Фонд підтримки реформ в Україні” та консалтинговій Agriteam Canada, де якийсь час працював і сам міністр.
Зв'язки:
Малюська — не єдиний у команді Зеленського, хто прийшов у політику з Офісу ефективного управління. Його колеги обрались у парламент за списком “Слуги народу”, а один із них, Олексій Оржель, теж обійняв посаду в уряді. У BRDO вони працювали під керівництвом Олексія Гончарука, призначеного тепер прем'єром.
Пряма мова:
“Як тільки усвідомимо, що ми — сім'я (причому не Кайдашева), до Кремнієвої долини буде рукою подати”.
Ганна Новосад — міністр освіти і науки
Біографія: 29 років. Народилася у Ладижині, Вінницької області. Очільниця директорату стратегічного планування та європейської інтеграції у Міносвіти, народна депутатка від партії “Слуга народу”. 50 номер у списку.
Закінчила Український гуманітарний ліцей при КНУ імені Тараса Шевченка.
У 2011 році отримала ступінь бакалавра з політології в Національному університеті “Києво-Могилянська академія”.
В 2013 році отримала ступінь магістра європейських студій в університеті Маастріхту (Нідерланди). Стипендіат Фонду відкритого товариства.
Ганна почала свою роботу у МОН одразу після Майдану на посаді радниці тодішнього міністра освіти, згодом очолила управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН України, яке займається програмою “Горизонт 2020”.
Наприкінці 2017 року очолила директорат стратегічного планування та європейської інтеграції у Міносвіти.
Коли була обрана депутатом, висловлювала переконання, що одне із завдань партії — продовжити вже розпочату реформу середньої освіти “Нова українська школа”, а також здійснити реформування профосвіти та вищої освіти.
Зв'язки:
Після Майдану працювала радником міністра освіти Сергія Квіта.
Залишилася працювати в Міносвіти й після зміни міністра на Лілію Гриневич.
Пряма мова:
“Я готова працювати в будь-якій ролі, яку буде запропоновано, буде це міністерство чи комітет. Мені відповідальність брати не страшно, за умови, що в мене буде хороша й сильна команда. Без команди, навіть якщо ти найкращий у світі міністр, ти нічого не зробиш. Тому, якщо вдасться зібрати таку команду, цю відповідальність варто брати”.
“Найбільшим питанням, на яке має дати відповідь наступний уряд, — запускати чи не запускати швидше цю реформу в контексті старшої профільної школи”.
“Все, що я в цьому житті маю і як я себе в ньому почуваю, відбувається завдяки освіті, тому я надаю їй критично важливого значення”.
“Коли мені запропонували піти в Міністерство і займатися міжнародною співпрацею, у мене не було сумнівів.
Зате потім був чималий шок, бо можна як завгодно ідеалістично уявляти те, що хочеш зробити, але коли стикаєшся з бюрократією (навіть у нейтральному сенсі цього слова), потрібно багато часу, щоб зрозуміти всі нюанси роботи цієї машини”.
“Я зрозуміла, що мені дуже важливо мати роботу, яка має соціальний внесок, тому поки родина допомагає, я залишаюсь на держслужбі”.
“Мені дуже подобається, незважаючи на всю безкінечну критику. Люди рідко дякують, але часто кажуть, де ти недопрацьовуєш. І правильно роблять. Бо не можна охопити неохопне”.
Олена Бабак — міністр розвитку громад і територій
Біографія: 50 років. Народилася в Кривому Розі. Народний депутат 8 скликання від “Самопомочі”.
Закінчила Київський державний педагогічний інститут іноземних мов за спеціальністю “Іноземні мови”, також отримала MBA в Old Dominion University (штат Вірджинія, США).
Є директором та співзасновником ТОВ “Інститут місцевого розвитку”, який співпрацює з неурядовими організаціями у сфері реформування сектору ЖКГ та енергозбереження.
У 2014 році Олена Бабак стала народним депутатом від “Самопомочі”, вона була восьмим номером у партійному списку. Їй дісталася посада заступника голови комітету питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Також Бабак входила в робочу групу з питань реформування житлово-комунального господарства при Мінрегіонбуді.
У березні 2017 року Бабак склала депутатські повноваження, як вона зізнавалася, із особистих причин.
Зв'язки: За даними “Української правди”, кандидатуру Бабак президенту запропонував Олексій Гончарук, який був знайомий із депутаткою по роботі у BRDO.
Зеленському сподобалися професійні якості Бабак, і він майже одразу погодив її кандидатуру на посаду міністра.
