Йому дванадцятий минало?

Останнім часом відразу кілька відомих політиків із різних таборів висловилися за повернення в українські школи 10—річного навчання. Зокрема, наприкінці січня таку заяву на зустрічі з виборцями зробив Віктор Янукович, який ось—ось стане Президентом України. З аналогічною ініціативою і навіть уже готовим законопроектом виступив народний депутат Анатолій Гриценко. Зміни до законодавства щодо повернення “десятирічки”, ініційовані Гриценком спільно з колегою Борисом Беспалим, навіть внесені до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради 23 лютого. З критикою цих ініціатив уже виступили Міністерство освіти й Академія педагогічних наук.

Уже заміж пора, а ще школярка

Отже, що пропонує нам законопроект Гриценка—Беспалого? По—перше, скоротити терміни здобуття середньої освіти з 12 до 10 років; а навчання у початковій школі — з чотирьох до трьох років. По—друге, пропонують набирати дітей до першого класу в сім років, а не в шість. Автори законопроекту впевнені, що 12—річний термін здобуття середньої освіти невиправдано затягнутий. Тоді як “ще кілька десятиліть тому українська середня школа забезпечувала якісну, конкурентоспроможну у світі десятирічну середню освіту”. Ще одна причина, чому школярам не варто засиджуватися за партами: згідно з Сімейним кодексом, 17 років для жінок — це шлюбний вік, а не школярський. Депутати переконані, що ухвала цього законопроекту “не потребує додаткових витрат із державного чи місцевих бюджетів, а зменшення кількості навчальних годин у середній школі дозволить підвищити оплату праці вчителів у межах одних і тих же бюджетних асигнувань”.

“Коли ми перейняли далеко не найкращий європейський досвід і відмовилися від досить ефективної української системи середньої освіти — це була помилка, — каже “Україні молодій” автор законопроекту Анатолій Гриценко. — Моя пропозиція не була розрахована на виборчу кампанію. Ще в плані дій Віктора Ющенка “10 кроків назустріч людям” йшлося про повернення до 10—річної освіти. Я вніс відповідний законопроект і радий, що цю ідею підтримали під час виборів і Віктор Янукович, і Юлія Тимошенко, і Сергій Тігіпко, і Арсеній Яценюк. Попередня система освіти була ефективнішою, давала можливість дитині раніше вступати до університету або обирати робітничі професії. Не було таких соціальних перекосів, коли в першому класі ще багато дітей ходить у памперсах, а серед старшокласниць уже є дівчата, які мають своїх дітей. Крім того, варто серйозно переглянути зміст освіти, не потрібно втискувати в голову дитини той обсяг знань, який щороку неймовірно збільшується. Потрібно навчити думати, дати основи світогляду, а не забивати голову запам’ятовуванням формул і фактологічних даних, які потім не потрібні в житті. Упевнений, що цю ідею підтримують і діти, і вчителі, і батьки. Якби провести референдум в Україні з цього приводу, то 90 відсотків висловилися б за “десятирічку”, включаючи вчителів”.

А батьки — проти!

Противниками 12—річного навчання справді часто є батьки. Вони не зовсім розуміють, навіщо в школі так довго протирати штани, коли їм свого часу вистачало на це 10 років? “А що тоді, відразу в “сімєйно—строітєльний”, — казала мені мама 12—річної школярки, натякаючи, що донька закінчить школу майже в 19 років. Яке вже там навчання, тут хутко треба особисте життя влаштовувати! Водночас мама 14—річного Руслана, не надто розраховуючи на контрактну армію, побоюється того, що її сина одразу після закінчення школи заберуть до війська. Хлопець повернеться через рік і йому доведеться вступати до університету. Та чи напише він успішно тести після річної перерви? “Я зовсім не хочу, щоб моя дитина вчилася 12 років, — додає Світлана Олійник, мама майбутньої школярки. — Краще замість того, щоб мудрувати над “стратегіями” і тривалістю навчання, нехай чиновники повикидають відверту маячню зі шкільних книжок і програм. Там стільки зайвого — діти перевантажені! Візьміть підручнику для 8—го класу з біології — ну навіщо дитині настільки детально знати анатомію? Це медичний університет чи школа? А от елементарний аналіз крові після такого “навчання” дитина “розшифрувати” не може! Тому з розмов із багатьма батьками, в яких є діти—дев’ятикласники, знаю, що вони цього літа масово вступатимуть до технікумів та училищ — будь—куди, аби не сидіти в школі ще три роки. Думаю, величезний аншлаг у цих закладах освіти і свідчитиме про ставлення батьків та учнів до нововведення”.

Дайте шанс “дванадцятирічці”

Прихильники “дванадцятирічки” вважають, що не варто завчасно критикувати нову реформу, яка ще навіть не встигла показати ні своїх плюсів, ні мінусів. 12—річне навчання унормувало навантаження та дозволило запровадити п’ятиденний навчальний тиждень, аргументує Міносвіти. Повернення до моделі 10—річної школи, що існувала в СРСР у 80—х роках минулого століття, неминуче призведе до відновлення шестиденного навчального тижня та нездорового перевантаження учнів. Окрім того, з поверненням “десятирічки” доведеться скасовувати профільне навчання у старшій школі. Відтак замість того, щоб готуватися до вступу в університет та вивчати улюблені предмети, школярам—старшокласникам знову доведеться відволікатися на ті дисципліни, які не знадобляться в подальшій професії.

