Попри розкручений конфлікт між Ахметовим і Зеленським Верховна Рада все таки виявилася неготовою голосувати за законопроект, який би суперечив інтересам головного олігарха країни. І хоч більшість ЗМІ і депутатів повідомили, що Рада потіснила інтереси гірничо-збагачувальних компаній, а дехто навіть заговорив про “болісний удар”, але насправді це не так.
Редагувати законопроект почали відразу, після його надходження до Верховної Ради. В першому читанні депутати суттєво зменшили потенційну ставку ренти на руду. А до другого читання текст законопроекту виглядав взагалі непристойно: пропонувалося іще зменшити ренту на руду, увівши формулу і декілька коефіцієнтів, та відмовитись від акцизу на “зелену” енергетику, запровадити мінімальне підвищення екологічного податку з гірників та ін. Закон можна було сміливо називати “Ахметов+”.
І скоріше за все депутати так і прийняли б закон в цьому непристойному вигляді. Але раптом між Ахметовим і Зеленським пробігла чорна кішка особистих образ.
Після того як Офіс президента нібито дав команду депутатам голосувати за редакцію першого читання, виявилося, що голосів на закон не має. І довелося знімати його з розгляду і шукати чергові компроміси.
Врешті голоси таки знайшлися. Але в редакції, яка не чіпала інтереси інших олігархів і тільки після того як світові аналітичні агентства оприлюднили приголомшливий прогноз цін на залізну руду в найближчі п’ять років.
Справа в тому, що текст закону розроблявся в часи, коли ціна залізної руди складала близько $200 за тону. І попри те, що всі аналітики говорили, що ця ціна є аномальною і вона не протримається довго, депутати орієнтувалися саме на таку ціну.
Міністерство фінансів рахувало додаткові мільярди очікуваного “ефекту” від прийняття закону, а закон називали ледь не головним джерелом “Великого будівництва” в 2022 році.
Але поки законопроект розглядали, ціна залізної руди впала вдвічі. А це означало, що за новими правилами фактична рента на руду ставала ще меншою, ніж передбачена зараз.
Якщо зараз розмір ренти складає $2,5-$3,0 за тону і майже не залежить від світових цін. То за ресурсним законом рента прив’язувалася до ціни на головній біржі залізної руди — “IODEX 62% FE CFR China”.
“IODEX 62% FE CFR China” | Ставка ренти | Розмір ренти |
0-100$/т | 3,5% | 0-3,5$/т |
100-200$/т | 5,0% | 3,5-10$/т |
200$/т і більше | 10% | 10$/т і більше |
Таким чином при ціні на китайській біржі нижче 80 $/т фактичний розмір ренти з залізної руди ставав меншим ніж зараз.
В редакції другого читання депутати хотіли іще й віднімати вартість доставки руди до Китаю, що призводило до того, що навіть при ціні 100 $/т законопроект грав на руку Ахметову. Саме така ціна була у вересні-жовтні.
Але нещодавно провідне аналітичне агентство Fitch Solutions оприлюднило шокуючий прогноз ціни на залізну руду в 2022-2030 роках:
Агентство | Прогнозована середня річна ціна | |||||
2021 | 2022 | 2023 | 2024 | 2025 | 2030 | |
Fitch Solutions | 155$/т | 90$/т | 75$/т | 70$/т | 65$/т | 52$/т |
Bloomberg cons. | 160$/т | 102$/т | 83$/т | 80$/т | 82$/т | — |
В довгостроковій перспективі аналітики передбачають зменшення обсягів виробництва сталі і збільшення обсягів видобутку руди. Що призведе до зміни балансу попиту і пропозиції.
До 2030 року ціна на залізну руду може наблизитися до критичної позначки в 52 $/т, нижче якої добувати руду для більшості країн буде не вигідно.
Вартість видобутку залізної руди складає близько 25-30 $/т. З урахуванням доставки собівартість сировини складає близько 45-50 $/т. Ера неймовірних прибутків добуваючих компаній з рентабельністю 60-80% схоже минає.
Кілька днів тому фактична ціна на залізну руду вперше за 1,5 роки впала до 80$/т.
Отже, якщо подивитися на прогнози аналітиків, стає зрозуміло, що Ахметов все одно платитиме менше, ніж зараз.
При цьому в світі середня ставка ренти становить 5-7,5% від світових цін. Тобто Україна запроваджує одну з найбільш лояльних систем плати за користування копалинами та рентна ставка Ахметова залишається найнижчою у світі.
Якщо розрахувати ймовірні доходи бюджету від ренти на залізну руду за сценаріями Fitch Solutions і Bloomberg consensus, то виходить, що лише в 2022 році бюджет країні імоврно отримає більше коштів, ніж за діючої системи оподаткування. В подальшому бюджет країни втрачатиме від $5 млн. до $70 млн. на рік.
Сценарії | Ймовірні доходи бюджету від ренти на залізну руду, млн.$ | ||||
2022 | 2023 | 2024 | 2025 | 2030 | |
Попередня система оподаткування | 186,00 | 186,00 | 186,00 | 186,00 | 186,00 |
Закон 5600 (Сценарій Fitch) | 195,30 | 162,75 | 151,90 | 141,05 | 112,84 |
Різниця до попередньої системи оподаткування | 9,30 | -23,25 | -34,10 | -44,95 | -73,16 |
Закон 5600 (Сценарій Bloomberg) | 221,34 | 180,11 | 173,60 | 177,94 | 119,35 |
Різниця до попередньої системи оподаткування | 35,34 | -5,89 | -12,4 | -8,06 | -66,65 |
Також депутати не стали в 3 рази підвищувати екоподаток для гірників (адже він вдаряв не тільки по Ахметову, але й по Коломойському, Жеваго та ін.), обмежившись підняттям на 10% — з 0,49 грн. за тону до 0,54 грн. (“реформа на 5 копійок”)
Також “зелена” генерація може полегшено видихнути, адже тут теж не відбудеться анонсованих змін. Хоч промислова сонячна генерація поки що не допомагає відмовитись від вугілля, а скоріше навпаки — посилює залежність, але Україна залишає найвищу вартість “зеленої” енергії в Європі.
Словом жодного істотного удару по інтересам олігархів скоріше за все не буде. Залишається сподіватися, що прогнози аналітиків не забудуться, а ціна на руду не впаде надто низько і держава не втратить навіть ті, скромні доходи від видобутку залізної руди, які має зараз.
Володимир Даценко, експерт “Ліги Антитрасту”
![]() ![]() ![]() ![]() |
Даже Ахметова прищучить не можете. Что же вы для людей сможете сделать, клоуны-неудачники.
Что скажете, Аноним?
[11:48 18 апреля]
[21:59 17 апреля]
16:00 18 апреля
15:30 18 апреля
14:30 18 апреля
13:30 18 апреля
13:00 18 апреля
12:30 18 апреля
12:20 18 апреля
[13:45 05 апреля]
[07:15 31 марта]
[21:50 30 марта]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.