Пряма мова:
“В уряді нам кажуть, що ми постійно критикуємо владу. Давайте не критикувати, а мислити критично, як наших дітей має навчити нова українська школа. Чому українці виїжджають до інших європейських країн, коли в Україні вже плиточника не знайти?”
“Яка європейська держава може мати в бюджеті 2 млрд грн, але припинити фінансування програм енергоефективності, коли 400 млн лише витрачено, і при цьому каже, як ми будемо добре жити, якщо підвищимо ціни на газ?”
“Дебати піднімають обізнаність суспільства в тих питаннях, у яких повинна бути компетенція в уряду і парламенту. Це має бути професійна розмова, і суспільство тоді формує попит на цю тему. Тоді уряд, який має бути відповідальний перед своїм народом, не може ігнорувати запит суспільства. Через дебати піднімається актуальність питання”.
Зоряна Скалецька (Черненко) — міністр охорони здоров'я
Біографія: 39 років. Народилась у Львові. Доцент та заступник декана факультету правничих наук Києво-Могилянки.
Закінчила Києво-Могилянську академію, отримала ступінь доктора правових наук в університеті Марії Кюрі в Любліні (Польща).
Скалецька є головою правління Української медико-правової асоціації, членом Всесвітньої асоціації медичного права, директором громадської організації Форум здоров'я.
Після Революції Гідності 2014 року Скалецька працювала експертом з питань медичної реформи в Реанімаційному пакеті реформ.
Колишні колеги по організації у спілкуванні з УП нарікали на Скалецьку за її інколи деструктивну позицію, коли вона критикувала медичну реформу Супрун та міжнародні закупівлі.
Також міністерка очолювала комісію при Міністерстві охорони здоров'я з питань реформування системи охорони здоров'я.
Черненко була заміжня за народним депутатом VIIІ скликання Верховної Ради від БПП Олександром Черненком.
Зв'язки:
Співрозмовники “Української правди” у партії “Слуга народу” та фармацевтичному бізнесі розповідають, що на посаду міністра охорони здоров'я Черненко порадив колишній власник клініки “Борис”, нардеп Михайло Радуцький.
Черненко проходила співбесіду у президента вранці 29 серпня, оскільки кандидатура Максима Степанова була відхилена Зеленським.
Пряма мова:
“Якщо є якась проблема в охороні здоров'я — винен міністр охорони здоров'я. Коли міністр охорони здоров'я каже: “Знаєте, нам потрібно змінити фінансову модель, нам потрібно змінити ситуацію з бюджетним фінансуванням, можливо, з бюджетними субвенціями”, — йому кажуть: “Почекай. Там, де гроші, у нас є Мінфін, є Мінекономіки. Там є компетентні люди, там є професійні департаменти по соціальній сфері — вони розберуться”.
“Ціль, вибрана МОЗ — ми маємо максимально перевести всю документацію в електронну форму, і пацієнт має максимально комунікувати з лікарем первинної допомоги.
Передбачається, що в майбутньому сімейний лікар має сам здійснювати моніторинг захворюваності у людей, які до нього прикріплені. Але допоки не запрацювала система первинної допомоги, як на мене, це є передчасне скасування цих документів. Це можна зробити в інший спосіб”
Юлія Соколовська — міністр соціальної політики
Біографія: 34 роки.Народилася в Хмільнику Вінницької області. Радник міністра фінансів.
Випускниця Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за спеціальністю “Облік і аудит”. Також закінчила Національну академію державного управління при президентові України.
Після закінчення університету працювала у девелоперській компанії “Міракс груп”, яка збанкрутувала. У 2009 році стала начальником відділу організаційної та аналітичної роботи Департаменту економіки та інвестицій КМДА.
Після Революції Гідності була призначена директором департаменту документообігу Мінекономіки. У своїй автобіографії, яку роздавали депутатам перед голосуванням за Кабмін, Соколовська зазначає, що була причетна до запровадження електронного документообігу.
У 2016 році Соколовська перейшла на роботу до Мінфіну, де очолила департамент витрат бюджету соціальної сфери, що займався питаннями фінансування сфери охорони здоров'я, спорту та молоді.
З 2017 року працювала в проектах USAID, де займалась впровадженням реформи охорони здоров'я, відповідала за аналіз мережі лікарень та впровадження електронної системи охорони здоров'я.
Зв'язки:
Юлія Соколовська працювала із колишнім міністром економіки Айварасом Абромавичусом та останні роки була радником міністра фінансів Оксани Маркарової.
Соколовська також знайома з новим міністром економіки Тимофієм Миловановим. Зокрема, він її запрошував прочитати лекції новообраним депутатам “Слуги народу” під час навчального курсу в Трускавці.
