Український Дунай лишиться чистим

На це сподіваються і в Україні, де Дунай впадає в Чорне море. В Одеській області зокрема вважають, що забруднення навряд чи дійде до України у концентрованому вигляді.

Про це Бі-Бі-Сі сказав кореспондент Ізмаїльської місцевої газети Андрій Потиліко.

- Наскільки велика українська частина акваторії Дунаю? І наскільки вона важлива для України?

— Вона дуже важлива. Це найнижча ділянка Дунаю перед впаданням у Чорне море. Наскільки я знаю, довжина українського відрізку Дунаю близько 150 кілометрів. Тим більше, у цьому районі Дунай створює дельту, яка поширюється на територію України та Румунії. І вона має дуже велике значення і для зрошення, і для рибальства, і для судноплавства. Це район дуже інтенсивного судноплавства, як українськими каналами, так і румунськими.

- У людей, напевно, насамперед виникає питання, чи хтось п’є звідти. Скажімо, Одеса звідки отримує питну воду?

— Ні, Одеса п’є з Дністра. З Дунаю, наскільки мені відомо, качає воду Ізмаїл і Вилкове. Мешканці Вилкового взагалі беруть воду прямо з Дунаю. У них така традиція, вони звикли. Там переважно живуть російські старовіри і вони усе життя беруть воду з Дунаю.

- Чи можна бути впевненим, що до України дійсно дійде забруднення? Тому що саме русло ріки дуже довге. Теоретично, весь бруд осідає на дно, чи не так?

—   Я думаю, що до України не дійде, чесно кажучи. Тому що, наскільки я знаю географію, від місця аварії ці речовини повинні пройти територію кількох країн. Насамперед усю територію Угорщини, потім Хорватію, Сербію, Румунію, Болгарію, і лише тоді Україну.

- Це ваша особиста думка, а як вважають фахівці?

— Вони вважають так само. Тим більше вздовж всього Дунаю — від місця аварії до гирла — я думаю, що європейські країни вживуть усі заходи, аби забруднення не поширилося нижче за течією. Я думаю, Євросоюз має для цього усі засоби і технології. А Румунія, Болгарія і Угорщина — це члени ЄС. І вони вже звернулися по допомогу. Я практично впевнений що до України цей червоний шлам не дійде, адже він розчиняється у воді і втрачає свою концентрацію.

- Дунай називають однією з найбільш забруднених річок Європи. Туди теоретично стікають забруднення з усіх країн вздовж течії Дунаю. З іншого боку, саме в українській частині в дельті Дунаю величезні заповідники. На вашу думку, Дунай виглядає забрудненою річкою чи чистою?

— Ні, він виглядає достатньо чистою річкою. Кілька років тому по Дунаю проходила міжнародна експедиція з дослідження якості води. Я брав участь у прес-конференції за результатами цього міжнародного моніторингу, і там говорили про те, що переважно Дунай забруднюється відходами життєдіяльності людини. А промислового забруднення набагато менше. Це означає, що десь у Дунай впадають каналізаційні стоки. Але, знову ж таки, поки вода доходить до низов’я Дунаю, ці речовини розчиняються. Я особисто влітку завжди купаюсь у Дунаї.

- То ви вважаєте, теперішні розмови про те, що до української частини Дунаю пливе хвиля отрути — це паніка?

— Так, я вважаю, що це паніка. Я вважаю, що це локальна проблема, проблема самої Угорщини. Якщо до України щось і дійде, то це буде дуже низька концентрація, яка не загрожуватиме екосистемі. Тим більше, Дунай неодноразово забруднювався, в тому числі з боку Румунії. Це були і ціаніди, й інші речовини, тобто ця річка уже загартована. І тим не менше, екосистема живе, риба ловиться і природа самоочищується.