Вивели на “чисту воду”. Хто насправді міг стояти за оборудками Каськіва?

Генеральна прокуратура продовжує полювання в Латинській Америці на колишнього голову Агентства національних проектів Владислава Каськіва. Сам Каськів звинувачення в корупції з боку Генпрокуратури відкидає. І в цьому є логіка, оскільки на думку Слідства.Інфо, питання про розкрадання коштів прокурори мають ставити не тільки колишньому главі Держнацпроекту. Точніше, не йому в першу чергу. За цими крадіжками проглядаються більш впливові діячі української політики, які й могли залучити Каськіва як виконавця для своїх оборудок.

Ось ці кілька метрів колії — результат грандіозного національного проекту Повітряний експрес, який мав зв’язати швидкісною електричкою аеропорт “Бориспіль” та Київ.

У часи Януковича чиновники різко заходилися перетворювати Україну на інвестиційно-привабливу державу. Було створено спеціальний орган — Держінвестпроект, призначено його керівника — колишнього “помаранчево-революційного” Владислава Каськіва і визначено цілий ряд інвестиційних планів. Електричка, сучасні гаджети у школярів, амбітні плани на зимову олімпіаду 2022-го року і чиста вода для українців. 

Бачите все це? Ні. Проекти провалилися. А десятки мільйонів наших з вами гривень безслідно зникли. Чи не безслідно?

Засновник видання “Наші гроші” Олекса Шалайський — один з тих, хто всі ці роки не лише спостерігав, а й активно досліджував тему інвестицій і нацпроектів.

Олекса Шалайський — засновник видання “Наші гроші”:

Яким чином ці гроші кралися? Ми можемо навіть не додумувати, а просто читати в судових рішеннях. Найпопулярніша схема — це коли приходив інвестор чи то в олімпіаду чи то в “чисту воду”. І замість того щоби давати свої гроші, він чомусь позичав у держави під егідою Каськіва кількасот мільйонів гривень під три проценти без реального закладу. І потім ці гроші нібито вкладав. Десь купувалася земля, десь заводи, але ці речі починали ставати приватною власністю цих структур офшорних, а державі можна нічого не віддавати.

Один з національних проектів мав назву “Якісна вода” і повинен був вирішити проблему українців у великих містах з чистою питною водою. ЇЇ мали фільтрувати і спеціальними водовозами доставляти до приблизно ось таких автоматів. 

Журналістка програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Аліса Кисіль свого часу теж розбиралася в темі нацпроектів. І встановила зв’язки спритних інвесторів не лише між собою, а і з керівником Держінвестпроекту — Владиславом Каськівим.

Аліса Кисіль — журналістка програми “Наші Гроші”:

Ми з’ясували, що є така людина — Артем Стельмах — він простий директор компанії “Борисфен”, який мав вкласти мільйони в проект “Якісна вода”. І він виявився партнером компанії “Боржава резорт”, яка мала фінансувати абсолютно інший національний проект — “Олімпійська надія”, це гірськолижний курорт. “Боржава резорт”  належала Олександру Матковському — це двоюрідний брат Владислава Каськіва. 

Владислав Каськів пішов з посади навесні 2014, згодом — взагалі зник з країни. Слідчі почали масштабне розслідування. Їм вдалося встановити ланцюжок, за яким 95 мільйонів гривень, виділених інвестору проекту “Якісна вода” компанії “Торговий дім “Борисфен” зникли з країни. Весь цей процес описаний в численних матеріалах судових засідань. 

Процес тасування грошей був громіздким: їх перевели з гривні на долари і перекинули в улюблене місце українських чиновників — Кіпр. Після чого кіпрська компанія “розпорошила” валюту між вже аж трьома компаніями — своєю “землячкою” і двома фірмами з Віргінських островів. При всьому цьому в цій системі активно працював латвійський банк — Траста Коммерцбанка.

Траста Коммерцбанка — перший тривожний дзвінок. Кілька років тому саме він фігурував у дуже гучному скандалі з так званими “Вишками Бойко” разом з нині народними депутатами і дуже близькими бізнес-партнерами Сергієм Льовочкіним і Іваном Фурсіним.

Далі поліції оборудки Держнацпроекту розслідувати не дали. Справу вирішили передати Національному антикорупційному бюро. У телефонній розмові слідчі зізнаються — процес передачі справи може тривати довго. Тому ми вирішили самостійно продовжити розслідувати грошовий ланцюжок.

