Валютне ралі: невдовзі — зупинка з відкатом назад

Валютна злива

Дві третини річного обсягу валюти від наших зарубіжних партнерів припадають саме на другу половину поточного року, тому катастрофічного сценарію для гривні найближчим часом очікувати не варто. Й це справедливо, незважаючи на шалене валютне ралі, що спричинило паніку на фінансовому ринку навесні й на початку літа.

Це тільки здається, що стрибок долара та євро “за хмари” вже ніщо не може стримати. Насправді відбулося те, що учасники фінансових форумів називають “забігом оленів”. Адже за належної витримки покупці б могли придбати валюту трохи дешевше.

Ну, так склалося, що з величезних багатомільярдних обсягів зовнішніх траншів майже нічого не надійшло в квітні, а в травні зайшло лише 20 млн дол. від Світового банку. Й на цьому все.

А тепер оцінімо найближчі валютні надходження.

На сьогодні залучено лише 11,8 млрд дол. міжнародної допомоги. А до кінця поточного року має надійти ще 25,4 млрд дол. переважно від ЄС, США, МВФ і через інструменти Світового банку.

Загальне фінансування з початку війни і станом на сьогодні становить 85,4 млрд дол. Найбільші внески в мільярдах доларів (за період війни на “соціалку”) — від:

????ЄС — 34,00

????США — 22,93

????МВФ — 8,05

????Японії — 6,34

????Канади — 5,12

????Великої Британії — 2,55

????Світового банку — 2,07

????Інших партнерів — 4,35.

Звісно, остаточний курс гривні залежить не тільки від зовнішніх чинників. Упливають на нього й внутрішні складники:

1. Психологічний чинник. Він обернено пропорційний ступеню ескалації на сході нашої країни. Зростання напруги на фронті змушує бізнес і населення з потрійним завзяттям позбавлятися гривні, притримуючи її лише на найближчі невідкладні потреби.

2. Обмеження постачання електроенергії для промисловості й населення.

3. Проблеми на ринку праці.

4. Негаразди прикордонної логістики.

5. Купівля/продаж валюти аграріями.

6. Сезонність.

І, як видно з усього, на фінішному відтинку поточного року шалька терезів внутрішніх складників схилиться не на користь гривні. Тож курсовий підсумок року може бути несподіваним навіть попри великий приплив валюти ззовні. Але влітку гальмування темпів зростання курсу іноземної валюти до гривні майже гарантоване.

Та й у другій половині року вже накопичені запаси й переважаючі надходження валюти від зарубіжних партнерів дадуть змогу регулятору більш-менш міцно тримати курсове кермо. Тобто українська “соціалка” та бюджетний сектор можуть почуватися спокійно.

Кон’юнктура цін на товари українського експорту також є наразі прийнятною. Тому курс гривні багато в чому залежить від бажань і настроїв регулятора.

А хоче регулятор лише подальшого руху курсу вперед — проте з невисокою швидкістю. І в цьому бажанні Нацбанк і Мінфін нині одностайні, адже такий підхід дає можливість девальваційним методом наповнити держбюджет.

Цей “дощ” надовго

Гарні обсяги надходження траншів до кінця року заколисують учасників ринку. Щонайменше до кінця літа “бики” за доларом, найімовірніше, не зможуть перемогти “ведмедів”, хоча весняний раунд вони точно виграли.

Задача ж “ведмедів” відома — продати долари та євро з власних фінансових заначок на початку низхідного тренду, а потім відкупитися за мінімальною ціною. Якщо вони вгадають верхню й нижню точки “ведмежого” ринку, отримають максимальну маржу.

Але “ведмежий” ринок відносно долара на українському валютному ринку не буде надто тривалим. Уже восени настане час “биків”. Принаймні передумови для цього є.

Так, протягом останніх восьми місяців (жовтень 2023 — травень 2024 року) на підтримку гривні витрачено 20 млрд 667 млн дол. Негативне сальдо становить 20 млрд 528 млн дол. Тобто НБУ за цей час зміг купити лише 139 млн дол. Фактично можливості купити валюту на міжбанку в регулятора не було. Водночас у середньому щомісяця надмірний попит на тверду валюту могли задовольняти лише за допомогою 2,5 млрд дол. від НБУ.

Невизначеність щодо фінансової подушки на наступний рік, величезні позапланові витрати бюджету й погіршення економічної ситуації в країні лише збільшують потребу в коштах.

Але ні стрибки комунальних тарифів, ні заплановане досить різке підвищення податкового тягаря, ні додаткові транші зовнішнього світу не в змозі повною мірою задовольнити бюджет.

Тому в арсеналі наповнення держбюджету поряд з іншими методами тепер надовго оселилася перманентна девальвація гривні. Нічого дивного. Адже, приміром, за продаж умовних 10 млрд дол. на ринку до державної скарбнички тепер “залетить” на 50 млрд грн більше, ніж це було б у разі продажів схожих об’ємів валюти восени.

Так, з огляду на досить істотні транші зарубіжних партнерів на поточний рік, НБУ теоретично міг би утримувати будь-який курс національної валюти. Але його тактика, як і урядова, змінилася. На часі:

• істотна девальвація національної грошової одиниці;

• збільшення податкового навантаження, яке планується для всього бізнесу;

• перманентне зростання тарифів.

А тепер — фінансова статистика від Мінфіну. В квітні державний та гарантований державою борг України зріс до 6,01 трлн грн, або до 151,52 млрд дол. Причому 108,37 млрд дол. (або 71,52%) — це саме зовнішні борги, позичальникам яких гривня не потрібна.

“Станом на 1 червня 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 39 033,8 млн дол. США. У травні вони знизилися на 7,9%. Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для забезпечення курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті”.

Нагадаємо: валюти в “закромах” НБУ станом на 1 травня було 42,4 млрд дол. Тобто “схуднення” за місяць становить 3,37 млрд дол. Але вже незабаром тренд зміниться на позитивний, утім, початок наступного року для утримання міцності резервів знову буде тривожним.

Між крапельками

У держбюджеті-2024 передбачено середньорічний курс гривні до долара — 40,7 грн/дол. або 42 грн/дол. на кінець поточного року. Але бажання наповнити бюджет девальваційним методом може цьому курсу нашкодити.

Звісно, якщо вдасться вчасно зупинитися з таким методом наповнення й “зірки” для гривні складуться вдало, то під кінець року може бути й курс, близький до бюджетних 42 грн/дол. Проте є висока ймовірність відходу від цього комфортного показника. Тоді верхня межа може сягнути 43 чи навіть 44 грн/дол.

Такому розвитку подій на українському фінансовому ринку сприятимуть:

• вибори в США й не тільки;

• невизначеність ситуації на полі бою;

• результати переговорів про замороження або списання позик клубом зовнішніх кредиторів;

• погіршення макроекономічних індикаторів.

Ці чинники залишають екстремально високий ступінь невизначеності.

Визначальним чинником стосовно того, чи знецінення гривні й далі відбуватиметься відносно повільно, дозовано й без “дорожньо-транспортних пригод”, стане обсяг зовнішнього фінансування вже на наступний 2025 рік.

Валюти потрібно буде багато й регулярно, щоб не застосовувати аргументу “останньої надії” для збалансування — друку грошей. Водночас бажання наповнити бюджет девальваційним методом із часом лише зростатиме. Але ця практика не може бути безмежною, бо врешті-решт прийнятна облікова ставка, винагорода за цінними паперами та вкладами у фінансовій системі (на які також впливає валютний курс) теж перебувають під патронатом Нацбанку.

Цей “лід” дуже тонкий і крихкий, але пройти по ньому таки доведеться.