Військові чи пенсіонери? На кому почнуть економити без західної допомоги

2024-й може стати роком тотальної економії влади на народі. І влада вже почала потихеньку готувати до цього народ, вкидаючи в інформпростір відповідні меседжі.

Наприклад, Володимир Зеленський українським медіа про це ще не розповідає, але у розмові з африканськими журналістами 15 листопада він уже поділився своєю тривогою про те, що доведеться скорочувати чи соціальні виплати, чи виплати військовим, якщо західна фінансова допомога скоротиться.

“Важливе питання — фінансова підтримка щодо соціальних виплат. Я вам скажу відверто — без підтримки буде дуже складно. Тому що всі гроші, які Україна заробляє, всі ми віддаємо нашим військовим”, — сказав президент. Він визнав, що можлива криза, яка вплине на перебіг війни. “Треба буде або зменшувати підтримку військовим, виплати їм, або не давати соціальну допомогу. Тобто, це у будь-якому випадку буде криза. Чи буде вона впливати на хід війни? Так. Чи вона зупинить нашу боротьбу? Ні”, — пообіцяв Зеленський.

Бракує $29 млрд

Про те, що ця перспектива є реальною, ще 6 листопада розповів американському виданню Politico міністр фінансів України Сергій Марченко. Він заявив, що Києву загрожує дірка у $29 млрд без подальшої підтримки з боку союзників. “Збереження макроекономічної стабільності дуже важливо, тому що крім війни на нас чекає економічна криза, — попередив він. — Якщо Україна опиниться в кризі, це матиме побічні ефекти в ЄС”.

7 листопада на вебінарі Центру економічної стратегії Марченко підтвердив, що держбюджет на 2024 рік розрахований на $41 млрд зовнішнього фінансування, з яких відсутнє підтвердження надходження $29 млрд. “Це моя проблема, як їх закрити. Це проблема уряду, проблема посольств, проблема президента. Ми шукаємо, як закрити ці $29 млрд”, — сказав він.

За словами Марченка, якщо зрештою нестача складатиме $5-10 млрд, то цю проблему можна буде вирішити “в рамках бюджетного поля”. “Десь скоротимо витрати, десь, можливо, податки збільшимо. Але якщо ця проблема буде $20 млрд, то я, чесно кажучи, не знаю. Більше того, я більш ніж впевнений, що так і буде, що наступного року ми повернемося до пошуку додаткових ресурсів”, — анонсував міністр фінансів. Він наголосив, що з погляду можливостей оподаткування ми дійшли до межі, і в частині внутрішніх запозичень ми також близькі до межі. Тому пошук внутрішніх ресурсів — це зараз найнагальніше питання, резюмував Марченко.

9 листопада Верховна Рада ухвалила закон про держбюджет на 2024 рік. Відповідаючи на запитання депутатів перед вирішальним голосуванням, Марченко розповів, “хто нам винен” ці $29 млрд. За його словами, ми очікуємо $5,4 млрд від МВФ, $8,5 млрд від США та 18 млрд євро від Єврокомісії. До речі, у сумі це навіть більше, ніж $29 млрд.

У бюджеті-2024 закладено курс 40,7 грн/$. За цим курсом $29 млрд — це майже 1,2 трильйона гривень. І це майже вчетверо більше, ніж заплановано перерахувати з держбюджету до Пенсійного фонду (322 млн. грн.) на пенсії, субсидії та пільги.

15 листопада на щорічних зборах Європейської бізнес-асоціації в Києві Марченко розповів кілька цікавих подробиць. Зокрема він пояснив, чому Мінфін і Нацбанк не розповідають народу про можливе припинення фінансової підтримки з боку США. “До нього ми готові, але я думаю, що до нього не готові інші стейкхолдери та суспільство України. Тому ми вважаємо, що про цей сценарій рано говорити, бо він може бути неприємним”, — зізнався бізнесменам голова Мінфіну.

Також він спробував їх заспокоїти. Він повторив те, що вже сказав депутатам 9 листопада: йдуть переговори з урядами Канади, Норвегії, Японії та Південної Кореї щодо можливості пошуку альтернативних джерел фінансування дефіциту бюджету. Крім того, Марченко повідомив, що у спілкуванні з Євросоюзом Україна заявляє про своє бажання мати більше коштів наступного року із програми Ukraine Facility, яка розрахована на чотири роки та обіцяє 50 млрд євро. Ця програма може стартувати у січні.

Втім, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина на тих самих зборах уточнила, що гроші за програмою Ukraine Facility не можна пустити на проїдання, оскільки вони мають піти на підготовку України до членства у Євросоюзі. “Це, по суті, єдиний бюджет розвитку країни, — наголосила вона. — Вся інша підтримка від міжнародних партнерів — це бюджети виживання”.

