Валентина Руденко: Тимошенко ніколи не була патріоткою України

“Об’єднана опозиція” — це те саме, що Партія регіонів”

 

Ви вірите в те, що нове об’єднання на базі “Нашої України” подолає п’ятивідсотковий бар’єр?

Рейтинги ані “Нашої України”, ані менших партій, що підписали угоду, не дають ніяких приводів на це сподіватися. Ви не думайте про наші рейтинги. Ви думайте про своє 1 листопада 2012 року. Бо якщо ви прокинетеся в країні, яка має парламент отакий, як сьогодні або ще гірше, я ані вам, ані собі не заздрю. Все залежить від нас з вами, від виборців.

А від фальсифікацій?

Я добре пам’ятаю вибори 2006, 2007 та 2009 років, і говорю відповідально: вони жодного разу не фальсифікувались. Сьогодні я не думаю, про те що будуть фальсифікації. Наша задача сьогодні — думати про те, як ми маємо за ці чотири місяці вплинути на українського виборця для того, щоб він зробив правильний вибір.

Але ж щоб донести виборцям свою ідею потрібне дуже хороше фінансування. Ви знайшли його? За певною інформацією, об’єднання на базі “Нашої України” фінансує російсько-український бізнесмен Вадим Новінський, який вже був помічений в штабі Ющенка ще на президентських виборах.

Я не займаюся цими питаннями, і достеменно мені невідомо, як виглядає ця частина роботи. Але напевно це питання має бути вирішено. Та також мені хотілося, щоб ЗМІ були більш змістовними, експертними і глибокими, бо вони мають найбільший вплив на виборця.

Але ж якщо ви не наберете потрібну кількість голосів для перемоги, то — вже на користь владі — відберете пару відсотків у Об’єднаної опозиції.

Сьогоднішні політичні сили, які монополізували поняття “Об’єднана опозиція” — це те саме, що Партія регіонів. Вони абсолютно однакові. Вони навіть не лівий і правий валянок. Вони два лівих валянки! У цієї пари два лівих валянки. Там немає нічого правого, жодного елемента. Вже скоро прийде той час, коли будуть оголошені списки кандидатів, і ми побачимо, що там всі ті, хто вже багато років були у політиці, багато років були у парламенті і при владі. І якщо ми цьому не здивуємося, не зробимо висновків, то знову будемо жити так, як прожили ці двадцять років.

Хто має бути першим номером у вашому об’єднанні? Віктор Ющенко?

Віктор Ющенко — Президент. Він уже був в українському парламенті. Як на мене, це має визначити сам Віктор Андрійович та його соратники. На своїй прес-конференції він якраз про це і говорив. Думаю, відповідь на це питання ви почуєте скоро. Але Ющенко робить все, щоб всі прогресивні патріотичні сили в Україні об’єдналися.

То він має готуватись до президентських виборів 2015 року?

Для мене Ющенко ніколи не переставав бути Президентом. Для мене він єдиний можливий Президент у цій країні.

 

“Влада настільки віроломна, що може заарештувати і посадити будь-кого”

 

Тобто таку модну нині теорію, що, наприклад, Луценко пересяде з камери в президентське крісло, ви не підтримуєте?

Сьогодні більше немає жодного політика, який міг би стати Українським Президентом.

А щодо Тимошенко? Що привело її до ситуації, в якій вона опинилась зараз?

Як на мене, Тимошенко ніколи не була патріоткою України. Бо якби вона була патріоткою, вона б ніколи не підписала газові угоди січня 2009 року. Вона б ніколи не пропонувала Януковичу Конституцію, в якій ви і я не маємо права вибору — там вибір без українського народу. Вона б ніколи не приймала ті постанови Кабміну не критикувати прем’єра, наприклад. Вона б ніколи не блокувала суд у 2008 році, коли Ющенко хотів розпустити парламент. Вона б ніколи не створювала “ширки”, не голосувала б за ті законопроекти, які урізали повноваження Президента. Вона б ніколи цього не робила. І тоді б не виріс суддя Вовк і суддя Кірєєв. Не відбулося б ще багато речей, які виштовхнули нас із переліку вільних демократичних країн за всіма міжнародними рейтингами і категоріями. Та, безумовно, вона має бути на свободі.

На можливість зниження прохідного бар’єру до двох відсотків розраховуєте?

Ні.

На “мовний” законопроект та скасування депутатської недоторканності теж часу нібито не має, але ці питання постійно спливають позачергово.

Закон про мови, мабуть, приймуть вже 5 липня у другому читанні. Вони його, скоріш за все, будуть приймати, як модно в нашому українському парламенті, вночі при третині залу з п’ятого на шосте — так “прекрасно” і проголосують.
Питання з недоторканністю, взагалі, смішне. За скасування недоторканності треба було б проголосувати, але ж опозиція не дасть голосів і буде говорити про те, що це полегшить політичні переслідування опозиціонерів. Не треба цього боятись. Наша сьогоднішня влада настільки віроломна, що може заарештувати і посадити будь-кого. А зняття недоторканності, безумовно, дало б можливість почистити ряди парламентарів. Якщо людина чесна і чиста перед законом, їй немає чого боятись. А в парламенті мають бути самі такі люди.

