Законопроект №6601: топтання по демократії

Призначення місцевих виборів на 31 жовтня, з одного боку, не регламентується жодною нормою Конституції, з іншого — покликане припинити напівлегальне існування місцевих органів влади, рішення яких вже другий місяць поспіль є нелегітимними і можуть бути оскарженими в суді.

В будь-якому випадку, якнайшвидше проведення виборів виглядає краще, ніж подальше їх відтягнення або ж скасування взагалі.

Інша справа, що законодавчо не дано відповіді на запитання — як бути з тими місцевими радами, які були сформовані на позачергових виборах протягом останніх чотирьох років. Існуюче рішення КСУ від 4 червня 2009 року (№ 13-рп/2009) дає імунітет таким радам на повний термін їхніх повноважень.

Виходить, що цим закладається перманентний виборчий процес, адже країну поглине хвиля постійних довиборів органів місцевої влади. В протилежному випадку, для уніфікації термінів повноважень депутатів і мерів та одночасного проведення місцевих виборів по всій країні необхідні відповідні зміни до Конституції.

Ця проблема стосується сотень населених пунктів, зокрема мера Києва і депутатів Київради, а також депутатів Тернопільської обласної ради.

Водночас, значно більше питань виникає до базового законопроекту (реєстраційний номер 6601), який під місцеві вибори лобіює чинна влада. Проект змін до виборчого законодавства радикально змінює правила гри на місцевому рівні і характеризується виключно утилітарними інтересами правлячої коаліції.

Отже, спробуємо навести найбільш резонансні новели законопроекту № 6601 (далі — проект).

Новела 1 — перехід до змішаної системи виборів

Вибори депутатів сільських, селищних рад, а також сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах.

Вибори депутатів ВР АРК, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, за якою 50% обираються за виборчими списками політичних партій, 50% — в мажоритарних виборчих округах (стаття 2 проекту).

Висновок. В принципі, вважати це новелою не зовсім коректно, оскільки в 1998 та 2002 роках Україна таке вже бачила. Проте тоді, на етапі еволюції, ця виборча система розглядалася як перехідна.

Нинішній політико-правовий контекст запровадження змішаної системи виборів є однозначним: закріплює гегемонію партії влади, дозволяє сформувати провладні більшості у місцевих радах, відкриває можливості для широкого застосування адміністративного ресурсу.

Поєднання закритих партійних списків з одномандатними мажоритарними округами уособлює в собі негативи як чисто пропорційної, так і чисто мажоритарної системи виборів.

Новела 2 — зменшення терміну виборчого процесу

Чергові, позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за 50 днів до дня чергових, позачергових місцевих виборів (стаття 15 проекту).

Висновок. Чим коротша виборча кампанія, тим менше шансів у виборця розібратися з перевагами і недоліками її учасників, тим більший ефект адміністративних методів впливу на електорат, важелі яких знаходяться у руках влади.

Також українська влада не любить критики. Пригадаймо, як у серпні 2009 року тоді чинний прем'єр-міністр Тимошенко пропонувала скоротити терміни кампанії на виборах президента до 60-30 днів.

Новела 3 — новий порядок формування виборчих комісій

Територіальні виборчі комісії формуються ... за поданнями місцевих парторганізацій представлених у ВРУ поточного скликання політичних партій. При цьому відповідні місцеві організації об'єднані в одну депутатську фракцію у ВРУ поточного скликання ... можуть подати до складу відповідної твк не більше трьох кандидатур (ст. 22 проекту).

У день голосування при підрахунку голосів, встановленні підсумків голосування та результатів місцевих виборів рішення виборчої комісії приймається більшістю голосів від присутніх на засіданні членів комісії, незалежно від кількості присутніх на засіданні виборчої комісії членів комісії (частина 4 статті 27 проекту).

Висновок. Позапарламентські партії позбавляються права брати участь у формуванні територіальних виборчих комісій, що порушує рівність та можливості суб'єктів виборчого процесу.

Встановлюється гранична кількість складу ДВК, однак при цьому не пропонується механізм формування виборчих комісій у випадку перевищення кількості запропонованих кандидатур за максимальний склад, дозволений законом.

Значно розширюються повноваження ЦВК та її контроль над виборчими комісіями нижчого рівня, при тому, що більшість членів ЦВК є лояльними до президента Януковича.

Владою береться на озброєння формула “неважливо як голосують, важливо хто і як рахує голоси”. Закон передбачає прийняття рішень виборчою комісією будь-якою кількістю голосів. Однак, виборча комісія — колегіальний орган, що вимагає кворуму не тільки для легітимності свого засідання, але й для прийняття будь-яких рішень.

Новела 4 — право висування кандидатів

Право висування кандидатів у депутати ВР АРК, обласної, районної, міської, в тому числі, міст Києва та Севастополя, районної у місті ради, а також кандидатів на посаду міського голови, реалізується... через місцеві організації партій.

Право висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад, а також на посаду сільського, селищного голови, реалізується ... через місцеві організації партій або шляхом само висування (стаття 35 проекту).

Висновок. Запропонований механізм висування кандидатів у депутати і на посаду міського голови суперечить частині 1 статті 38 Конституції України, яка передбачає право громадян вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вказана норма проекту ставить громадян у пряму залежність від місцевих організацій партій та унеможливлює існування незалежних кандидатів.