Але найважливіше розібратися: чи міг Каськів  організувати ці оборудки самостійно? Чи може у нього були покровителі, ще більш впливові ніж він? І може саме вони отримали більшу частину з виведених бюджетних грошей?

За іронією долі у 2015-му році, паралельно з розслідуванням розтрат інвестиційних грошей, в Одесі відбувалися судові засідання, в яких основними фігурантами були… обидві вищеназвані віргінські компанії.

Нас у цій справі зацікавило два моменти. Перший — обидві фірми тісно пов’язані з банками Траста Коммерцбанка та Місто Банк, ниточки від яких ведуть до того ж таки нардепа Івана Фурсіна. Другий — у суді представником однієї з фірм — Макнамара Холдінгс — була українка. У судовому реєстрі забули замалювати її прізвище, імя та по-батькові і адресу реєстрації. Її звуть Ірина Майборода і родом вона з Одеси. Куди ми зараз і вирушаємо.

Майборода раніше очолювала… “Благодійний фонд Івана Фурсіна”. А зараз є членом спостережної ради “Місто Банку”.

Простіше кажучи Майборода — людина дуже тісно пов’язане з Іваном Фурсіним. І це вже не просто дивує. А фактично свідчить про пов’язаність віргінських компаній з українським нардепом.

Зустріч з Майбородою напрошується сама по собі. За даними з судового реєстру Ірина Майборода мешкає в старенькому будинку на вулиці Терешкової в Одесі. Ми прочекали її декілька годин і вона так і не з’явилася. Вже наступного дня ми вирушили за адресою, де мав би бути офіс Майбороди. Але його там не виявилося. 

• Алло,  я можу поговорити з Іриною Михайлівною Майбородою?

• Я Вас слушаю…

• Мене звати Максим Опанасенко, я журналіст, “Громадське телебачення”. Приїхали спеціально в Одессу, щоб зустрітися з Вами, кілька запитань є. 

• А по поводу чего?

• Ви у минулому році у суді представляли дві віргінські компанії, зокрема — Макнамара Холдінг. 

• А Вы какое отношение к этому имеете?

• Ну от якраз з цього приводу і є кілька запитань. Були б дуже вдячні, якби Ви змогли на них відповісти…

• Ну… Я сегодня занята! 

Олекса Шалайський — засновник видання “Наші гроші”

Тобто, по-хорошому — якщо Каськів ніде не ставив свого підпису, нема проблем — хай він буде чистим. Але хай сядуть всі ті, хто підписували. Не здаєте Каськіва — хай сидять.

Третій фігурант історії — компанія Левіді Венчез Лімітед. На неї теж перекидали позичкові гроші і вона також пов’язана з нардепом Іваном Фурсіним. І не просто пов’язана. Це одна з фірм, через яку Фурсін є акціонером того ж таки “Місто Банку”.

Фурсін — член неформального “газового” угрупування, куди крім нього входять відомі своєю проросійською орієнтацією Дмитро Фірташ, Юрій Бойко та Сергій Льовочкін.  Саме Фурсін був молодшим  партнером Фірташа та російського “Газпрому” в скандальній компанії “Росукренерго”.

Також у Фурсіна дуже тісні бізнесові стосунки з Сергієм Льовочкіним та його родиною. А ще з засновником латвійської Траста Коммерцбанка Ігорем Буймістером та його колегою Чарльзом Трехерном. Усі вони тепер — серед акціонерів “Місто Банка”.

Це невеличкий, але ще один дуже важливий доказ можливої причетності Фурсіна до грошей з національних проектів, оскільки рахунки “віргінців” були відкриті саме в Траста Комерцбанка.

Відповісти на накопичені нами запитання Фурсін відмовився:

• У ЗМІ зявилася інформація, що Ви причетні до перекидання грошей з нацпроектів на офшорні компанії. Як ви можете це прокоментувати?

• (Фурсін сміється, сідає в машину) Я не хочу это комментировать!

• А  ім’я Ірини Майбороди Вам знайоме?

• Нет…

Як  бачимо фігурантами справи можуть стати не просто звичайні виконавці типу Каськіва, а справжні дирижери масштабного  розкрадання. У корупції завжди є ім’я. В нашому випадку — ще й прізвища та по-батькові.

Ми дуже сподіваємося, що амбітні детективи антикорупційного бюро максимально швидко отримають всю документацію, продовжать розслідування і врешті покарають винних. Поки вони в Україні.

Максим ОПАНАСЕНКО