Ющенко остаточно заплутався в часі, просторі й абревіатурах

Віктор Ющенко оновив свій словниковий запас, але так і не навчився вживати слова у їхньому правильному значенні. Тож на присвяченій майбутнім виборам прес-конференції кореспондент Тижня жодного разу не почув улюблених екс-президентом “акцептів” чи “дорожніх карт”. Натомість кільканадцять, якщо не кількадесят разів, з його вуст лунали слова “полярний” та “біполярний”, котрі Віктор Андрійович чомусь вважає антонімами.

Саме за допомогою цих двох термінів він описував своє ставлення до двох головних українських політсил: Партії регіонів та “Батьківщини”.

“Ці дві партії є полярними. Я не бачу біполярності, коли одна політична сила підписує московську газову угоду, а друга сила підписує Харківську угоду — це дві угоди, які мають антиукраїнський зміст”, — запевняв він, фактично ж повторивши слово в слово один із головних меседжів об’єднаної опозиції: “є два полюси — ми та вони”.

Водночас цілком очікувано нинішнім опозиціонерам дісталося від Ющенка куди більше, ніж нинішній владі. “Саме БЮТ приніс золоту картку, провівши в Раду депутатів, які проголосували за закон про мови”, — нарікав екс-президент.

“Я хочу, щоб ви всі запам’ятали цю цифру: 243. 243 депутати, які проголосували за закон про мови. Двісті сорок три”, — ці слова він супроводив характерним для себе жестом священика. В залі ззирнулися: всі присутні були твердо переконані, що голосів було не 243, а 234. Ющенко ж цього не знав і повів далі. “Двісті тридцять чотири депутати голосували”, — нарешті зважився поправити його нардеп, член УНП Іван Заєць. “Так, 234. Поправку народного депутата Зайця прийнято”, — поблажливо відреагував Ющенко.

Одразу двох помилок він припустився, коли розповідав про головну тему прес-конференції — формат участі “Нашої України” у парламентських виборах. Як і писав Тиждень, партія Павла Жебрівського й Анатолія Матвієнка “Українська платформа “Собор” з переговорного процесу з помаранчевими вийшла, залишились КУН та УНП, які підуть на вибори разом. “Ми маємо вже понад тридцять підписантів: громадські організації, наприклад, “Просвіта”, “Меморіал”, також КУН, УНР…”, — тоном переможця казав Віктор Андрійович.

УНР — це теж обмовка, вочевидь, екс-президент мав на увазі УНП Костенка. Отетерілий вигляд члена УНП Зайця, який цього разу вже й не намагався нічого виправляти, підтвердив, що плутанину помітили навіть соратники. До речі, в успіхові цього формування Ющенко не сумнівається, як не сумнівався у своїй перемозі на президентських виборах в 2010-му: ігноруючи всю соціологію (як і тоді), він впевнено заявив, що новий проект набере навіть не 5%, а “набагато більше”.

Але по суті самого об’єднання Ющенко майже нічого не розповів, пославшись на об’єднавчий форум (де оголосять відповідну декларацію), який, за його словами, мав відбутись то 5 липня, то 6 липня, то 5—6 липня (насправді його призначено на 7 липня).

Подібні помилки підтверджують: екс-президент України дедалі більше занурюється в минуле: як і України, так і у власне. Віктор Андрійович вкотре наголосив, що найважливішим своїм здобутком на посаді президента він бачить організацію чесних виборів, на яких він передав посаду своєму наступникові. Ще одне надбання — недопущення широкої коаліції у 2009 році. “Я тоді сказав: якщо це станеться, я рознесу цей парламент, як курятник”, — пафосно заявив він.

Якщо що й цікавить екс-президента понад власні здобутки за час президентства, то це питання історії України. “Незалежна Карпатська Україна проіснувала фактично 16 годин…” — кілька хвилин аудиторія слухала про Августина Волошина. Ще хвилину — про Івана Мазепу і т.д.

Лекцію екс-президента перервало запитання одного з журналістів, який поцікавився станом справ з багатомільйонними боргами партії “Наша Україна”, що тягнуться за нею роками. Тон Ющенка одразу став жорсткішим, на хвильку здалося, що він зараз знову назве автора запитання “нанятим кілером”. Але Віктор Андрійович обрав іншу тактику. “П’ять президентських років я не мав відношення до цієї партії… Я переконаний, що це не президентська місія — обслуговувати партію, особливо фінансово. Я своїм колегам сказав: “Я повернувся до політичної діяльності, до щоденного життя партії. Хочете, щоб президент почав з обслуговування боргів 2005-го, 2007 років? Я візьмуся. Я ці борги, починаючи з Пенсійного фонду і до вашої зарплати, обслужу”, — всім своїм виглядом екс-президент демонстрував невдоволення тим, що його запитують про такі “дрібниці”.

Але Ющенка чекав новий удар — преса запитала, чи збирається він з’їжджати з державної дачі в Кончі-Заспі, переїжджаючи у власний маєток в Нових Безрадичах. Екс-президент спробував зам’яти тему, але, розуміючи, що так просто його не відпустять, зітхнув: “Я скажу у відповідь на це запитання, як тільки буду готовий”.

Після завершення прес-конференції журналісти продовжували “насідати” на екс-президента — забагато питань ще залишалось без відповідей. Ющенко поволі просувався до виходу через ряди представників ЗМІ, в чому посильну допомогу йому надавали трійко повненьких жіночок із прес-служби, майстерно відтісняючи від шефа особливо наполегливих журналістів.

“Всі приходьте на з’їзд, там все дізнаєтесь”, — нарешті продершись до виходу, сказав Віктор Андрійович і швидко зник у затишному салоні своєї автівки.

Мілан ЛЄЛІЧ