Як Україні потрапити в Європу, де вартість електроенергії 7—11 грн за кіловат

Аварійні відключення

Уже нікого не дивують повідомлення на кшталт “внаслідок артобстрілу знову відключилася лінія електропередач” або “ракета поцілила в об'єкт критичної інфраструктури”… Немає сумнівів:  дефіцит потужності надовго поселився в енергосистемі обстрілюваної України.

Сьогодні  вечірній пік генерації може покрити лише близько трьох чвертей наявного споживання. І дефіцит після кожного обстрілу тільки зростає. Яке рішення в такій ситуації має прийняти відповідальна людина? Правильно  —  треба   терміново зменшити  споживання і забезпечити справедливий розподіл дефіцитної електроенергії між споживачами.

Певна річ, “усім обленерго доведено добові ліміти споживання”. І який же реальний результат таких дій? Ліміти легко порушуються… і часто трапляються аварійні відключення.

Незважаючи ні на що, людям хочеться все більше енергії. Про її економію мало хто думає.  Відтак, страждають усі.

Коли в розетках з'являється “світло”, вмикаються всілякі зарядки, бойлери, пралки, пилососи... Відбувається різкий стрибок споживання. А далі — прогнозовані аварії через перевантаження та відключення. Про які економію або справедливість розподілення може йтися, якщо дуже скоро “світло” знову погасне?

А, між іншим, допомагаючи  Україні і впроваджуючи  санкції на імпорт російських енергоносіїв, Європа розраховувала, крім усього іншого, й на економію енергії (газу, електрики) європейським населенням — до мінус 15% від загального обсягу споживання. У нас же, в Україні, економія не дуже популярна серед людей. Як заощаджувати гроші, зрозуміло багатьом, а ось як заощаджувати недорогий, але такий необхідний  усім енергоресурс, — не дуже.

Як зіскочити з цієї небезпечної тенденції? Адже український поїзд прямує до станції “Європа”. Й іншого варіанту в нього просто немає. А в країнах ЄС ціни на енергоносії ринкові. Навіть роздрібні комунальні прайси “плавають” від місяця до місяця.

І дуже скоро нам доведеться забути про заколисуючі цифри в комунальних платіжках. (Хоча для дуже багатьох наших безробітних земляків вони й зараз непід'ємні.) Не перетворилася б  тоді “тепла ванна” на справжній “холодний душ”.

Кінець опалювального сезону — нові тарифи

Це вже офіційно підтвердив нинішній керівник НКРЕКП Костянтин Ущаповський. Кіловати й куби подорожчають. Отож є шанс, що їх цінуватимуть більше й витрачатимуть економніше. Питання лише в тому, чи буде ця корекція суто  формальною, чи країна  й у цьому питанні наблизиться до європейських стандартів і тарифи стануть ринковими.  І чи буде їх компенсація для збіднілого населення монетизованою, щоб економія енергоносіїв прямо означала економію грошей.

Реальний ринковий орієнтир — у середньому 0,17 євро, або трохи менше 7 грн, за кВт•год. електроенергії у країнах Східної Європи чи 0,27 євро (понад 11 грн/кВт•год.) у багатших країнах ЄС. Це європейська реальність, яка стимулює економити не тільки з відчуття солідарності з українцями, а  й із цілком прагматичних міркувань.

Варто додати, що за неринкові ціни на енергоносії громадяни України насправді платять утричі дорожче. За цим приховуються  низькі зарплати, високі ціни в маркетах. А ще —    національна грошова одиниця, яка за роки незалежності полегшала майже у 25 разів.

Різке падіння споживання енергоносіїв промисловістю і дезертирство “генерала Мороза”    дозволять країні пройти поточний осінньо-зимовий опалювальний сезон без форс-мажору. Однак якщо така енергетична стратегія збережеться й надалі, зима сезону 2023/2024 може призвести до колапсу внутрішнього ринку енергоносіїв, дестабілізації курсу гривні та  загострить  проблеми економіки загалом.

