Юрій Вілкул: “Дорожні карти” для вітчизняних міст”

Місцеве самоврядування, право на яке вітчизняним громадам гарантують Основний Закон та імплементована Україною відповідна Європейська хартія, перебуває в очікуванні повномасштабної реформи. Місцеві громади сподіваються на розширення економічного потенціалу своїх територій, удосконалення міжбюджетних відносин, перехід на перспективне планування розвитку, налагодження прозорих відносин з виконавчою владою. Про плани і завдання муніципальної спільноти в першому інтерв’ю для “Урядового кур’єра” розповідає президент АМУ, Криворізький міський голова Юрій Вілкул. 

— Юрію Григоровичу, ви очолили наймасовішу корпоративну організацію органів місцевого самоврядування країни в складний і відповідальний час. Що спонукало вас взятися за цю роботу?

— Передусім хочу ще раз подякувати колегам за надану довіру. АМУ справді найбільша представницька організація, яка об’єднує інтереси різних міст як за чисельністю населення, так і за економічним потенціалом, бюджетом та іншими складовими.

Досвід багатьох передових країн свідчить, що місцеве самоврядування може стати однією з ефективних складових у побудові сильної держави. Й історично Україна схильна до такої моделі.

Одним з найважливіших завдань Асоціації міст України вважаю збір і аналіз усіх конструктивних напрацювань та пропозицій щодо місцевого самоврядування і на їхній основі підготовку спільно з урядом таких рішень, які сприятимуть зміцненню територіальних громад, розвитку держави загалом.

Можна з упевненістю сказати, що сьогодні діалог між органами місцевого самоврядування та органами державної влади вийшов на новий рівень і ведеться досить активно.

Найближчим часом планується затвердити Концепцію розвитку місцевого самоврядування в Україні. Наша асоціація представила проект такого документа, свою підтримку в цьому питанні висловив глава держави Віктор Янукович. Я повністю згоден з Президентом, що ця реформа повинна стати прикладом конструктивної співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Досягнуто загального розуміння цілей і завдань, тепер треба виробити “дорожні карти” і механізми їх вирішення. На мій погляд, АМУ може відігравати активнішу роль у процесі не тільки прийняття рішень, ініціатором яких вона виступає, а й під час обговорення та підготовки урядом документів, виконання яких адресується органам місцевого самоврядування.

— Ви не нова людина в цій сфері, очолювали обласну раду однієї з найпотужніших областей країни, а нині вас обрала своїм головою велика громада вашого рідного міста. Який власний досвід вважаєте за потрібне поширити серед своїх колег — управлінців великих і малих українських міст?

— Передусім поширюватиму практику впровадження та реалізації успішних проектів, які сприяють розвитку міст і територіальних громад.

Приміром, одним з таких може бути проект “Муніципальний центр послуг” і система надання адміністративних послуг населенню на території Кривого Рогу. Головне, що ми вийшли на перше місце не лише за кількістю послуг, які надаються за принципом “єдиного вікна”, а й за якістю: всі адміністративні послуги для городян надаються вчасно, а понад 30% навіть раніше за встановлені терміни.

Це зручно як для громадян, так і для органів місцевого самоврядування, оскільки будь-яку процедуру можна відстежити в режимі он-лайн, а система захисту інформації дає змогу без будь-яких ризиків подати й отримати документи в електронному вигляді.

Також вважаю успішним досвід співпраці із зарубіжними колегами. Передусім згадаємо проект “ДІАЛОГ”, який Асоціація міст впроваджує спільно з Агентством США з міжнародного розвитку. В рамках цього проекту ми створили Аналітичний центр, що дало нам змогу проводити грунтовний аналіз існуючого правового поля, розробляти та надавати пропозиції щодо внесення необхідних змін до законодавства.

До цієї роботи залучено фахівців з усіх міст-членів АМУ, зокрема і Кривого Рогу. Протягом двох років опрацьовано 240 законопроектів, до 117 з них подано пропозиції, проведено процедуру погодження 118 актів урядових інституцій. Цей проект сприяє налагодженню діалогу між місцевим самоврядуванням та органами державної влади, що, безсумнівно, є запорукою успішного проведення нагальних реформ.

АМУ також співпрацює з Федерацією канадських муніципалітетів, у рамках проекту МЕРМ. Консолідація знань і досвіду дала змогу за короткий час розробити комплексну Стратегію розвитку міста до 2015 року, яка включає понад 500 великих проектів. Багато з них сьогодні вже реалізуються. Упевнений, що майбутнє за перспективним плануванням розвитку міст.

— Чи можна удосконалити міжбюджетні відносини між центром і територіями? Які ваші рецепти такого “оздоровлення”: сприяти лише тим, хто краще працює і в кого можливості ширші, чи створювати рівні умови для заробляння бюджетних коштів усіма?

— Не секрет, що чинна система міжбюджетних відносин далека від досконалості. Аж ніяк не позитивну роль зіграв і досить тривалий період роз’єднаності гілок влади, коли рішення “накладалися” на вже ухвалені, а часто й суперечили одне одному по суті. Сьогодні ця проблема поступово розв’язується. Уряд вже робить певні кроки назустріч місцевим бюджетам.

