Закон для пенсіонера Азарова

Сталося. Затвердженням держбюджету України на 2010 рік парламентарі та уряд закріпили обмеження високих державних пенсій тим, хто тільки-но буде їх отримувати. У 2010 році таких пенсіонерів буде 30 тисяч. Тимчасом чисельність існуючих пенсіонерів цієї категорії складає біля 400 тисяч осіб.

Заощаджених грошей не вистачить для порятунку Пенсійного фонду. І це навіть за умов обмеження розміру пенсій “за наукою”, тобто згідно з функцією нормального розподілу, яка охоплює будь-які сукупності показників, включаючи пенсії.

Проте це далеко не все. Віце-прем'єр Сергій Тігіпко прилюдно наголосив, що закон не має зворотної сили, а тому пенсії “старих” пенсіонерів, які отримують по 40-50 тисяч гривень на місяць, не можуть бути зменшені до рівня пенсій “нових” пенсіонерів, тобто до 8 400 гривень.

Однак про який закон йдеться? Згідно з основами міжнародного права, закон — це нормативно-правовий акт, що регулює найбільш значущі суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил. Він встановлюється парламентом і має найвищу юридичну силу.

Те, що в очах українського суспільства розмір пенсій віддзеркалює значущі суспільні відносини, сумнівів не викликає. Як і теза, що норми права повинні встановлюватися для усіх громадян за єдиними правилами.

Закон про пенсійне забезпечення “державної еліти” був прийнятий парламентом з грубими порушеннями: закрито і без повідомлення у пресі, як того вимагає законодавство. Прийняття парламентом законів у закритому режимі передбачено лише у випадках, коли це може загрожувати національній безпеці держави.

Хто може пояснити, що загрожувало державі у випадку прийняття закону у сфері пенсійного забезпечення “державної еліти” відкритим способом? Це ж суто економічне питання суспільного значення.

З цим питанням я звернувся до кількох відомих київських юристів. Вони підтвердили, що це свавілля влади, яка приймала цей закон винятково для себе.

Отже, за нормами міжнародного права, закон про пенсійне забезпечення державних службовців не може вважатися легітимним. Порушення, закладені при його прийнятті та реєстрації, не можуть підпадати під норму його незворотності.

Як запевнили юристи, закон слід негайно скасувати — це теж загальноприйнята норма міжнародного права. Виходячи з цього, Тігіпко перевищив повноваження, почавши замість Конституційного суду трактувати положення норм незворотності.

Якщо зважити на те, що безпосередній “шеф” Тігіпка прем'єр Микола Азаров уже два роки є пенсіонером “державного значення” і отримує пенсію у розмірі кількох десятків тисяч гривень щомісяця, то стають зрозумілими наміри останнього також триматися позиції щодо норми незворотності “закону”.

Таким чином, частину багатомільярдного дефіциту Пенсійного фонду Азаров хоче перекласти з 400 тисяч представників “державної еліти” на плечі 13 мільйонів пенсіонерів з невеликою, у тому числі жебрацькою мінімальною, пенсією.

Ситий голодного не розуміє. Своя сорочка завжди ближче до тіла. То хто ж тоді керівник уряду Микола Азаров? Чи не той, кого багато хто з пересічних пенсіонерів вже встиг охрестити хапугою?

Наразі нинішні можновладці вкупі з колишньою прем'єркою ризикують дочекатися, поки ця проблема дозріє та вибухне. Процес триває уже давно.

Марко ОЛІВЕНСЬКИЙ, кандидат економічних наук