“Україні таке й дарма не потрібно”

Володимир Путін, який днями подав заявку на поновлення в іпостасі президента Росії, виступив з ідеологічним маніфестом свого третього президентського терміну. Саме так аналітики розцінюють статтю Путіна “Новий інтеграційний проект для Євразії — майбутнє, яке народжується сьогодні”, що вийшла в московській газеті “Ізвєстія” 4 жовтня.

Наріжний камінь статті обсягом майже 15 тисяч знаків — обговорення перспектив Єдиного економічного простору — проекту, що стартує 1 січня 2012 року. Попри те, що українська влада часів пізнього Кучми і Януковича першої прем’єрської каденції всіляко затягувала Україну до ЄЕП, Бог милував нас від офіційного членства в цій структурі, яку відтак залишилися формувати Росія, Білорусь і Казахстан. Мета Путіна — долучити Україну не тільки до ЄЕП, а й до так званого Євразійського союзу. Ідею такого утворення ще в 1990—х роках виношував президент Казахстану Назарбаєв. Через півтора десятиліття її взявся втілювати на практиці Путін.

　
Політика, прихована за лушпинням економічних обіцянок

Нинішній глава уряду РФ розхвалює Єдиний економічний простір як “колосальний ринок із більш ніж 165 млн. споживачів, з уніфікованим законодавством, вільним пересуванням капіталів, послуг і робочої сили”, що буде “базуватися на узгоджених діях... у макроекономіці, в забезпеченні правил конкуренції, у сфері техрегламентів і сільськогосподарських субсидій, транспорту, тарифів природних монополій. А потім — і єдиної візової та міграційної політики”.

Путін наголошує, що “наступний крок — це формування Євразійського економічного союзу за рахунок розширення списку країн—учасниць”. І хоча сам високопоставлений автор згадує насамперед Киргизію й Таджикистан, аналітики одностайні: Володимир Володимирович апелює насамперед до України.

Дослівно цитата виглядає так: “Деякі наші сусіди пояснюють небажання брати участь у просунутих інтеграційних проектах на пострадянському просторі тим, що це нібито суперечить їх європейському вибору. Вважаю, що це помилкова розвилка. Ми не збираємося ні від кого відгороджуватися і будь—кому протистояти. Євразійський союз будуватиметься на універсальних інтеграційних принципах як невід’ємна частина Великої Європи, об’єднаної єдиними цінностями свободи, демократії та ринкових законів”. “Входження в Євразійський союз дозволить кожному з його учасників швидше і на сильніших позиціях інтегруватися в Європу”, — робить парадоксальний висновок бравий спадкоємець Леніна, Сталіна і Ко.

Заступник директора Центру політичних технологій (Росія) Олексій Макаркін зазначає, що головним адресатом статті Путіна є саме Київ, який саме обговорює плюси й мінуси зближення з Євросоюзом. “Прем’єр постарався уявити майбутній Євразійський союз в максимально привабливому вигляді — як альтернативу Євросоюзу або Китаю. Звідси — обіцянки подбати про бізнес, інвестиційний клімат, розвиток конкуренції, законності, свободи і демократії за європейськими стандартами”, — оцінює “пряник” пан Макаркін.

“Євросоюз об’єднує набагато більше інституційно просунуті в ринковому відношенні країни. Незважаючи на це, він зараз переживає серйозну кризу, яка не відомо чим скінчиться. У статті Путіна простежується прагнення втерти носа Євросоюзу. Тобто політика превалює над економікою”, — цитує “Нєзавісімая газєта” директора департаменту стратегічного аналізу компанії ФБК Ігоря Ніколаєва. Експерт критикує економічні викладки російського гаранта: “Якщо приєднати до ЄЕП ще й Таджикистан і Киргизію, тоді в нас серйозні проблеми виникнуть навіть швидше, ніж у ЄС — із Грецією”.
ЄврАзС — новий СРСР

“Україна більше виграє в Європейському Союзі, бо в неї з’являється нормальна можливість диверсифікувати свій експорт, отримавши доступ на нові ринки Євросоюзу, — це оцінка українського політолога Вадима Карасьова. — Крім того, відносна дешевизна української робочої сили дозволить європейським компаніям переносити виробництво в нашу країну”.

“Нашоукраїнець” Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в 2007 — 2009 рр., вважає: “господарем у лавці” Євразійського союзу однозначно буде Росія, і це видно вже зараз — хоча б по тому, як Кремль представляє Митний союз на міжнародній арені. “Україні такі перспективи й задарма не потрібні”, — пише Огризко у своєму блозі.

Нарешті Москва сказала прямим текстом те, що тримала за зубами впродовж останніх 20 років: вона знову хоче повернення до СРСР. Не слід звертати увагу на облудні слова про рівність, конкуренцію, взаємні вигоди для членів майбутнього, тепер уже “Євразійського союзу”. За словесним лушпинням Путіна чітко проглядається стара імперська ідея збирання земель”, — робить висновок Володимир Огризко.

У 20—х роках минулого століття ми вже піддалися на обіцянки Москви і вступили в Союз. “Чим це повернулося “ощасливленим народам”, відомо усім: новим рабством, голодоморами, політичними репресіями, етноцидами та нескінченною й цинічною брехнею всередині держави і зовні. Найжахливіших втрат зазнали саме українці. То невже ми й зараз наступимо на ті ж самі граблі? Переконаний, що такої дурниці українці вже ніколи не зроблять”, — резюмує Огризко.

Данило ІВАНІВ