ДАЙДЖЕСТ

Валютний ринок майже на 10 грн відірвався від офіційного курсу НБУ. Чому готівковий долар знову наблизився до 38 грн/$

[16:53 13 июля 2022 года ] [ Forbes-Украина, 13 июля 2022 ]

Курс долара на готівковому ринку зріс за останній тиждень більш ніж на 2 грн, до 37,8 грн/$. У часі це співпало з двома новинами: скасуванням обмежень на імпорт до України та істотним підвищенням карткових курсів у найбільших роздрібних банках. Друга з них — важливіша. Чому?

Понад тиждень долар на готівковому ринку стрімко дорожчає. З 6 липня курс у банках та на неофіційному ринку додав понад 2 грн — близько 37,8 грн/$ станом на ранок 13 липня.

Наразі готівкові курси майже на 10 грн відірвалися від офіційного курсу НБУ, який залишається зафіксованим на рівні 29,25 грн/$ з першого ж дня війни з Росією.

Через що саме долар знову пішов угору?

Долар дорожчає через імпорт?

У пʼятницю, 8 липня, НБУ скасував обмеження для імпортерів, яке дозволяло купувати валюту лише під купівлю товарів, що входять до переліку критичного імпорту (затверджується Кабміном).

До 9 липня, коли рішення набуло чинності, список покривав близько 90% імпортних позицій, які постачалися до України до війни. Втім, серед 10%, що залишилися під забороною, були такі масові імпортні товари, як, наприклад, одяг або вина.

Теоретично одномоментний вихід на ринок нових імпортерів міг би додати попиту на валюту, однак лише за умов вільного курсоутворення на міжбанку. Зараз бізнес продовжує продавати та купувати валюту за фіксованими 29,25 грн/$. Попит перекривається надходженням валютного виторгу експортерів або інтервенціями НБУ. Наприклад, у червні Нацбанк продав з резервів $4 млрд.

Чи з’явилася значна кількість бізнесу, якому потрібна додаткова валюта? За словами співрозмовника в одному з найбільших банків, який спеціалізується на роботі з корпоративними клієнтами (він попросив не згадувати його імені у статті через необхідність погоджувати будь-які коментарі від імені банку), активність імпорту зросла, однак не радикально.

“Більшість імпортерів поки лише аналізують можливість відновити чи наростити діяльність, — каже він. — Навіть за бажання це не так просто логістично: залізниця зафрахтована на місяці вперед, на кордонах і без того черги з фур”.

Зростання попиту на міжбанку зараз і без того слабко впливає на готівковий курс. “Я не думаю, що зростання курсу повʼязано зі скасуванням обмежень для імпортерів, — зазначає голова відділу аналітики Adamant Capital Костянтин Фастовець. — Готівковий ринок та міжбанк розірвані, перетоків між ними майже немає”.

Чи має значення скасування обмежень для тих імпортерів, які попри обмеження продовжували провозити продукцію нелегальними шляхами та відповідно генерували “сірий” попит на готівкову валюту? Вони навряд чи почнуть масово купувати долар на міжбанку замість неофіційного ринку, вважає Фастовець. “Сірий” імпорт залишає за собою одну перевагу — відсутність податків та імпортних мит”, — пояснює він.

Знову “картковий туризм”

Новому сплеску подорожчання готівкового долара передувала ще одна важлива для валютного ринку новина. Тиждень тому ПриватБанк різко підвищив курс, який встановлюється для закордонних операцій із гривневими картками. Одразу ж це зробили й інші банки, зокрема mono.

Станом на ранок 13 липня, картковий курс ПриватБанку становив 36,6 грн/$, на момент різкого підвищення — 35,21 грн/$. Чому котирування готівкового ринку вищі та наближаються до 38 грн/$?

Двоє співрозмовників у великих фінансових установах пояснюють це реакцією так званих карткових туристів — учасників роздрібного валютного ринку, які заробляли завдяки обмеженням НБУ, що створили передумови для існування кількох курсів.

До 6 липня різниця між картковим курсом ПриватБанку та показниками “неофіційного ринку” становила близько 3 грн. Підвищення курсів найбільших карткових банків зробило такий бізнес невигідним. Тому це змушує обмінники ставити вищу ціну долара.

Інша, більш парадоксальна, причина зростання курсу може полягати у тому, що саме “картковий туризм” під час війни став значним каналом постачання до України валютної готівки, каже Фастовець з Adamant Capital. “Зміна курсів у банках якщо не перекриє його, то зробить істотно меншим”, — припускає він.

Можливу проблему з наявністю готівки не виключає і співрозмовник у топменеджменті одного з найбільших банків. “До війни в Україні було кілька великих гравців, які постачали банкноти літаками, зараз цього немає”, — підтверджує співрозмовник.

Цей фактор відрізняє нинішню ситуацію від періоду подорожчання долара у другій половині травня (курс чорного ринку на піку — 38,5 грн/$), вважає Фастовець. “Тоді це мало під собою переважно психологічне підґрунтя, — зазначає він. — Зараз ми бачимо вплив з боку пропозиції валюти, адже правила гри на ринку змінилися”.

Що таке “картковий туризм” та як із цим бореться НБУ

Суть “карткового туризму” — у “човникових” поїздках за кордон для того, щоб знімати готівкову валюту з гривневих карт.

Цей бізнес виріс за рахунок того, що картковий курс найбільших роздрібних банків (“Привату”, mono) тривалий час був значно нижчим навіть попри те, що наприкінці травня НБУ дозволив банкам встановлювати свої курси без обмежень (до цього діяла обовʼякова формула “офіційний + 10%”). Фактично купуючи валюту за заниженим курсом банків, “туристи” потім продавали її в обмінниках із націнкою приблизно у 3 грн.

Ця схема не подобалася НБУ, адже йому фактично доводилося фінансувати її за рахунок валютних резервів, продаючи відповідні обсяги валюти банкам за офіційним курсом 29,25 грн/$. Наприклад, у травні, за розрахунками Forbes на основі даних, озвучених в інтервʼю заступником голови Нацбанку Юрієм Гелетієм, сума операцій за “картковим туризмом” становила $17 млн на день, або понад $500 млн на місяць.

Рішення ПриватБанку зберегти курс 32,7 грн/$ (навіть після того, як НБУ скасував вимогу для роздрібних курсів) ще на півтора місяця подовжило життєздатність цієї схеми, а також інших способів перетоку гривні у валюту в обхід обмежень. Двоє співрозмовників у Нацбанку розповідають про подібні схеми через сервіси Wise, Revolut або Binance.

Зрештою різке підвищення карткового курсу “Привату” сталося саме після “консультацій” банку з регулятором, стверджують два співрозмовники у НБУ та одному з великих банків.

Сергій ШЕВЧУК