Цитати:
“У повній мірі відчуваю здобутки 8 березня... ось вона, довгожданна рівність))... 2.30 ночі... готую аналітику та матеріали, які необхідні на 8 ранку. Мабуть, все-таки не приєднаюсь до думок активістів по відміні свята”.
Дмитро Дубілет — міністр Кабінету міністрів
Біографія: 34 роки. Народився в Дніпрі. Український бізнесмен, екс-IT-директор Приватбанку, співзасновник мобільного банку monobank. Син Олександра Дубілета, колишнього керівника правління Приватбанку.
З 1996 по 2002 навчався у Дніпровській школі № 23, з 2000 — у школі Roycemore (Іллінойс, США). З 2004 року почав навчання у Hochschule Merseburg (Мерзебург, Німеччина). В 2012 року закінчив Лондонську бізнес-школу.
З 2005 по 2010 засновник та керівник компанії Fine Web, яка займалась розробкою інтернет-видань Formula1.ua, “ХайВей”, блог-сервісу Hiblogger.net, порталу про культуру Gloss.ua, новинної соціальної мережі Times.ua, а також порталу про теніс Tennis.ua.
Протягом 2010 року керівник проектів у Infosys, індійській компанії, що займається розробкою програмного забезпечення на замовлення для електронної комерції та телекомунікаційних підприємств, та MasterCard у Варшаві.
З 2012 по 2016 — IT-директор Приватбанку.
З 2015 року Дмитро Дубілет активно почав займатися впровадженням електронних державних послуг, для чого разом з однодумцями створив веб-ресурс iGov.
Крім того, Дмитро Дубілет є співзасновником і співвласником компанії Fintech Band, яка створила перший банк без відділень — Monobank.
Зв'язки:
Дмитро Дубілет працював в “Приватбанку” на той момент, коли Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов були головними акціонерами цього банку.
Серед співзасновників Fintech Band разом із Дубілетом-молодшим є батько Дмитра, екс-голова правління “Приватбанку” Олександр Дубілет, екс-перший заступник голови правління “Приватбанку” Олег Гороховський та ще декілька топ-менеджерів “Приватбанку”.
Варто також відзначити, що Monobank створений на базі “Універсал банку”, який належить ще одному екс-приватівцю, Сергію Тігіпку.
Має гарні стосунки із керівником фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією.
Пряма мова:
“На платформі iGov ми переводимо державні послуги в електронну форму. В Україні дуже багато всіляких “послуг”, через які громадяни і бізнес змушені взаємодіяти з нашими держорганами, роздаючи хабарі і втрачаючи час і нерви. Наша ідея проста: якщо послугу перевести на електронні рейки, від цього виграють усі“.
Оксана Коляда — міністр у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб
Біографія: 38 років. Народилася у місті Волочиськ, на Хмельниччині. Військова офіцерка, полковник запасу, учасниця бойових дій. Заступник міністра у справах ветеранів.
У 2002 році закінчила Львівський інститут внутрішніх справ, за спеціальністю правознавство. Майже одразу після навчання розпочала кар'єру у правоохоронних органах.
12 років свого життя, з 2003 по 2015 рік, присвятила роботі в Міністерстві внутрішніх справ. Пройшла шлях від старшого інспектора до першого заступника начальника департаменту зв'язків з громадськістю.
З 2015 по 2017 рік служила в ЗСУ. Була начальником управління комунікації та преси Міністерства оборони України.
Як значиться на офіційному сайті міністерства у справах ветеранів, під час роботи в управлінні Коляда започаткувала перші в Україні курси навчання та акредитації військових журналістів.
Працюючи у зоні АТО/ООС, Коляда розпочала створення регіональних військових прес-центрів у Авдіївці та Сєвєродонецьку.
Крім того, Коляда координувала роботу українських та іноземних журналістів, організовувала прямі включення та працювала безпосередньо на передовій (Промка, Зеніт, Бутівка).
Протягом 3 місяців 2017 року — заступник командувача АТО.
2016 — 2017 роках — голова робочої групи Комітету реформ Міноборони з розробки системи стратегічних комунікацій у ЗСУ.
Зв'язки:
Працювала заступницею голови міністерства у справах ветеранів Ірини Фріз, яка є давньою соратницею президента Порошенка. У 2019 році Фріз була обрана народною депутаткою від партії “Європейська солідарність”. Її і має змінити на посаді Коляда.
Коляду рекомендувала як “найкращу кандидатуру” на очільницю відомства громадська організація “Рух ветеранів України”.