Тим не менш, голова НБУ Андрій Пишний на тих же зборах запевнив бізнесменів, що влада має план дій на випадок припинення бюджетного фінансування з боку США. “На цей рік знаємо, як діяти. Наступного року ми розуміємо, як діяти. Важливо, щоб у центрі розуміння залишалася стійка взаємодія з МВФ”, — сказав він. Неважко здогадатися, що весь план полягає в тому, що якщо США не дадуть грошей, то просити ці гроші у МВФ.

Хотілося б, звісно, щоб у плані дій влади були ще якісь надійніші пункти. Але, схоже, це були б занадто завищені очікування. Вміння прогнозувати явно не входить до переваг нинішньої владної команди.

Дружня порада від Пріцкер

До тієї ж думки підштовхує розповідь “Української правди” про перший візит до Києва спецпредставника США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер. Візит відбувся ще 16 жовтня, і протягом місяця журналісти збирали враження від Пріцкер у коридорах української влади.

“Мабуть, найсильнішу настороженість у більшості людей, які перетинались із представницею Байдена, викликав її заклик не чекати допомоги Заходу, а шукати точки росту так, ніби її не буде. Саме цю тезу з вуст в уста з тривогою передавали в кулуарах української політики після від'їзду Пріцкер із Києва. Особливо загрозливо такий заклик звучав на тлі блокування допомоги Україні республіканцями в Конгресі”, — пише “УП”.

Таке враження, що коли Пріцкер згадувала можливість скорочення західної допомоги, для її співрозмовників ця новина була на межі шоку та ступору. Немов вона розплющувала їм очі на страшну правду, і вони жахалися побаченому.

Хоча готуватися до цьогорічних подій потрібно було ще рік тому, коли за результатами виборів у США республіканці отримали більшість у Палаті представників. Ще тоді стало зрозуміло, що адміністрації Джо Байдена буде дуже важко домовитися з Палатою представників щодо бюджету на 2024 фінансовий рік (він розпочався 1 жовтня 2023 р.). І ще тоді потрібно було перейматися створенням фінансових запасів на випадок, якщо допомогу від США буде заблоковано. Натомість держбюджет України на 2023 рік розщедрився на безліч дивних видатків, наприклад, направив на автодороги 27,5 млрд грн і ще 16 млрд грн дав на автодороги місцевим бюджетам.

Потрібно уточнити, що Пріцкер, закликаючи не чекати на допомогу Заходу, мала на увазі не нинішню ситуацію, а ту велику проблему, яка може прийти через рік, якщо на виборах президента США переможе не Джо Байден, а Дональд Трамп. “На зустрічах Пенні намагалась підводити до думки, типу, от уявімо, що американської допомоги немає: що треба за наступний рік зробити, аби ваша економіка вистояла навіть у такій ситуації? І це так всіх нормально напружило”, — розповів “УП” один із співрозмовників, знайомий з подробицями візиту Пріцкер.

Якщо слова Пріцкер напружили її співрозмовників, це погано для України через дві причини. По-перше, можна зробити висновок, що наша влада аж до візиту Пріцкер не готувалася до того, щоб українська економіка вистояла у разі припинення американської допомоги. По-друге, Пріцкер напевно дійшла такого ж висновку і поділилася з Байденом.

Коли і на кому економити

Так чи інакше, але зараз є велика небезпека того, що держбюджет України на 2024 рік не дорахується зовнішнього фінансування. І тоді неминуче постане питання про секвестр.

На кому збирається економити влада, чітко розповів африканським журналістам Зеленський: доведеться скоротити чи виплати військовим, чи соціальні виплати. Злі язики говорять, що Пріцкер під час візиту дала Банковій рекомендації, де першим пунктом записано скорочення витрат на фінансування держапарату.

Звісно, тут можна заперечити, що ще з початку війни влада заощаджує на зарплатах чиновників. Тим не менш, різні відомства мають дивні витрати. Наприклад, у серпні Нацполіція оголосила тендер на закупівлю 50 автозаків на 136 млн. грн. Це одразу викликало в соцмережах безліч підозр про те, що влада готується розганяти якісь акції протесту.

Або візьмемо 1,5 млрд грн, які записані у бюджеті-2024 на телемарафон. Фактично держава фінансує приватні телеканали, які в умовах війни цілком могли б випускати чесні новини та патріотичні програми власним коштом. Однак Зеленський хоче зберегти практику державних дотацій приватного телебізнесу в обмін на лояльність, незважаючи на думку західних партнерів, які вимагають плюралістичного мовлення. 16 листопада на онлайн-зустрічі з представниками телемарафону він заявив, що “Єдині новини” — один із ключових етапів в історії незламності нашої держави.

Саме зараз — на часі для влади розпочати розмову з народом про те, що треба готуватися до різних варіантів. Уряд міг би показати приклад, як він економить на всіх витратах, не пов'язаних з обороною.

І для цього не потрібно чекати на чергові погані новини з Вашингтона. Ми вже маємо проблему листопада-2024, тобто гіпотетичної перемоги Трампа. Тому заощаджувати треба прямо зараз. Що раніше почнемо — то менш болючими будуть будь-які неприємні сюрпризи.

Юрій ВИШНЕВСЬКИЙ