Але подібні законопроекти — гра на думці виборців. Якщо зараз проголосувати тільки за скасування недоторканності тільки депутатів, то питання недоторканності Президента і суддів хтось підніме перед наступними виборами. Чому не лишити імунітету усіх одразу?

Парламентська опозиція поводить себе в цьому питанні нещиро. Так само і провладна більшість, піднімаючи питання тільки депутатської недоторканності, поводиться нещиро. Та чесність, порядність і щирість, на жаль, не в моді в нинішньому політикумі.

 

“Кличко та Королевська — це чиїсь проекти”

 

Деякі з “нашоукраїнців” дотримуються іншої точки зору і стають на бік опозиції. Ходять чутки, що Володимир Огризко, Віктор Матчук та ще дехто начебто будуть виходити з партії. Можете це або спростувати або підтвердити?

У будь-якому разі це їхнє особисте питання. Питання їхньої совісті, моралі, етики. Моє життя — це моє життя, їхнє життя — це їхнє життя.

Сергій Бондарчук, до речі, підтримав вчинок Наливайченка. Немає остраху, що він також залишить “Нашу Україну”?

Ні. Я нічого подібного не чула — говорю це достеменно. Мені здається, він буде займатися нашим політичним проектом. Якщо буде створено штаб, якщо все складеться в той спосіб, який нам бачиться і планується, то саме такі люди як Бондарчук і мають бути задіяні в цих процесах.

Як опозиціонерів себе представляють також Віталій Кличко та Наталя Королевська, одночасно позиціонуючи свої партії як “третю силу”. На ваш погляд, хто з них є “третьою силою”?

Ніхто. Безумовно. Вони — не третя сила. Вони гарні молоді люди, але вони не самостійні політики. Кличко та Королевська — це Чиїсь проекти.

Чиї?

Віталій — це проект певних спортивних промоутерів, людей, які, на жаль, знаходяться не в Україні. На український інтерес не працює ніщо в його політичному проекті і в його політичній постаті. Він спортсмен. Він акумулює впливи, які, безумовно, йдуть з-за меж України. Стосовно Королевської у неї є велике фінансування. Та вона не може намалювати рейтинг, рейтинг їй можуть намалювати тільки мільйони українців. Якщо вони вважають, що Королевська зробить їхнє життя кращим і вільнішим, мені то буде смішно, але то буде їх вибір. Це “несправжні” політики.

Вся проблема в тому, що ми сьогодні маємо дуже мало справжнього. У нас несправжні політики, несправжні політичні проекти, а скоро буде несправжня держава. Нас просто поглинули, бо ми несправжні. Українських політиків серед наших політиків немає! Що, Юлія Володимирівна український політик? Чи, може, Янукович? Чи Єфремов, Турчинов, Яценюк? В чому їхнє українство? Де вони хоч раз захистили український інтерес? В чому? Коли? Декларації, загальні слова, вишиванки — так, це все ніби за формою українське. Але де їхні справи, справи, які мають говорити за кожну людину? “Моя професія бути політиком”, — говорить кожен з цих людей. Політика не може бути професією. Політика — це світогляд. Бути політиком — це бути патріотом, бути готовим віддати життя за свою державу. Як ті постаті, про які я говорила раніше, які довели своїм життям. А що довели своїм життя нинішні політики? Як вони змінили на краще ваше чи моє життя? Які нові українські сторінки зробили вічними?

 

“Постать Ющенка ще не оцінена суспільством”

 

Діяльність інституту “Стратегічні ініціативи”, створеного Віктором Ющенком, у зв’язку з походом партії на вибори загальмується?

Я займаюся координацією програм інституту. В минулому році ми займалися скіфськими пам’ятками, виставкою з артефактів музею “Биківнянські могили”. Зараз у нас в роботі декілька програм — найперше, культурологічних. Та у зв’язку політичними процесами ми взяли певну паузу.

А чим ви будете займатися в рамках нового політпроекту?

Я член політради. Я помічник Віктора Андрійовича. Правильно моя посада називається так: помічник Президента України, строк повноважень якого завершився.

Кажуть, що останнім часом через ідею Ющенка рухатися на вибори ви працюєте зранку до ночі?

Так, роботи зараз побільшало. Віктор Андрійович багато працює. Персонал тут невеликий, і, звичайно, часом нам буває важко. Але це такі побутові нюанси, які не впливають на те велике для мене задоволення, яке я маю через спілкування з такою прекрасною людиною. Ющенко — справжній демократ, він філософ, велика особистість. На жаль сьогодні його постать ще не оцінена суспільством, але, думаю, що час та історія все розставлять по місцях.

Яка атмосфера в офісі взагалі — тільки робоча?

Віктор Андрійович дуже любить нам дарувати подарунки, звичайно, пов’язані з українськими традиціями. Це дуже цінно. Ви не повірите, але найбільша проблема — це невеликий розмір його кабінету. Він, звичайно, немалий, але все одно не витримує кількості предметів культури, старожитностей і книжок. Кожен день кабінет поповнюється, люди їдуть і йдуть, а стіни, на жаль, ми роздвинути поки не можемо. Вже он зайняли переговорну залу — перевозимо туди книжки Ющенка. Але це його атмосфера, це його світ.

Катерина ПЕШКО