Янукович: альтернативи атомній енергетиці немає

Питання безпеки українських атомних станцій обговорюється на засіданні Ради національної безпеки та оборони, яке також присвячене подоланню наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС, 25-річча якої відзначатиметься наприкінці квітня. Оглядачі зауважують, що якби було підраховано справжню вартість атомної енергії, то її безальтернативність виглядала б зовсім по-іншому.

“Україна не має реальних економічно обґрунтованих альтернатив ядерній енергетиці. Уряд має арґументовано довести це українському народу та світовому співтовариству,” — заявив Віктор Янукович.

Президент також наголосив на потребі переконатися, що атомні станції на території України є достатньо сейсмологічно стійкими та спроможними витримати максимальне для території України навантаження від землетрусів.

Раніше Державна інспекція ядерного регулювання України повідомила, що влітку цього року планує провести стрес-тести на українських атомних станціях.

Після подій на японській атомній станції у Фукусімі, коли внаслідок землетрусу на кількох атомних блоках сталися пожежі, руйнування та витік радіації, низка європейських країн вирішила випробувати на міцність свої АЕС. При цьому деякі з них або взагалі відмовляються від використання атомної енергії, або ж ухвалюють рішення про закритття АЕС у момент, коли ті відпрацюють свій резерв.

В Україні близько половини всієї електроенергії нині виробляється на атомних станціях. Проте оглядачі зауважують, що нарощувати ці потужності недоцільно, адже в України вже є надлишок електроенергії і, водночас, немає потрібної інфраструктури як для організації експорту цієї електроенергії, так і для того, аби вона заміщувала теплову генерацію, яка нині обслуговує населення та бюджетні установи. Крім того, серед недоліків технології виробництва електроенергії на атомних станціях є і те, що вони здатні продукувати лише сталий обсяг енергії, тоді як потреби господарства в енергії мають як пікові навантаження, так і спад попиту і впродовж доби, і впродовж року.

Георгій Гелетуха із Інституту технічної теплофізики НАНУ каже, що аргументи щодо відносної “дешевизни” атомної енергії не зовсім відповідають дійсності:

“Чому у нас дуже дешева атомна електроенергія? Тому що станції були побудовані за радянських часів, обладнання вже амортизоване, і, фактично, вартість атомної електроенергії зараз складається лише із вартості палива та вартості персоналу, що обслуговує АЕС. Давайте порахуємо вартість електроенергії від нової АЕС. А вже ці цифри є: один атомний блок буде коштувати не менше 2 млрд доларів. А потім ще й ціна на паливо, на ядерні твели, кожен рік зростає. По-третє, проблема захоронення ядерних відходів ще навіть в принципі не вирішується. Тобто, наразі його десь там тимчасово зберігають, і на це також вже певні кошти витрачаються. Кошти, які мають враховуватися у вартості цієї електроенергії, а не оплачуватися з бюджету за наш із вами рахунок. Тому як на мене, це певний міф, що атомна електроенергія є дешевою.”

Експерт також радить звернути увагу і на те, що якщо у виробництві електроенергії атомним станціям належить половина від обсягів виробництва, то в теплоенергетиці її частка дорівнює лише 18%, і заяви урядовців про те, що цю частку можна збільшити за рахунок ще більшого виробництва електроенергії на АЕС, теж не зовсім реальні:

“Нам якось хочуть підмінити поняття: от, дивіться, газ дорожчає, то треба розвивати атомну енергетику. Але це є різні ринки. Кажуть: а ми будемо електрикою опалювати. Виробити цю енергію можна, але щоб довести її до кожного будинку — це треба повністю міняти електричні мережі. Тобто, грубо кажучи, у кожну квартиру зараз заходить кабель у 2 Квт. А щоб опалювати квартиру якимись електричними нагрівачами, треба завести у неї 5-6 Квт. Тобто по всій Україні треба у житловому секторі збільшувати втричі потужність кабелів. І про це якось забувається, і кажуть — якось воно буде. Ні, давайте порахуємо, і вийде, що опалення цією “дешевою” електроенергією буде дорожчим навіть за той газ, яким ми зараз опалюємося.”

Георгій Гелетуха також вважає, що Україні варто радше придивитися до досвіду Німеччини, Швеції та Австрії, аніж Франції, яка, очевидно, залишиться єдиною європейською державою, що віддаватиме перевагу “мирному атому”:

“Я не вважаю, що у нас немає альтернативи атомній енергетиці. І цьому є багато прикладів. Та сама Австрія просто сказала: ні, у нас ніколи не буде атомної енергетики. Швеція сказала, що ми допрацюємо на тих реакторах, які є, і далі у нас їх не буде. В принципі Німеччина сказала те саме: ми допрацюємо на реакторах, які є, а далі не будемо будувати. Проте там попередній уряд чітко визначив дату закриття, а новий уряд вирішив подовжити до завершення терміну експлуатації блоків. Але ніхто не говорить, що вони будуватимуть нові. Франція завжди була і, здається, збирається і надалі залишатися країною атомних станцій. Але однієї Франції достатньо на всю Європу. Тобто якщо Україна хоче стати другою Францією, то її просто не пустять на цей ринок. Він вже закритий атомними потужностями Франції. Ну, і куди Україна збирається продавати електроенергію зі своїх нових блоків?”

Анастасія ЗАНУДА