Як Європі вдалось нейтралізувати російську газову зброю

Із запасами теж все гаразд.

Наразі підземні сховища заповнені на 80%. До війни запаси виснажувалися набагато швидше. У 2022 році до середини січня залишалося всього 45% запасів газу, а у 2021 році — 60%.

Минулого року ЄС вжив дорогих заходів, а запасів до середини опалювального сезону залишалося вже 80%, як і зараз. Завдяки цьому ЄС завершив минулий опалювальний сезон із рекордним обсягом резервів, що дозволило йому набагато раніше запланувати заповнення 100% до цієї зими і навіть заповнити орендовані сховища в Україні.

Згідно з оцінками ICIS, у 2024 році ЄС трохи наростить споживання газу — приблизно на 8%, проте воно все одно буде на 12% нижче за довоєнне. Водночас Європа збільшить імпорт скрапленого газу на 15%, що практично повністю покриє зростання попиту.

Все це дозволить ЄС завершити нинішній опалювальний сезон із газовими сховищами, заповненими на дві третини, а на початок наступного заповнити запаси до 100%, прогнозує ICIS.

А ціни нарешті впадуть до довоєнного рівня, сподівається головний економіст енергетичного директорату Єврокомісії Мігель Хіль Тертре.

“Якщо нинішній тренд збережеться, і якщо обійдеться без несподіванок — геополітичних, кліматичних і так далі — то ціни на весну можуть повернутися до середніх історичних значень 2010-2020 років”, — написав він.

Автор фото BLOOMBERG/GETTY IMAGES

Що може піти не так

Так Європа сподівається пережити і наступну зиму без кризи, особливо якщо продовжить економити газ і нарощувати закупівлі з альтернативних джерел. Але гарантій немає, попереджають експерти.

Хусити, Путін та диверсанти — три потенційні причини нової енергетичної кризи, кажуть вони.

Хусити блокували Червоне море — ключовий маршрут доставки катарського зрідженого газу, на який минулого року припало 13% європейського споживання. Блокада турбує ЄС, визнав цього тижня єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні.

“Поки що ситуація в Червоному морі не позначилася на цінах на нафту та газ та інфляцію загалом. Однак не виключено, що ми відчуємо наслідки вже найближчими тижнями”, — сказав він.

Європейська економіка стагнує і, за прогнозами, ледь зросте на 1% цього року. Для прискорення зростання потрібні дешеві кредити, однак для того, щоб Європейський центробанк почав знижувати відсоткові ставки після 10-го підвищення поспіль, має сповільнитись інфляція, розігнана ковідом та російським вторгненням в Україну.

Якщо криза в Червоному морі підніме ціни в супермаркетах і на заправках, зниження ставок — а значить і пожвавлення європейської економіки буде відкладено у часі.

Путін — ще одна загроза стабільності постачання.

Досі він не гребував використовувати газ для тиску на Європу та найближчих сусідів — Україну, Білорусь, Молдову. Цього року у нього буде привід перекрити один із двох маршрутів, що залишилися, постачання російського газу до Європи — транзитом через Україну.

Наприкінці 2024 року закінчується контракт на постачання російського газу до Європи територією України. Традиційно цьому передує публічний торг “Газпрому” та “Нафтогазу”, кожен із яких запевняє, що не збирається продовжувати контракт. З такими заявами вже виступив “Нафтогаз”. Тепер слово за Путіним.

Якщо український транзит зупиниться, єдиним маршрутом постачання російського газу до ЄС залишиться газопровід через Туреччину. Білоруський маршрут, як і “Північний потік”, давно не діють.

Саботаж інфраструктури — ще одна пряма загроза енергетичній безпеці Європи.

У жовтні на дні Фінської затоки пошкодили газопровід Balticconnector, що зв'язує Фінляндію та Естонію, а також паралельний резервний кабель зв'язку. Ремонт затягнеться щонайменше до квітня.

На місці аварії знайшли двометровий якір вагою шість тонн, і підозра впала на китайський контейнеровоз Newnew Polar Bear.

А в Німеччині саботаж стався на газопроводі, що будується, від нового терміналу, призначеного для імпорту зрідженого природного газу, на заміну російському трубопровідному.

За даними німецької преси, у трубі просвердлили вісім дірок. Ввести його в експлатацію вчасно не вийшло.

Поки що неясно, хто свердлив. Проти будівництва виступали борці із зміною клімату, але вони ніколи не приховували своїх вимог. Ті ж, хто пошкодив трубопровід у восьми місцях, ні про себе, ні про свої цілі нічого публіці не повідомляли.

Більше того, за даними джерел журналу Spiegel в органах безпеки, отвори зробили таким чином, що їх важко помітити неозброєним оком. Дірки виявили під час перевірки лише завдяки електроніці.

Прощавай зброє

Автор фото AFP

Газова зброя Кремля нейтралізована, сподіваються у ЄС, і дороги назад немає.

Після двох зим європейці відчули впевненість, що здатні вижити в умовах російської газової блокади і навіть повністю відмовитися від російського газу.

До цього часу газ під європейські санкції не потрапляв. Все скорочення було ініційоване Кремлем.

Ще до війни “Газпром” перестав продавати газ на європейському спотовому ринку, а після вторгнення перекрив “Північний потік” під надуманим приводом і зажадав плати за газ у рублях, а не як у контрактах. Деякі країни вирішили добровільно відмовитися від закупівель за таких умов, інші продовжували купувати газ за низькими довоєнними цінами.

Тепер ЄС наважився на щось схоже на санкції. Він затвердив правила, які дозволять 27 країнам-членам союзу забороняти закупівлю трубопровідного та зрідженого газу російського походження. Такі санкції вважатимуться форс-мажором і позбавлять європейські компанії необхідності платити штраф за розрив контракту з російськими “Газпромом” або “Новатеком”.

Мета — до 2027 року зовсім відмовитися від російського газу. ЄС розраховує, що втрати компенсує відновлювана енергетика та загальне зниження споживання вуглеводнів відповідно до заявленої мети нейтралізувати викиди парникових газів в атмосферу до 2050 року.

Критики впевнені, що нічого не вийде.

Автор фото AFP

Витрати на “зелену” революцію величезні, економіка Європи не зростає, соціальні проблеми множаться, а до влади дедалі легше приходять політики, які обіцяють скоротити дотації на електромобілі та вітряки та пустити зекономлені гроші на пенсії, охорону здоров'я та доступне житло.

Експерти погоджуються, що розлучення з ключовим постачальником газу буде кривавим.

“Росія продовжує використовувати постачання енергоресурсів для тиску на ЄС”, — йдеться у спільній публікації трьох десятків європейських дослідників.

“Повністю замінити імпорт газу з Росії в короткостроковій перспективі буде важко”, — пишуть вони.

До того ж газ —”найчистіший” вуглеводень, і ще нещодавно, до війни, ЄС вважав його головним перехідним видом палива з брудного минулого в чисте майбутнє.

Швидко переглянути ці плани не вийде, оскільки альтернативи ще більш проблематичні. Вугілля брудне, а атомні станції вимагають багатомільярдних інвестицій на довгі роки вперед і вкрай непопулярні у багатьох країнах ЄС, насамперед у промисловій Німеччині.

Олексій КАЛМИКОВ