“Візитка” у багні

Більш як півроку Андріївський узвіз став непрохідним і для туристів, і навіть для киян, які там мешкають. Перлина міста нагадує окопи і барикади — бруківку знято, вирито канави, скрізь ведеться будівництво, якому кінця—краю не видно. З осені і по сьогодні музеї практично не приймають відвідувачів. А хто туди добереться по такому бездоріжжю? Спраглим до культури треба видавати не музейні бахіли, а гумові рибальські чоботи по коліна.

“Коли поруч із нами руйнували будівлю, то у нас був землетрус, — розповідає Ірина Кліщевська, директор театру “Колесо”, якій через будівельний хаос доводилося неодноразово скасовувати спектаклі. — Але найбільше обурює, що роботи майже не ведуться. Розрили вулицю й залишили все на зиму в такому вигляді!” Дмитро Шльонский, директор “Музею однієї вулиці”, обурюється: “Коли я прийшов до чиновників, мені просто відповіли: “А нехай люди ходять в інші музеї”. Вони не розуміють, що кожного місяця ми платимо оренду тисяч 16 гривень”.

Столична влада запевняє: необхідні інженерні роботи буде завершено навіть не до початку Євро, а ще до Дня Києва, тобто до останньої неділі травня. Заступник голови КМДА Михайло Кучук, реагуючи на хвилю громадських форумів, що пройшли днями, відповів, що будівельники працюють ударно: “Уже побудували стічну каналізацію, якої раніше тут не було, виконали додаткові дренажні роботи у зв’язку з великою кількістю підземних вод, що дозволить зберегти від руйнування будинки Узвозу”. За його словами, фундамент історичних будиночків буде укріплено, а вивіски, фасади, ліхтарі будуть виконані в єдиному стилі, “фірмовому” стилі Андріївського узвозу.

Утім чи справдяться ці благі наміри? Нагадаємо, що у нижній частині Узвозу планують зробити паркінг. А крім того, на старовинній вулиці започатковано грандіозний новобуд — бізнес—центр “Андріївський плаза”. І хоч, за словами забудовників, значна його частина — три рівні — буде “схована” під землею, сумніви в тому, що модерний велет впишеться в історичний образ Узвозу, не полишають. До слова, працівники Музею Булгакова скаржаться, що на стінах уже пішли тріщини через цю будову (а будмайданчик розташований якраз навпроти музею).

Вадим Рибін, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, вважає, що будь—яке будівництво на Андріївському узвозі може стати причиною руйнування старих будинків i навіть Андріївської церкви. “Невже в Київській адміністрації не розуміють, що роблять? Інакше як злий намір знищити вулицю, я не можу таке трактувати. Однозначно нове будівництво там неможливе без руйнації старих будівель”.

Нагадаємо, що зведенням центру “Андріївський плаза” займається компанія “ЕСТА Холдинг”, що входить у групу “СКМ” Ріната Ахметова. Представник компанії, Антон Гливинський, розповів: “Цей проект зроблений французькими архітекторами, потім його доопрацював Целовальник (головний архітектор Києва. — Ред.) Повірте, коли ми вирішили вкласти в проект 150 мільйонів доларів, то все прорахували. Нам відомо, що наша ділянка знаходиться у заповідній зоні, і ми маємо всі необхідні за законом дозволи на будівництво в ній. Будуватимемо за новими технологіями і таким чином, щоб і наша конструкція стояла надійно, і навколишні споруди не постраждали. Коли проектували цей комплекс, ми відповідально поставилися до культурного надбання Києва, тому та частина, що виходитиме на Узвіз, взагалі не буде комерційною. Там ми створимо арт—зону, де будуть проходити різні мистецькі заходи”.

Можливо, у забудовника і є дозволи, але от чи є у київської влади дозвіл на реконструкцію вулиці? На це Ігор Луценко, представник ініціативи “Збережи старий Київ”, сказав “Україні молодій”, що на реконструкцію, принаймні станом на грудень 2011 року, немає дозволу Міністерства культури. “Роботи почалися ще у вересні, і навіть через три місяці ніхто в КМДА не подумав, що гарно було б отримати дозвіл, — уточнює пан Луценко. — Це найголовніший момент в цій справі. Андріївський узвіз більшою частиною — пам’ятка архітектури й просто так проводити будь—які роботи на ній неможливо. Точніше було неможливо”.

Іван ГАВРИЛЯК, Ганна ЛОБОДА