Водночас позитивною була б практика територіальної прив'язки кандидатів до своїх округів, коли б на місцях балотувалися регіональні лідери, а не “депутати-варяги” з Києва чи Донецька. Проте КСУ рішенням від 23 жовтня 2003 (№17-рп/2003) визнав цю ініціативу неконституційною, оскільки побачив у ній обмеження виборчих прав громадян.

Новела 5 — суб'єкти виборчого процесу

Місцева організація партії може висувати кандидатів на місцевих виборах за умови, що вона зареєстрована в установленому законом порядку не пізніш як за триста шістдесят п'ять днів до дня виборів (частина 3 статті 35 проекту).

Висновок. Для того, щоб зрозуміти кому вигідна ця норма, подивимося на дані Мінюсту: станом на 2010 рік найбільшу мережу первинних організацій зареєструвала та легалізувала ПР — понад 17 тисяч, СПУ та КПУ — по 12 тисяч, “Єдиний Центр” — майже 12 тисяч, Народна партія — понад 7 тисяч, НУ — близько 5 тисяч, ВО “Батьківщина” — близько 5 тисяч.

Водночас лише 19 осередків “Фронту змін” зможуть делегувати кандидатів, 631 — ні, “За Україну!” — 199 зможуть, 209 — ні, “Сильна Україна” — 427 матимуть право, 785 — ні, і так далі.

Більш дискримінаційної норми по відношенню до нових політичних сил регіонали придумати не могли.

Крім того, як суб'єкти виборчого процесу скасовуються іменні блоки та блоки політичних партій. В європейській практиці для виборчих блоків просто встановлюється вищий прохідний бар'єр. Наші ж законодавці пішли радикальнішим шляхом, але не в інтересах народу, а спрямованим проти певних опозиційних і нових політичних сил.

Новела 6 — грошова застава

Грошова застава вноситься місцевою організацією партії, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати в багатомандатному виборчому окрузі, кандидатом в депутати в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, а також особою, яка висувається кандидатом у депутати в одномандатному виборчому окрузі чи кандидатом на посаду сільського, селищного голови шляхом самовисування, у безготівковому порядку на спеціальний рахунок відповідної територіальної виборчої комісії (стаття 43 проекту).

Висновок. Вказана норма прямо суперечить пункту 3 статті 4 цього ж проекту, який передбачає рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі і забороняє обмеження для кандидатів за ознакою майнового стану.

Для прикладу, кандидат на посаду міського голови повинен внести на спецрахунок майже 9 тисяч гривень. Немає грошей — немає виборів. Про яку демократію йдеться?

Ще один маленький нюанс: грошова застава повертається в разі обрання кандидата. Таким чином, найменших витрат зазнає ПР, найбільших — дрібні політичні сили.

Новела 7 — оскарження результатів голосування

“Cуб'єкт виборчого процесу (за винятком виборчої комісії) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосується виборчого процесу до відповідної виборчої комісії або до суду” (частина 2 статті 86 проекту).

Висновок. Як вже вище зазначалося, встановлення підсумків голосування та результатів місцевих виборів складаються без прийняття рішень відповідними виборчими комісіями. Як можна оскаржувати результати місцевих виборів, якщо вони встановлені без прийняття будь-яких рішень?

Крім цих новел законопроект № 6601 містить ще багато цікавих речей.

Наприклад, ним вносяться зміни до закону про статус депутатів місцевих рад, які відміняють імперативний мандат та необхідність входження обраного депутата до фракції партії, за списками якої він обирався. Таким чином, явище “тушок” з ВР переноситься на регіональний рівень і може суттєво посприяти формуванню провладних більшостей у місцевих радах.

Відміняється необхідність проведення тендерних (конкурсних) процедур для закупівлі товарів, робіт і послуг для підготовки та проведення виборів. Цим відкривається можливість для зловживань при використанні бюджетних коштів.

Надто суб'єктивно прописана норма про голосування поза межами дільниць, оскільки не визначає жодних критеріїв оцінки стану здоров'я та віку, які б робили неможливою для виборця особисту явку на голосування.

Якось забули депутати й про необхідність обрання мерів великих міст у два тури. Таким чином, на місцевих виборах Україна може отримати не одного черновецького, за якого в результаті проголосує меншість виборців.

Узагальнений висновок. Чинна влада і правляча політична еліта демократичними і недемократичними методами робить усе можливе щоб законсервувати існуюче положення і не допустити на політичний ринок нових гравців. Для цього вона абсолютно не гребує топтатися по демократичних цінностях, свободі слова та по власному народу.

Конституція України не визначає вид виборчої системи та її особливості на місцевих виборах, тому такі питання вирішуються з позицій політичної доцільності. Очевидно, що подальше редагування тексту законопроекту №6601 стане предметом торгів між учасниками цього процесу і в кінцевому варіанті він може зазнати певних змін.

В той же час, партнерам ПР по коаліції не варто забувати, що у разі вдалого експерименту над місцевими органами влади, змішана система виборів може бути застосована й на загальнодержавному рівні. Тоді грати в свою гру стане ще важче, адже тоді влада поставить перед ними конкретну дилему: або ви з нами, або ви ні з ким!

Василь МОКАН