Янукович запропонував Путіну політиканів, той відповів: пришліть краще сала

Ранок 5 березня. Літак Януковича приземлився в аеропорту Внуково—2. Українську делегацію зустрічає вишикувана уздовж червоної доріжки почесна варта і оркестр. Нового українського лідера вітають на московській землі під звуки українського національного гімну, поряд майорить український прапор і російський триколор.

Все строго за протоколом і в рамках офіційного візиту. Візиту, якого в Кремлі чекали останні 2 роки. Саме стільки років у Білокам’яній не приймали українського президента. Принаймні колишнього. Тепер — все інакше. І Москва дає це чітко зрозуміти. Дорогою до Кремля кортеж українського гаранта супроводжує група мотоциклістів — особливий знак поваги до гостя.

Хоча ще за кілька днів до приїзду Януковича до РФ все було не так гладко. Підготовка першого візиту Януковича до Москви у якості глави української держави йшла не просто. Процес раз у раз супроводжували чутки, зокрема, яким же все-таки буде цей візит — офіційним чи просто робочим. Причина поголосу: у Кремлі нібито “образилися” на Віктора Федоровича за його перший іноземний візит до Брюсселя і могли у відповідь знизити статус його візиту вже до Москви .

Пересуди підігрів і російський МЗС, представник якого напередодні заявив, що підготувати візит офіційного рівня в короткі строки нереально. Мовчали в МЗС РФ і про порядок денний українсько-російських переговорів.

Втім, диму без вогню не буває. Як повідомляють джерела близькі до адміністрації Президента України, певна плутанина в інформаційному просторі пов`язана з тим, що МЗСи двох країн було практично усунено від роботи. Візит Януковича готувався насправді главами адміністрацій двох президентів — Сергія Льовочкіна з українського боку і його тезка Сергія Наришкіна від Росії.

В той час, як кортеж Януковича наближався до Кремля, життя в центрі Москви йшло як звичайно. Про те, що за цегляно-червоними стінами московського Кремля в ці хвилини, можливо, вже тиснуть один одному руки український і російський президенти, ніщо не говорило. Про “високий” візит можна було здогадатися хіба що за закритими воротах в Александрівський сад, де горить “вічний вогонь”.

Поряд з Красною площею, біля стін Історичного музею і пам`ятника Георгію Жукову, жваво торгували всілякими російськими сувенірами — вушанками, пряниками, оренбурзькими хустками, хохломою і гжелью. Перехожих туристів розважали актори в образах Леніна, Миколи ІІ, Сталіна. Охочих сфотографуватися в обнімку з “ожилими” вождями і царями традиційно багато.

Неспішну суєту туристичного центру порушували, напевно, лише невеликі збори літніх людей перед входом на Красну площу. Як виявилось, три десятки бабусь і дідусів збиралися тут, щоб ушанувати пам`ять “вождя всіх народів” Сталіна.

— У цей день помер Сталін. Сьогодні дуже сумний день, — сказала одна зі стареньких сумним голосом.

Треба визнати, українська делегація була куди мало чисельнішою за “сталіністів” у жалобі — всього 12 осіб. Як не старалися регіонали створити новий уряд, поки реалізувати це їм не вдалося. Але в команді Януковича не розгубилися. До Москви глава України привіз тільки одного члена поки що діючого, але вже звільненого уряду — Петра Порошенка. Решта всіх учасників свити — потенційні глави міністерств нового уряду.

Зокрема, за інформацією джерел з оточення Віктора Федоровича, яке прибуло до Москви, Юрій Бойко претендує на посаду міністра ПЕК, Володимир Козак — на посаду міністра транспорту і зв`язку, а Віктор Слаута — міністра аграрної політики. Також кажуть, що академік Національної Академії наук України Володимир Семиноженко ймовірно очолить гуманітарний блок нового уряду. Однією з найцікавіших фігур в українській делегації був в.о голови СБУ Валерій Хорошковський. Кажуть, невдовзі він може позбавитися приставки в.о. і очолити це відомство на постійній основі.

