Вибори таки справді на носі, а президентська кампанія (попри усі закони) — у розпалі. Як казав колись покійний Борис Єльцин, щоранку він встає із думкою про те, що Росія може зробити для України. Нині, схоже, кандидати у Президенти України встають з думкою про те, що вони можуть зробити для Києва — найбільшого «розсадника» електорату.
Як стало відомо, Юлія Тимошенко підготувала симетричну відповідь Черновецькому: той розтринькав увесь київський річний бюджет, не розплатившись з комунальними підприємствами, а Юля натомість наказала «Нафтогазу» знайти можливості для постачання гарячої води. Прем’єр–міністр доручила терміново включити киянам гарячу воду та відновити постачання газу на київські ТЕЦ, повідомляє Юліна прес–служба.
Також Тимошенко доручила Київській міській державній адміністрації у триденний строк знайти шляхи погашення боргів перед «Київенерго». Навряд чи КМДА кинеться з усіх ніг шукати кошти, тим паче, що у столичній скарбниці їх просто нема. Але прем’єрське слово — золото. «Нафтогаз України» вже звітує про те, що «відразу після доручення компанія відновила газопостачання в обсягах, що навіть трохи перевищують ті, що були до відключення, пов’язаного з боргами «Київенерго», повідомляє «Інтерфакс».
У компанії уточнюють, що на ТЕЦ–5 газ подається в кількості 40 тисяч кубів на годину, а ТЕЦ–6 працює на мазуті. Втім як і до відключення. Це означає, що, прийшовши додому, колектив (а також наші столичні читачі) зможе прийняти гарячу ванну.
І все було б пречудово, якби не одне «але». Чому фракція БЮТ у Київраді так мляво протистоїть Черновецькому? Де буває Прем’єр–міністр, коли на Хрещатику, 36 голосують ключові питання? Хоча це вже зовсім інша історія. Не така «комунально–приземлена».
Наталія ЛЕБІДЬ