Водночас ми подаємо й свої пропозиції. Зокрема це розподіл єдиного казначейського рахунка на два з метою обліку та використання окремо коштів державного бюджету й місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Важливим є і віднесення всіх витрат на позашкільну освіту (це невід’ємна складова виховного процесу дитини, визначена на законодавчому рівні) до витрат, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Маємо пропозиції щодо внесення змін до Податкового та Бюджетного кодексів, приміром, щодо віднесення плати за землю до місцевих податків з наданням місцевим радам права регулювати ставки цього податку у визначених законом межах.

Безумовно, необхідно враховувати специфіку тієї чи тієї території, екологічне і техногенне навантаження, стан інфраструктури та інші чинники. Нині вкрай важливо, на мою думку, внести зміни до розділу 6 Бюджетного кодексу: виключити норму про зниження нормативу зарахування до місцевих бюджетів екологічного податку в 2013—2014 роках для міст з великим техногенним навантаженням із 70% до 35% та залишити на рівні 70% відрахування екологічного податку до бюджетів місцевого самоврядування, як це було в 2011—2012 рр.

У деяких питаннях повинна бути певна диференціація. Водночас не можна забувати, що незалежно від того, де проживає людина, вона громадянин єдиної держави.

— На останніх на часі загальних зборах АМУ згадували про потужне лобі місцевого самоврядування у Верховній Раді останнього скликання. Чим, на вашу думку, повинні передусім опікуватися народні обранці: “вибивати” бюджетні кошти для міст, з якими вони пов’язані попередньою роботою, чи ухвалювати закони для всіх?

— Здоровий патріотизм народних депутатів щодо своїх виборчих округів — цілком нормальне явище. Цього від них чекають виборці. Та, природно, головне завдання наших парламентаріїв сьогодні — вибудувати чітку й зрозумілу систему, за якою ефективно працюватимуть закони.

Проблеми, які порушували під час загальних зборів АМУ, начебто і не глобальні, та все-таки потребують термінового розв’язання на законодавчому рівні. Наприклад, спрощення процедур здійснення запозичень до місцевих бюджетів шляхом зняття обмежень щодо кількості населення міста та підвищення граничного рівня загального обсягу місцевого та гарантованого боргу для здійснення органами місцевого самоврядування зовнішніх запозичень у бюджети розвитку.

Або повернення сільським, селищним, міським радам функції видачі дозволів на початок будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Від цих питань багато що залежить на місцях.

— Управління сучасним містом вимагає високого рівня менеджменту. Чи готують таких фахівців нинішні виші, зокрема і в Криворізькому технічному університеті, професором якого ви є?

— Безумовно, управління містом вимагає від міських голів, керівників усіх ланок міського господарства знань у різних сферах. Природно, що спеціалізовані виші не можуть безпосередньо підготувати, припустимо, заступника міського голови чи начальника управління ЖКГ. Та й такого завдання ставити перед ними не варто.

Приміром, Криворізький національний університет готує фахівців у таких потрібних галузях, як водопостачання і водовідведення, транспорт, будівництво тощо. Звісна річ, молоді з дипломами не вистачає практичного досвіду управлінської роботи.

Надалі повинен вступати в дію інший механізм — підвищення кваліфікації фахівців. У нас в області така підготовка здійснюється на базі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

Я три роки був головою державної екзаменаційної комісії якраз на спеціальностях, пов’язаних з місцевим самоврядуванням. Зазначу, що така система дає необхідні сучасні знання саме тим фахівцям, які мають практичний досвід. Бо іноді можна помилитися в теорії, та практичні помилки в управлінні міським господарством неприпустимі, оскільки від дій керівників залежить нормальна життєдіяльність міста.

— Не за горами наступні вибори до місцевих рад. Які зміни, на вашу думку, слід внести до чинного законодавства, щоб наступні перегони стали змаганням конкретних програм міського розвитку, а не фінансових можливостей претендентів?

— Гадаю, треба змінювати не законодавство, яке на цей момент загалом відповідає демократичним принципам. Має змінитися ставлення самих претендентів до місцевих виборів. Головною метою для кандидатів повинна стати не перемога, а можливість принести своєю подальшою роботою максимальний результат для міста й територіальної громади. Це мають враховувати й виборці. Безумовно, потрібні змагання конкретних програм, а не гасел. Такі тенденції вже помітні в нашому суспільстві і, гадаю, кандидати та виборці дійдуть саме до такого розуміння виборчого процесу.

— Свого часу наша газета писала про феномен криворізького трамвая. Чи залишається він і сьогодні зразком для наслідування, чи доцільно знищувати цей європейський різновид громадського транспорту?

— Моя думка однозначна: комунальний електротранспорт треба підтримувати й розвивати. Торік на підтримку наших трьох міських комунальних підприємств ми виділили понад 101,5 мільйона гривень. Оновлюється не лише рухомий склад. 2012-го була відкрита нова лінія швидкісного трамвая до прохідної найбільшого підприємства міста — АМКР.

Юрій ВІЛКУЛ. Народився 1949 року в Кривому Розі Дніпропетровської області. За фахом гірничий інженер. Трудову діяльність розпочав токарем. Займався наукою, був на профспілковій роботі. З 1987 до 2006 року працював у Криворізькому технічному університеті, де пройшов шлях від старшого викладача до ректора. З вересня 2006 року до червня 2010-го очолював Дніпропетровську облраду. З листопада 2010 року — Криворізький міський голова. Доктор технічних наук, професор. 4 грудня 2012 року обраний президентом Асоціації міст України.