Що стосується віку першокласників, то педагоги вважають, що чим раніше дитина починає навчатися, тим краще. До того ж батьків в Україні ніхто не примушує віддавати дитину в школу саме в шість років, це можна зробити пізніше. Бо ця норма закону в нашій країні є гнучкою, акцентують у міністерстві. Та й що робити з дітьми з огляду на той факт, що дитячі садочки в країні нині й так перевантажені?

Понад 100 тисяч учителів стануть безробітними, додає Міносвіти, адже кількість учнів у школах нині і так скоротилася. До того ж на друк підручників уже витрачено 1,5 мільярда гривень, а якщо доведеться друкувати нові, то зайвих витрат не уникнути.

“Аргументи Міносвіти не є обґрунтованими: це неправда, що буде скорочено 100 тисяч учителів, — переконує Анатолій Гриценко. — Навпаки, потрібно зменшувати кількість дітей у класах і давати шкільному вчителю більше вільного часу для підвищення свого професійного рівня. Я вважаю, що це жодним чином не є поверненням до Радянського Союзу, подалі від Європи. Це повернення до здорового глузду і логіки”.

“Не можна молоду людину в 16—17 років “викидати” непідготовленою на ринок праці, де жоден роботодавець не візьме її на роботу, — вважає натомість президент Академії педагогічних наук Василь Кремень, — оскільки, згідно з трудовим законодавством, до повноліття він несе повну відповідальність за її вчинки. До того ж давно відомо: якщо молоду людину не виховує сім’я і школа, це зробить “вулична педагогіка” з відповідними кримінальними наслідками. Тому “вивільнені”, на думку авторів проекту закону, кошти швидше підуть не на зарплату вчителям, а на утримання пенітенціарної системи”.

Відтак колегія Міносвіти вже направила своє звернення до Верховної Ради із закликом “не допустити руйнування української освіти”. Водночас туди ж спрямувала свого відкритого листа й Академія педагогічних наук, оскільки законопроект “суперечить світовим тенденціям розвитку освіти та не відповідає сучасній державній освітній політиці”.

Довідка

За Міжнародною стандартною класифікацією освіти (ISCED), ухваленою ЮНЕСКО, повна середня освіта має тривати не менше 12 років. В ЄС, до якого має намір вступити Україна, нема жодної країни, яка б не дотримувалась цієї норми: 14 країн мають 12—річний термін здобуття повної середньої освіти, у 12 країнах цей термін сягає 13 років, а в чотирьох — 14 років. У більшості цих країн навчання в школі починається в шестирічному віці й триває до 18—19 років. Тут варто зазначити, що в багатьох країнах (США, Канаді, Японії, Франції тощо) існує ще й обов’язкова дошкільна освіта, яку діти починають здобувати в 4 роки. Термін навчання в українській початковій школі — 4 роки — фахівці теж вважають замалим , тоді як у США та Канаді він становить 8 років, Австрії — 7, Японії та Великобританії — 6, Франції — 5.

Думка з приводу

“Україна молода” поцікавилася у звичайних учителів, що вони думають із приводу “дванадцятирічки”.

На жаль, ніхто не захотів називати прізвище, побоюючись, що матиме неприємності за “інакодумство” від нової влади, яка ініціює повернення в минуле

Ксенія Петрівна, вчитель, Черкаси:

— Будь—яка реформа приречена, якщо не має під собою фінансового підґрунтя. Що отримала школа, коли перейшла на 12 років навчання, окрім нових програм і головного болю? Хто нам модернізував кабінети, поставив мультимедійне обладнання, забезпечив додатковою літературою? То про яку реформу ви говорите? Сучасний учитель, як хлопчик для биття, — усім винен, лише йому за це не платять.

Юрій Іванович, директор школи:

— Особисто я підтримую реформу. Як людина, яка не перший рік у педагогіці, переконаний: так, як ми навчали дітей раніше, сьогодні працювати не можна. Це вчорашній день. Чи допоможе “дванадцятирічка” модернізувати освіту? Сподіваюся, що так. Я кажу “сподіваюся”, бо для успішної реалізації реформи необхідно багато умов, серед яких основна — фінансування.

Оксана Вікторівна, вчителька початкових класів, Київ:

— Як можна відмовлятися від реформи, яка ще не доведена до кінця? Що ми знаємо про її результативність чи нерезультативність? На обивательському рівні всіх турбує , що дорослі тьоті й дяді закінчуватимуть школу й одразу — до ЗАГСу чи пологового будинку. Треба розуміти, що суть 12—річки — не протирати штани зайвих два роки, а готуватися до майбутньої професії, поглиблено вивчаючи спецкурси і працюючи над проектами. Моя донька—випускниця вступатиме до гуманітарного вишу. Боляче дивитися, як зранку до ночі розривається між школою, університетськими курсами і репетиторами. І не поясниш учительці математики, що не треба “вимучувати” дитину формулами на рівні з тими, хто вступає до технічних ВНЗ. Заздрю тим, хто навчатиметься у профільній школі.

Юлія Олександрівна, вчителька зарубіжної літератури, Київ:

— Я викладаю зарубіжну літературу за новою програмою 12—річної школи. Й можу порівняти: раніше не встигала з дітьми до пуття ні творчу роботу організувати, ні фільм переглянути, ні диспут провести. Зараз на все це з’явився час. А коли в нас буде профільна школа — скільки цікавих ідей удасться реалізувати з тими, хто обрав гуманітарний профіль! Тому особисто я — за реформу. Навчати дітей поспіхом мені не подобається.

Оксана ОНИЩЕНКО, Ліна КУШНІР,  Марина БЕХ