Відпустіть гривню на волю

Минулого тижня НБУ опублікував вельми тривожну фінансову інформацію: дефіцит платіжного балансу України у жовтні 2010 року склав 578 мільйонів доларів, тоді як у вересні він був зведений з профіцитом — 1,241 мільярда доларів.

Також у повідомленні сказано, що дефіцит поточного рахунку у жовтні зріс до 907 мільйона доларів з 194 мільйонів доларів у вересні 2010 року, тоді як профіцит фінансового рахунку скоротився до 329 мільйонів доларів з 1,435 мільярда доларів.

“На відміну від попередніх місяців, приплив капіталу за фінансовим рахунком був недостатнім для повного покриття дефіциту поточного рахунку. Відтак негативне сальдо зведеного платіжного балансу на рівні 578 мільйонів доларів фінансувалося за рахунок резервів, обсяг яких на 1 листопада 2010 року скоротився до 34,3 мільярда доларів — 5,8 місяців імпорту”, — говориться у звіті Нацбанку.

В НБУ відзначають, що зростання дефіциту поточного рахунку у жовтні було очікуваним і стало результатом, передусім, збільшенням обсягів поставок природного газу та сезонного скорочення профіциту торгівлі послугами.

“Стан поточного рахунку погіршувався. Кумулятивний дефіцит за останній рік виріс до 2,8 мільярда доларів, що складає близько 2% ВВП”, — повідомляє Нацбанк.

Крім того, обсяги накопичення готівкової валюти поза банками у жовтні залишилися дуже високими — 1,7 мільярда доларів.

Таким чином, у жовтні Нацбанк зафіксував погіршення дефіциту поточного рахунку більш ніж у 4,5 разу. За десять місяців 2010 року негативне сальдо торгового балансу сягнуло 1,8 мільярда доларів: експорт становив 41,5 мільярда доларів, імпорт — 47,7 мільярда доларів, подвоївшись за останній місяць.

Ніяких нових тенденцій у зовнішній торгівлі не відбулося. Обсяг експорту товарів у жовтні порівняно з вереснем не змінився, тоді як обсяг імпорту виріс на 8,8%. Відтак негативне сальдо торгівлі товарами досягнуло 1,3 мільярда доларів.

Цей показник різко погіршувався, починаючи з липня 2010 року. Того місяця негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 928 мільйонів доларів, у серпні — перевалило за мільярд — 1 185 мільйонів доларів, у вересні — трохи знизилося, але все одно залишилося на дуже високому рівні — 987 мільйонів доларів.

Очевидно, що стан зовнішньої торгівлі незадовільний вже зараз, а в майбутньому він буде лише погіршуватися, якщо НБУ не змінить свою валютно-курсову політику.

“Дані жовтня показують, що ситуація з платіжним балансом розвивається у поганому напрямку. При нинішній високій інфляції без девальвації гривні зупинити цей процес не вийде”, — каже директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ Валерій Геєць.

З ним важко не погодитися. Слід лише уточнити, що неприємні моменти у секторі почали спостерігатися не у жовтні, а набагато раніше. Інфляція ж у річному обчисленні не тільки не буде уповільнюватися, а навпаки — швидко зростатиме.

У 2011 році, швидше за все, продовжить дорожчати імпортний газ. За попередніми розрахунками “Нафтогазу”, середньорічна ціна російського блакитного палива становитиме 269 доларів за тисячу кубометрів, тоді як нині воно коштує 250 доларів.

Іншими інфляційними чинниками стануть збільшення акцизу на бензин і дизпаливо — згідно з нормами нового Податкового кодексу, та введення імпортного мита на нафтопродукти у розмірі 120 євро за тонну — цього хоче Мінпаливенерго.

Якщо такі плани уряду втіляться у життя, то бензин подорожчає на 1-1,5 гривні за літр. Відтак, зростуть ціни на всі інші товари і послуги. Також суттєво посилить інфляцію подорожчання на 50% газу для населення і теплокомуненерго з 1 квітня 2011 року, яке планується відповідно до меморандуму між Україною і МВФ.

Більше того, уряд думає про двократне збільшення цін на електроенергію для населення з квітня, і на 39% — з серпня. При цьому уряд обіцяє у 2011 році підвищити на 15% середню зарплату, що також спричинить зростання споживчих цін.

До збільшення інфляції напевно призведе і закладене у Податковому кодексі підвищення податків і відрахувань до соціальних фондів для малого бізнесу, оскільки підприємцям доведеться підвищувати ціни на свою продукцію. Також взимку і навесні варто очікувати подальшого подорожчання продуктів харчування.

У підсумку, за умови відсутності тиску уряду на Держкомстат, річна інфляція в Україні до літа 2011 року може перевищити 20% і навіть добратися до позначки 30%.

До слова, недавно голова Рахункової палати Валентин Симоненко висловив свої сумніви щодо точності відображення статистичним відомством рівня інфляції.

“У нашій державі статистика — це як поема у цифрах. Реальність даних у ній залежить від натхнення авторів. Перевірити оцінку інфляції до кінця не може ніхто. Що стосується ВВП, то тут поезія закінчується і починається трагікомедія”, — заявив він.

Якщо за дуже високої інфляції у 2011 році в країні буде утримуватися діючий валютний курс — близько 8 гривень за долар, про що заявляють уряд і НБУ, то негативне торгівельне сальдо стрімко наростатиме — як у 2006-2008 роках. У свою чергу, це створюватиме сильний девальваційний тиск на національну валюту.

Відтак поштовхом до обвалу гривні може стати припинення надання допомоги Міжнародним валютним фондом. У 2011 році він планує виділяти кредити щоквартально після перевірки виконання урядом узятих на себе зобов'язань.

Втім, навіть безперебійне кредитування з боку МВФ не може гарантувати стабільність гривні. Вона неодмінно почне падати, наприклад, у випадку різкого зниження світових цін на сталь. Це станеться, якщо світ накриє друга хвиля кризи, а такий сценарій досить імовірний у світлі подій, які відбуваються у Європі.

Нинішній курс гривні шкодить виробнику, а отже — усій економіці. Було б набагато краще, якби Нацбанк почав плавну девальвацію, бо інакше національна валюта може просто стрімко обвалитися, як це було у 1998 і 2008 роках.

Юрій ГЛУХОВ