Зустріч українського і російського президентів затягнулася на дві години — це вдвічі більше, ніж було заплановано програмою. Але, як часто буває під час ознайомлювальних візитів, до конкретних договорів справа так і не дійшла. Сторони намітили лише головні відправні точки “реанімації” російсько-українських відносин. Зате вдосталь наговорилися про відродження дружби і взаємовигідну співпрацю. Навіть наріжну тема газових контрактів у переговорах випустили.

Українські журналісти тим часом пригадали Медведєву фразу першого президента Росії Єльцина, що стала легендарною, — “Прокинувся вранці, і відразу подумай, що ти зробив для України?”. Медіа цікавило, чи так само часто нинішній російський лідер думає про найближчу сусідку сьогодні. Медведєв не розгубився і швидко зімпровізував:

— Ви знаєте, навіть коли у нас посол нашої країни не був у Києві, я все одно вранці думав про Україну. Саме тому, що роздумував про те, коли ж усе-таки Зурабова відправити. Ось зараз Михайло Юрійович Зурабов приступив до виконання обов`язків, вручив вірчі грамоти. Тому з думкою про Україну ми прокидаємося і засинаємо. Але ж проблема не тільки в наших думках, а в тому, що ми робимо для розвитку відносин. А ось зараз з`явилися принципово інші можливості.

Треба визнати легкий і навіть жартівливо-приятельський настрій відчувався протягом усього часу спілкування двох глав держав, а потім — і на зустрічі Януковича з Володимиром Путіним. Наприклад, у будинку уряду президент України на зустрічі з прем`єром РФ зізнався, що заздрить Росії в її політичній стабільності.

— Я думаю, що російський народ, можливо, ще не розуміє до кінця тієї ціни стабільності, яка є в Росії. Я серйозно кажу. Я впевнений глибоко в тому, що політиканів вистачає скрізь, у тому числі і в Росії їх багато. Але якби вам трішки додати цих політиканів з України, ви би зрозуміли, що таке політиканство.

Така перспектива явно насторожила Путіна, і нервово посміхнувшись, він сказав:

— Спасибі. Пришліть нам краще сала.

Цікаво, що висловлювання Януковича і в Кремлі, і в Білому Домі майже не відрізнялися. Він тричі за день в Москві згадав про необхідність “крутого повороту” відносин між Україною і РФ. Чи то від переживання, чи то він браку слів, чи то він і справді хотів підкреслити смислове навантаження цього месиджа. Але російські ЗМІ, присутні на зустрічах, цей “сигнал” зрозуміли дослівно — вже увечері головною новиною на російському ТБ стали сюжети про “перезавантаження” діалогу між Москвою і Києвом.

В цілому Віктор Федорович Москву потішив. І чи не найбільше планами про відміну указів про присвоєння Степану Бандері й Роману Шухевичу звання героїв України. Новий український президент планує розібратися з цим питанням вже до 9 травня.

І тут же обнадіяв росіян рішенням ще одного болючого для керівництва РФ питання — мовного. За словами Януковича, “у найближчий час” в Україні будуть прийняті закони про захист прав російськомовного населення. Адже це, нагадав Янукович, частина його програмних обіцянок.

Підкріпившись під час пізнього післяобіднього офіційного сніданку з Медведєвим, і поклавши вінок до могили Невідомому солдатові в Александрівському саду, Янукович вирушив на зустріч з Путіним. Володимир Володимирович почав з господарських питань, повідомивши що економічна ситуація в країнах непроста, а товарообіг минулого року впав аж на 40% — до 22,9 млрд дол. Путін запропонував надолужити втрачене.

— Вступайте в Митний союз, — сказав російський прем`єр. Правда, ця “принадна” пропозиція так і залишилася без конкретної відповіді.

Двогодинні переговори в російському уряді, спілкування у складі делегацій, і півтори години на тет-а-тет. Про що говорили — мовчать, але після інтимної бесіди Віктор Янукович і Володимир Путін обидва були в хорошому гуморі. Правда, чи було так насправді, преса може тільки здогадуватися. Так, принаймні, стверджували дипломати, наближені до переговорів. І натякали, мовляв, до бесіди з Януковичем настрій у Путіна був “не дуже”.

На цьому і попрощалися, але ненадовго. У найближчі 2-3 місяці з візитом до Києва пообіцяв прилетіти і президент РФ. До речі, російського лідера в будинку на Банковій не бачили вже 5 років.

Роман ЦИМБАЛЮК