Організація відома тим, що під час урочистостей до Дня Незалежності організувала альтернативний офіційним заходам Марш Гідності ветеранів. ЗМІ навіть згадували, що учасником маршу може стати президент Порошенко.
Пряма мова:
“Піклування про ветеранів має тривати не рік, не два, воно має тривати десятиліття. В України свій шлях — це забезпечення медичною допомогою, реабілітацією, наданням зручних сервісів. Ми маємо підтримувати навчання ветеранів, бізнес, маємо гідно вшановувати наших героїв, як живих, так і тих, хто віддав життя за Україну”.
“Завдання держави — це не тільки психологічна адаптація ветеранів, а й підтримка позитивного ставлення самого суспільства до людей, які захищали нашу безпеку”.
Силовики поза Кабміном:
Іван Баканов — голова Служби безпеки України
Біографія: 45 років, уродженець Кривого Рогу. Майже від самого початку президентства Зеленського був тимчасово виконуючим обов'язки голови СБУ, до походу у політику — офіційним директором студії “Квартал 95”.
Він здобув дві вищі освіти, отримавши дипломи ревізора та прокурора.
У другій половині 2000-х Баканов значився директором фірми “Екоенерджі”, яка і донині займається оптовою торгівлею паливом.
Дружина нинішнього силовика Оксана Лазаренко була керівником “ПКС “Енерготек”, що виробляє електроенергію. Ця компанія досі зареєстрована у столичній квартирі, яку Лазаренко вказувала як особисту.
Баканов розповідав ЗМІ, що працював у сфері альтернативної енергетики, в компанії, яка мала в експлуатації малі гідроелектростанції. За його словами, цей бізнес став жертвою рейдерів, які поклали оком на ГЕС.
Згадки про цю історію залишились і в судовому реєстрі. У 2011 році Служба безпеки відкрила справу проти двох фірм, в яких працювали Баканов і Лазаренко, через нібито розтрату державного майна. Йшлося про Богуславську та Дибинецьку ГЕС, які “Енерготек” та “Екоенерджі” отримали в оренду за результатами конкурсу, проведеного у 2007 році.
Правоохоронці стверджували, що конкурс був незаконним, а збитки оцінили у 3,88 мільйона гривень. Пізніше спірні електростанції продали фірмі “Енергія-1”. Нині це спільний бізнес Юлії Льовочкіної, сестри глави АП Януковича Сергія Льовочкіна, та бізнесмена Ігоря Тинного, якого пов'язували з Фірташем. Чим завершилась кримінальна справа — з відкритих джерел невідомо.
У 2012 році Баканов став головним юристом у “Кварталі 95”. Вже з початку 2013 року друг Зеленського значився офіційним директором студії. Він залишався на цій посаді до самих виборів.
Водночас Баканов очолив партію “Слуга народу” після її створення у 2017 році. Пізніше він керував і штабом Зеленського. Спершу один із головних соратників майбутнього президента залишався за лаштунками Зе!команди — в мережі навіть не було його фотографій.
На третій день свого президентства Володимир Зеленський призначив Баканова заступником голови СБУ. Спецслужбу тоді очолював Василь Грицак, який подав у відставку, проте продовжував виконувати обов'язки.
Після призначення Баканова в Службу безпеки йому одразу дали звання лейтенанта. А от оприлюднювати свою декларацію посадовець не став, мовляв, законом це не передбачено. Новий керівник СБУ стверджував, що хотів показати статки, однак його попередили про небезпеку, в тому числі, для близьких.
Зв'язки:
Баканов — давній друг і бізнес-партнер Зеленського. Розповідав, що познайомився із майбутнім президентом, коли їм було років по 5. Мовляв, вони навчались в одній школі та університеті, в одному дворі грали у футбол, а їхні сім'ї були у чудових стосунках.
Сам Баканов розповів, що його дружина — громадянка Росії. Після школи вона вступила до російського вишу, а з розпадом СРСР отримала тамтешній паспорт. Баканов каже, що з 1998 року Оксана Лазаренко живе і працює в Україні, з 2013 не їздила в РФ і наразі триває процес оформлення нею українського громадянства.
В одній квартирі з Лазаренко була прописана Світлана Бєляєва. Ця жінка — одна зі власників ресторанного бізнесу “кварталівців” і, ймовірно, родичка дружини Баканова, можливо — її молодша сестра.
Серед колишніх і нинішніх бізнесів Бєляєвої — фірма, які представляла в Україні російську компанію, та партнери-петербуржці.
