Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Весна не принесла відлиги замороженим банкам України

[17:46 17 мая 2010 года ] [ The Financial Times, 14 мая 2010 ]

В Україні залишаться лише декілька десятків банків? Криза добряче підкосила банківський сектор України.

Однак водночас вона повинна дати імпульс необхідним змінам, зокрема, консолідації банків. Очікується, що невеликі місцеві “кишенькові” банки або захиріють, або ж будуть поглинуті міжнародними фінансовими групами.

Прихід весни, перші ознаки глобального економічного відновлення і певна внутрішньополітична стабільність, що настала після напружених президентських виборів, — усе це трохи розвіяло похмурі прогнози щодо перспектив економіки України на найближче майбутнє.

Втім, до повної відлиги в нестабільному банківському секторі України ще далеко. З початком світової фінансової кризи в 2008 році він різко перейшов у заморожений стан.

“Дуже важко отримати позики. Для корпоративного сектора доступ до звичайних позик вкрай обмежений. Очевидно, що це — вкрай негативний фактор для перезапуску економіки і виведення її з глибокої рецесії. Бак порожній, пального немає”, — каже Пітер Ванхеккє, генеральний директор компанії “Ренесанс Капітал Україна”.

Банківський сектор із 170 банків продовжує нагромаджувати багатомільярдні збитки — їх загальна сума в 2009 році становила близько 4 млрд. дол., а в першому кварталі 2010 року — 600 млн. дол. Ці збитки — значний тягар для європейських фінансових груп, які за попередні роки витратили мільярди доларів, щоб сукупно заволодіти 40-відсотковою часткою ринку.

Навряд чи європейські банківські групи могли собі уявити такий сценарій за декілька років до 2008-го, коли Україна після Помаранчевої революції вважалася першою на шляху зближення з Центральною Європою і сподівалася на членство в Європейському Союзі.

За словами Жака Муньє, керівника банківського комітету Американської торгівельної палати в Україні, “20-25 іноземних банків, переважно європейських, які прийшли в Україну за останні 17 років, інвестували в купівлю місцевих банків приблизно 5 млрд. дол.”.

Бум кредитування з двозначними відсотковими ставками приносив банкам непогані прибутки. Однак поєднання дешевих грошей і апетиту інвесторів призвело до штучного зростання цін на активи, зокрема на нерухомість.

“До кризи гроші були майже безкоштовними, тому ця бульбашка всіх засмоктала, — каже пан Ванхеккє. — Підхід був наступний: якщо цього не зробите ви, зробить хтось інший. Іноземні банки один за одним виходили на цей ринок, ще більше загострюючи ситуацію. А потім в пацієнта раптом стався серцевий напад”.

Коли наприкінці 2008 року світова фінансова криза вдарила по Україні, національна валюта знецінилася на 50% і спричинила масове зняття коштів з рахунків у банках. Так завершилися декілька років зростання обсягу депозитів і кредитування в твердій валюті. Частка проблемних позик сягнула 10-30%.

“Банківський сектор України до кризи був досить незбалансованим, — каже Павел Цетковський, виконуючий обов’язки голови правління української доньки австрійського “Ерсте Банку”. — Банки проводили агресивну кредитну політику в роздрібному і корпоративному сегментах, надавали позики переважно в доларах США, і мирилися з високим борговим навантаженням. Така стратегія виникла під впливом позитивного досвіду за останнє десятиліття міжнародних фінансових груп на ринках, що розвиваються, загалом і в Центрально-Східній Європі зокрема”.

“Однак коли в четвертому кварталі 2008 року вдарила криза, її вплив на економіку України був величезним”, — додає пан Цетковський.

Фінансового обвалу вдалося уникнути завдяки 11 млрд. дол. допомоги від Міжнародного валютного фонду і понад 1 млрд. дол. вливань капіталу від європейських банківських груп.
“Завдяки втручанню МВФ Україну вдалося стабілізувати і більшу частину 2009 року підтримувати її життя в стані коми у відділі інтенсивної терапії. Тепер постає питання: що далі?”, — запитує Ванхеккє.

Обвал дорого кштував Україні. Але ще більше болісних кроків попереду — повернення кредитування на докризовий рівень очікується не раніше 2011 року, коли банки очистять свої баланси. Однак криза принесе і вкрай необхідні зміни, особливо — консолідацію ринку, переповненого понад сотнею погано капіталізованих “кишенькових” банків. Очікується занепад багатьох дрібних і неефективних банків, якими керують місцеві бізнесмени, або ж їх продаж за вигідною ціною іноземним групам.

Очікується, що у довгостроковій перспективі європейські банки з сильною підтримкою материнських структур матимуть більшу частку на банківському ринку, який все ще на етапі становлення. Зважаючи на велику економіку держави і 46-мільйонне населення, яке тільки починає користуватися класичними банківськими послугами, потенціал ринку все ще значний.

“В Україні залишиться менше 10 банків, які контролюватимуть приблизно 80% ринку. Можливо, деякі європейські банки зараз думають, що краще було взагалі ніколи не приходити в Україну, але через 10 років чи трохи більше вони будуть цьому дуже раді”, — каже пан Ванхеккє.

“Цікаве тут порівняння з Польщею, яка багато в чому схожа на Україну, включаючи розмір економіки і кількість населення. Україна відстає десь на три чи п’ять років”, — додає він.

Роман ОЛЕАРЧИК
 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.