Врятували державу — а зруйнували економіку

Новий, детальний аналіз діяльності МВФ у Східній Європі підтвердив побоювання критиків. Зокрема, в Україні кредитні умови фонду не дозволили державі підтримати свою економіку та залишили тисячі людей без роботи.

Міжнародний валютний фонд прив’язав виділення кредитів у Східній Європі до надто жорстких умов, пишуть американські експерти у своєму аналізі. Шкоди завдано у першу чергу Угорщині, Латвії та Україні.

Масштабні заходи Міжнародного валютного фонду (МВФ) хоч і дали вижити державам, проте істотно нашкодили економікам окремих країн. Такий висновок зроблено в аналізі поважаного вашингтонського Центру економічних та політичних досліджень (CEPR). Результати дослідження підтверджують заяви критиків, які закидають фондові надто суворі норми та брак соціальної компетенції.

CEPR вважає, що заради виконання програм для Латвії, Угорщини та України було пожертвувано завеликою кількістю робочих місць. Так, в Україні МВФ доклався й до політичної дестабілізації.

Услід за річницею банкрутства інвестиційного банку Lehman Brothers наближається наступний пам’ятний ювілей економічної кризи. У жовтні 2008 року безліч держав, насамперед у Центрально-Східній Європі, опинилися на межі дефолту. На допомогу поквапився МВФ зі своїми мільярдними кредитами. І ось, з’явилися перші вичерпні аналітичні звіти про його діяльність.

Вирок CEPR просто катастрофічний. Дії фонду “погіршили ситуацію більш ніж треба”, йдеться у звіті вашингтонської організації про Україну, Угорщину та Латвію — три країни, що постраждали від кризи найбільше. Якби МВФ реагував на їхнє становище делікатніше, то менше людей втратили б роботу і не настільки довелося б скорочувати соціальне забезпечення. У випадку України МВФ навіть став іще одним чинником політичної дестабілізації.

Нинішні дебати підливають олії у старі суперечки. Фонд було звинувачено в несоціальності його антикризових втручань, зокрема в 1990-ті роки в Азії. Критикувалися умови надання кредитів. МВФ вимагав від держав ощадності та відкриття ринків.

У теперішній кризі МВФ постійно вказує на свою здатність учитися й запевняє, що більше не нав’язує радикальних реформ.

Та це й не знадобилося б, доводить звіт CEPR. МВФ висунув до Угорщини, України і Латвії вимогу дотримуватися непомірно суворої бюджетної дисципліни та певною мірою недооцінив масштаби кризи. Ось приклад України: в листопаді 2008-го фонд відкрив Києву кредитну лінію на 16,4 мільярда доларів. В обмін на це вимагалося більше не робити боргів. Україна, однак, продемонструвала помірну державну заборгованість — загальний борг країни не перевищує 10% ВВП. Київському урядові слід було дозволити протидіяти кризі державними стимуляційними пакетами, критикує вашингтонський мозковий центр. Те саме стосується Угорщини та Латвії.

На додачу в Україні між прем’єром Юлією Тимошенко та главою держави точиться запеклий спір через програму заощадження, до якої було зобов’язано країну. Тимошенко відмовляється підвищувати, на вимогу МВФ, ціни на газ; це ще сильніше паралізувало український політичний процес.

У Відні теж загалом погоджуються з критикою МВФ. “Критерії, вжиті до України, були незбагненно жорсткими”, — каже, наприклад, Васілій Астров із Віденського інституту міжнародних економічних порівнянь. Хоча Астров разом із колегою Владіміром Ґлігоровим радять не забувати, що поступово МВФ послабив умови й усім трьом державам дозволив мати більші дефіцити.

Але програми стимулювання економіки Україні, Угорщині та Латвії так і не дали провести; заборгованість зростає через зменшення податкових надходжень.

Критика викличе дискусії і на щорічній конференції фонду, що саме починається у середу в Стамбулі. Але напередодні зустрічі МВФ виглядає цілком самозадоволеним. У новому, внутрішньому звіті про програми мовиться, що кредити фонду допомогли впоратися з “найсерйознішими наслідками кризи”. За особливе вдосконалення у рапорті вважається гнучкіше оформлення кредитів.

Андраш СІҐЕТВАРІ

Перевод — Inozmi