Олександр Бєляєв, чоловік Світлани, також має неординарних бізнес-партнерів. Будівельну фірму він ділить, наприклад, з Михайлом Ковальовим, його братом Володимиром і Андрієм Машталапом.
Ковальови у часи президентства Януковича отримували мільярди гривень на державних тендерах, а журналісти пов'язували їх з екс-віце-прем'єром Борисом Колесніковим. Машталап у 2013-2014 роках вигравав тендери в енергетичній сфері, через які його фірма навіть стала фігурантом кримінальної справи про розтраті держкоштів, а вже після початку війни відкрив фірму у Росії.
Пряма мова:
“Насправді, робота Служби безпеки України дуже проста — ми повинні забезпечувати справедливий розподіл основних соціальних благ: законності та справедливості. Для цього ми всі повинні жити за законами та принципами, а не “понятіями”. Для цього ми повинні реформуватися”.
“Що я маю на увазі під реформою СБУ? Коли проста людина зустрічає співробітника Служби безпеки України — і усміхається йому у відповідь, бо почувається безпечно та захищено, більше того — якщо хоче йому допомогти, от тоді це реформа”.
Руслан Рябошапка — генпрокурор
Біографія: 42 роки. Народився у селищі Зеленогірське, на Одещині. Юрист, експерт з питань антикорупційної політики.
У 1998 році закінчив вже неіснуючий Міжнародний Соломонів університет у Києві.
Ще у юності почав працювати у Міністерстві юстиції, якому приділив близько 13 років свого життя. Пройшов шлях від головного спеціаліста до начальника Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та антикорупційну політику.
За президентства Януковича очолював Бюро з питань антикорупційної політики. В 2011 бюро закрили, а Рябошапка продовжив свою кар'єру в уряді вже в статусі заступника керівника Департаменту юридичного забезпечення апарату Кабміну.
Перед Революцією Гідності переходить на роботу в Transparency International Україна. Після зміни влади Рябошапка був якийсь час заступником міністра юстиції, разом з Данилюком брав участь у розробці закону про створення НАБУ.
У 2016 році був обраний членом Нацагентства з питань запобігання корупції. Але потрапив до Агентства не з першого разу.
Троє представників конкурсної комісії дали йому найнижчі бали. Зокрема, через те, що претендент “співпрацював з Лавриновичем” — міністром юстиції часів Януковича, заступником голови фракції “Партії регіонів”.
Пропрацювавши у НАЗК трохи більше року, написав заяву про звільнення через конфлікт з главою Агентства Наталією Корчак. Рябошапка відкрито ворогував з Корчак та навіть намагався відправити її у відставку, аргументуючи, що це єдиний шанс врятувати антикорупційне відомство.
Троє дітей Рябошапки є громадянами Франції. Це пояснюється тим, що дружина нового генпрокурора, українка Олеся Бартовщук працює у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) з головним офісом у французькому Страсбурзі.
Зв'язки:
Сам Рябошапка розповідає, що потрапив до команди Зеленського випадково. Його запросили як експерта на зустріч, де мали обговорювати майбутню антикорупційну політику Зе!команди.
Рябошапка стає частим гостем на подібних обговореннях і вже впродовж буквально декількох місяців йому пропонують стати радником Зеленського.
“Все сталося навіть не на офіційному рівні, а на емоційному. Я повірив Володимиру, він повірив мені”, — описує своє знайомство з майбутнім президентом Рябошапка.
Між тим, за даними УП, Рябошапка вже давно товаришує із головою Офісу президента Андрієм Богданом. Саме він і запросив Рябошапку на зустріч із Зеленським.
Пряма мова:
“Навіть без будь-яких посад я хотів би допомагати Володимиру (Зеленському, — УП), бути його радником, ділитися своїми знаннями і досвідом”.
“Антикорупційні органи мають бути незалежні, всі мають бути рівними перед законом, ніхто не має ховатися за імунітетом”.
“Моє перше враження про Зеленського: людина аномально порядна і аномально чесна. Я досить давно на державній службі. За 20 років багато людей зустрічав і таких, як він, можу перелічити на пальцях однієї руки”.
“На чолі нової правоохоронної системи повинні стати доброчесні професіонали. Люди, які не лише знають як і що робити, а й можуть сказати ні, в тому числі Коломойському, Ахметову чи Порошенку”.
Что скажете, Аноним?
[12:15 25 ноября]
09:10 26 ноября
09:00 26 ноября
08:50 26 ноября
08:40 26 ноября
08:30 26 ноября
08:10 26 ноября
08:00 26 ноября
07:50 26 ноября
07:40 26 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.