У країні бум електроприладів, але не светрів

Хоча зима досі залишається безпрецедентно теплою, мільйони електроприладів одночасно  зістиковані  з розетками. А ціни на конвектори, “вітродуйки” та  звичайні каміни злетіли в кілька разів ще на початку осені.

Населення, яке минулими роками звикло не відмовляти собі в комфортній температурі, намагається посилено грітися, вряди-годи провокуючи аварійні відключення. Хоча кожен із нас може повернути світло у квартири. Для цього просто треба економити  електроенергію і газ.

Багато жителів Європи та  США заявляють про солідарність із Україною, деякі з них — навіть про свою готовність не вмикати прилади електро- й газоопалення впродовж усієї зими.

Правда, європейцям легше. Вони десятиліттями ретельно займаються програмами енергоефективності. Тоді як у держбюджет України суми на енергоефективність закладено практично нульові.

За великим рахунком, ніхто — ні держава, ні політики, ні банки, ні населення — не зацікавлений в економії.

У результаті, посилено купують теплі светри, піжами й теплі ковдри, на жаль, тільки солідарні з нашою країною європейці й американці. Ми ж намагаємося грітися майже за канонами мирного часу.

І, хоча після перманентних закликів енергетиків споживання електроенергії бодай точково, та на 7—20% знижується, культура стабільної економії ресурсів у нас ще не прищеплена.

Хто оплатить “чек”

Це не означає, що представники найбідніших верств населення мають перебиватися з хліба на воду й віддавати майже всі доходи, а тим більше —  пенсії, на комуналку. У багатьох і так планка існування нижче нікуди.

Ні, це може бути суто європейська практика, коли потребуючим категоріям  у період невтримного зростання цін на енергоносії частково або повністю компенсують різницю в підвищенні тарифів на енергоносії. І оплатити рахунок повинен  аж ніяк не бюджет. Велосипед придумувати не треба. Європа вже склала рецепти. Додаткові податки на надприбуток енергетичних компаній і стеля доходів для генеруючих компаній, що виробляють електроенергію не з газу (тобто ядерну й відновлювану), амортизують витрати на компенсації.

Європі вдалося поєднати, здавалося б, непоєднуване: зменшити  споживання електроенергії, стримати ціни (в розумних межах), знайти гроші на підтримку населення і бізнесу. Тільки Німеччина виділила 264 млрд євро на субсидування цін на паливо й електрику. Загалом, суми компенсацій по всьому ЄС перевищують 530 млрд євро.

Заощаджувати в нас можуть тільки гроші

Правда в тому, що економити електроенергію й газ, як у країнах ЄС, наші громадяни поки що не готові. Економити  в нас можуть тільки гроші. Отримавши  не копійчаний кіловат або куб, а енергоносії за реальнішою ціною (і справедливу  грошову компенсацію на кожну людину в домогосподарстві), населення, безперечно, економитиме.

І ефект буде реальним і практично миттєвим.

Звісно, нікуди не подінуться десятки мільярдів гривень раніше нагромаджених дисбалансів, зате “картковий будиночок” боргів енергетичного ринку перестане нарощувати поверхи.

А ще — програми з енергозбереження запрацюють і на рівні держави, і на рівні домогосподарств.

Прикрути тепло

Якщо у вашій квартирі немає літніх, хворих і дітей, варто згадати старе:   “виходячи — гасіть світло”.

У новій реальності це означає, що потрібні теплий одяг і пледи вдома й на роботі, а ще —  хороші ковдри на ніч. Це допоможе пережити холодну пора року з мінімальним використанням електрики та  газу у квартирах і офісах.

Тим більше що занадто тепле приміщення зазвичай  не додає  ні сил,  ні енергії,  ні здоров'я.

Поки що державні кроки в енергозбереженні порівняно мізерні і працюють переважно  лише в команді зі справді ініціативними ОСББ, варто згадати банальне “допоможи собі сам” — і почати економити. 

Вадим БАШТА, адвокат Львівської колегії адвокатів. Журналіст київських ЗМІ

Сергій СЛЕДЗЬ, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу DT.UA, кандидат економічних наук